Номер провадження: 22-ц/813/1140/22
Справа № 520/9513/17
Головуючий у першій інстанції Васильків О. В.
Доповідач Сегеда С. М.
28.09.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Комлевої О.С.,
Цюри Т.В.,
за участю:
секретаря Хухрова С.В.,
представника ОК «ЖБК «Морський 1» - адвоката Чукітової В.В.,
розглянувши у режимі відеоконференції, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ», апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Прогрес-Риелт», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про визнання майнових прав у незавершеному будівництві,
встановив:
14.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Добробут», ПП «Прогрес-Риелт», ОК «ЖБК «Морський 1», ТОВ «Прогресбуд» про визнання права власності на майнові права на незавершену будівництвом квартиру, розрахунковою площею 116,68 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (колишній будівельний номер 209, розрахунковою площею 116,68 кв.м., яка розташована на 18 поверсі в секції № 2 жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 ) (т.1, а.с. 3-6).
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що станом на теперішній час об'єкт будівництва ще не готовий до введення в експлуатацію, тобто не виконані умови Договору про пайову участь, що в свою чергу призводить до порушення прав позивача.
Крім того, оскільки багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс «Південний» переданий ОК «ЖБК «Добробут» позивач ОСОБА_1 вважав за необхідне захистити свої права на майбутнє новозбудоване майно, оскільки вони можуть бути порушені після здачі об'єкта в експлуатацію.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року у задоволенні позову було відмовлено (т.2, а.с. 131-137).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року, та постановлення нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т.2, а.с. 145-149, 171-174).
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОК «ЖБК «Морський 1» просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення (т.2, а.с. 197-199).
Вирішуючи питання про слухання справи в режимі відеоконференції, за участю представника відповідача ОК «ЖБК «Морський 1» - адвоката Чутікової В.В., колегія суддів виходить із того, що за клопотанням представника відповідача від 07.09.2022 року (т.3, а.с. 77-78) ухвалою колегії суддів від 16.09.2022 року розгляд справи був призначений в режимі відеоконференції (т.3, а.с.81), про що учасники справи були належним чином повідомлені (т.3, а.с. 82-84, 88-90).
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Неявка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.
Враховуючи викладене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді Одеського апеляційного суду фактично три роки (т.2, а.с. 187-188), колегія суддів вирішила слухати дану справу в режимі відеоконференції, на підставі наявних у справі доказів і за участю представника відповідача ОК «ЖБК «Морський 1» - адвоката Чукітової В.В.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №27 від 15.01.2004 року надано дозвіл ТОВ «Добробут» на проектування та будівництво БГЖТК «Південний» за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 118-а, на підставі якого було укладено Договір на право забудови (т.1, а.с.13).
Також суд виходив із того, що в подальшому, а саме: 25.03.2005 року ТОВ «Добробут» та ТОВ «Прогресбуд» уклали договір № ИД-25 /03/05 про інвестування, а також Генеральний контракт №ГК-25/03/05 на будівництво «під ключ», відповідно до якого ТОВ «Прогресбуд», як підрядник, зобов'язується в порядку та строки, передбачені цим Контрактом, відповідно до Проектно-кошторисної документації здійснити Будівництво «під ключ» Об'єкту, а ТОВ «Добробут», як замовник, зобов'язується в порядку та строки, передбачені цим Контрактом, надати підрядникові фронт робіт, сприяти підряднику у силу своїх об'єктивних можливостей, здійснювати всі залежні від нього організаційні та правові дії, необхідні для проектування, будівництва та здачі Об'єкту до експлуатації, приймати виконані роботи, прийняти закінчений будівництвом Об'єкт та оплачувати роботи підряднику. При цьому Об'єктом визначено багатофункціональний громадсько-житловий комплекс «Південний» на 16 ст. Великого Фонтана за адресою м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-а (т.1, а.с.196-199).
В свою чергу, 09.01.2006 року між позивачем ОСОБА_1 та ПП «Прогрес- Риелт» було укладено Договір № ЗБ/ПР-1/51 про інвестування, згідно з яким ПП «Прогрес-Риелт» зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 . Об'єкт інвестування - безумовне майнове право на квартиру будівельний номер АДРЕСА_2 громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (перша черга) на 16 ст. Великого Фантана за адресою: АДРЕСА_1 (після здавання об'єкту в експлуатацію), а інвестор зобов'язується прийняти Об'єкт інвестування і сплатити за нього підприємству інвестицію (т.1, а.с.7-9).
Вказаним Договором передбачено, що ПП «Прогрес-риелт» має право укладати договори щодо продажу (відчуженню) Об'єкту інвестування відповідно договору №ЗБ-ПР-1 від 29.12.2005 року між ПП «Прогрес-риелт» та ТОВ «Прогресбуд».
Відповідно до п.п. 6.1. вищевказаного Договору про інвестування, після внесення 100% Інвестиційних внесків та протягом 35 робочих днів з дати надання ПП «Прогрес-риелт» рішення про закінчення будівництва Об'єкту будівництва і здачі його в експлуатацію ПП «Прогрес-риелт» зобов'язується передати Інвестору Об'єкт інвестування та документи, що підтверджують здачу Об'єкта будівництва в експлуатацію, а Інвестор зобов'язується прийняти Об'єкт інвестування та документи по Акту приймання-передачі.
31.08.2015 року ТОВ «Добробут» передав об'єкт незавершеного будівництва, а ОК «ЖБК «Морський 1» прийняв на підставі Угоди про внесення цільового внеску (т.1, а.с.21-23).
В подальшому, рішенням Одеської міської ради №2170-VII від 14.06.2017 року припинено договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «Добробут» та надано ОК «ЖБК «Морський 1» в оренду земельну ділянку, площею 3,7287 га, за адресою: АДРЕСА_1 , для проектування і будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» (т.1, а.с. 26).
Як вбачається з Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.05.2017 року, 13.05.2017 року державним реєстратором Одеського обласного філіалу КП «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. зареєстровано право власності ОК «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» на об'єкт житлової нерухомості - багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс «Південний», будівельною готовністю 30,74% за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.58).
У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що на час розгляду справи, роботи на об'єкті незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , проводяться ОК «ЖБК «Морський 1».
При цьому, судом встановлено, що на виконання позивачем умов договору інвестування щодо сплати ПП «Прогрес-риелт» інвестиційного внеску суду надано платіжне доручення №0410001 від 09.01.2006 року на суму 571 011,00 грн. (т.1, а.с.10).
Зазначені обставини свідчать про те, що позивачем ОСОБА_1 в повному обсязі сплачено інвестиційний внесок у сумі 571 011,00 грн., що відповідає вимогам п.п. 5.2 Договору про інвестування № ЗБ/ПР-1-51, укладеного 09.01.2006 року між позивачем та ПП «Прогрес-риелт».
Підпунктом 1.2 вказаного Договору про інвестування передбачено, що за своїм правовим змістом цей Договір є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до ЦК України.
З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на момент звернення до суду у позивача ОСОБА_1 не виникли майнові права на майно в незавершеному об'єкті будівництва по АДРЕСА_1 , після введення якого в експлуатацію, в майбутньому можна буде зареєструвати право власності на квартиру, розрахунковою площею 51,33 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до вказаного Договору про інвестування об'єкт інвестування визначено, як безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здавання Об'єкту будівництва в експлуатацію), що після державної реєстрації (за ініціативою Інвестора) стає правом власності Інвестора на Новозбудоване майно як на нерухомість.
Незважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 виконав умови Договору про інвестування № ЗБ/ПР-1-51, укладеного 09.01.2006 року між ним та ПП «Прогрес-риелт», його позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як будівництво на даний час не завершене, що підтверджується висновком №048/2014 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №12013170500000876, складеного ПП «Одеський науково-дослідний центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» 15.10.2014 року (т.1, а.с.63-145).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на даний час не закінчено будівництво багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 , і зазначені обставини не оспорюються іншими учасниками справи.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.3 Угоди про внесення цільового внеску від 31.08.2015 року, укладеної між ОК «ЖБК «Морський 1» та ТОВ «Добробут», як асоційований член і замовник будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 , передає на користь ОК «ЖБК «Морський 1» цільовий внесок у майновому вигляді, а саме у вигляді результатів будівельних робіт, що були виконані та були прийняті асоційованим членом в період створення багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 станом на 31.08.2015 у сумі 100 890 282,00 грн. Таким чином, вказаний Об'єкт незавершеного будівництва обтяжений зобов'язаннями ТОВ «Добробут» перед невизначеним колом осіб, які разом можуть бути визнані такими, що разом мають право вимоги до поточного власника цього Об'єкту на всі результати будівельних робіт з будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «Південний» по АДРЕСА_1 .
При цьому, вказано Угодою також передбачено, що таке коло осіб обмежується особами, що укладали та оплачували (незалежно від сум) договори щодо купівлі майнових прав на приміщення в Об'єкті будівництва, які на цей час не розірвані, або не визнані недійсними.
Перелік зазначених осіб, до якого належить також і позивач ОСОБА_1 , додається до цієї Угоди та є її невід'ємною частиною.
Разом з тим, матеріали справи не мають доказів того, що позивач ОСОБА_1 звертався до ОК «ЖБК «Морський 1» для підтвердження свого договору.
При цьому, суд виходив із того, що з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 обрав передбачений п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів - визнання права.
У зв'язку з цим суд дійшов правильного висновку, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.
Оскільки метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню, суд обгрунтовано відмовив позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
При цьому, суд виходив із того, що за змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У зв'язку з цим, та в межах обраного позивачем способу захисту права, є безпідставним посилання позивача на ст.ст. 190, 331 ЦК України, оскільки ним не доведено, ким та в чому саме полягає невизнання його прав, оскільки відповідачами не оспорюється той факт, що за умовами Договору про інвестування № ЗБ/ПР-1-51, укладеного 09.01.2006 року між позивачем та ПП «ПРОГРЕС-РИЕЛТ», позивач має право отримати визначене в договорі новозбудоване майно.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.10.2022 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
О.С. Комлева
Т.В. Цюра