№ 2а-740/2010 р.
05 серпня 2010 року Якимівський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Куценко О.О.
при секретарі Павленко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 м. Василівна в Запорізькій області капітана міліції Мельник Віталія Анатолійович про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,
27 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора з адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 м. Василівна в Запорізькій області капітана міліції Мельник Віталія Анатолійович про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
В позові зазначено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення АР № 084248 від 01 квітня 2009 року капітана міліції роти ДПС № 2 м. Василівка в Запорізькій області Мельник Віталія Анатолійовича, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн., за те що він нібито 31 березня 2009 року о 12-01 годині на 325 км автодороги Харків - Сімферополь керуючи автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1 перевищив швидкість руху на 44 км, рухався зі швидкістю 134 км/год. Зазначену постанову винесено співробітником роти взводу ДПС нібито за перевищення швидкості руху. Позивач вважає, що Мельник В.А. своїми діями, як посадова особа, порушив вимоги адміністративного кодексу України. Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав.
Ця постанова підлягає розгляду у судах на підставі ч. 3 ст. 288 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст. 14-1 КпАП. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відео фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.. 14-1 КУпАП. Проте така постанова не відповідає вимогам закону з таких підстав. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації (ВШ «Візир», 0812550), оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через компютер, визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, обєкти зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень та взагалі створює злочинні умови щодо невиконання своїх прямих обов'язків передбачених п. 5 ст.10 Законом України «Про міліцію» - припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них. Суперечить завданням які покладено на ДПС відповідно вимог п. 3.4 Наказу МВС № 1111 від 13 листопада 2006 року - попередження та припинення злочинів та адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. У тексті постанови зазначено, що позивач ?ерував транспортним засобом" у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків інспектора, який виніс постанову, не було жодних підстав. На місці порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол відповідно вимог ст.254 КУпАП не складав. Дана ситуацій не підпадає під вимоги ст. 258 КУпАП - випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку відповідно вимог глави 19 КУпАП. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП. то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію та як технічно можна стверджувати яким саме приладом вимірювання швидкості зроблена фото фіксація, тощо. Між тим, це повинно 6уги зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України {затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. На етапі винесення постанови факт ким саме проведена фотофіксація, об'єктивно встановити неможливо. Відповідно п.6 інструкції з використання ВШ «Візир», як метод роботи в автоматичному режимі (без фіксації порушення на місці з складання протоколу) даним пристроєм не передбачено заводом виробником. Відповідно до пп. 12.2, 12.3 зазначеної Інструкції МВС України визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоках транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
В зв'язку з викладеними обставинами позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серії АР № 084248 від 01 квітня 2009 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини не явки суду не повідомив, викликався належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, а саме:
- копію постанови в справі про адміністративне правопорушення, АР № 084248 від 01 квітня 2009 року, відносно ОСОБА_1 приходить до наступного.
Так, судом встановлено, що 01 квітня 2009 року інспектором адміністративної практики роти ДПС № 2 м. Василівка Запорізької області Мельник Віталієм Анатолійовичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АР № 084248 від 01 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 31 березня 2009 року на 325 км. Автодороги Харків - Сімферополь о 12-01 годині керуючи автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1 перевищів швидкість на 44 км/год. Рухався зі швидкістю 134 км/год, чим допустив порушення п. 12.6 «г» ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом «Візир» № 0812550.
Згідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Так, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації (ВШ «Візир» серійний номер 0812550) оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через компютер, тощо. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото- кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.
Суду не було надано доказів, стосовно обмежень швидкості на ділянці дороги де було вчинено правопорушення та що саме позивач керував транспортним засобом.
Крім того, досліджені в судовому засіданні докази не є беззаперечливими та переконливими, щодо вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, на пропозицію суду щодо надання своїх заперечень, відповідач не надав жодних доказів (крім протоколу про адміністративне правопорушення), які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, разом з тим позивач факт вчинення правопорушення повністю заперечував.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення постанови АР № 084248 від 01 квітня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 122, 247, 284 КУпАП, ст. ст. 9-12, ст. 71 ст.ст. 159-163 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора з адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 м. Василівна в Запорізькій області капітана міліції Мельник Віталія Анатолійович про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову АР 084248 від 01 квітня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором адміністративної практики роти ДПС № 2 м. Василівка Запорізької області, капітаном міліції Мельник Віталієм Анатолійовичем, щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: