Справа № 127/31248/18
Провадження № 22-ц/801/1704/2022
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Жмудь О. О.
Доповідач:Сало Т. Б.
11 жовтня 2022 рокуСправа № 127/31248/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року, постановлену суддею Жмудь О.О. в м. Вінниці, в справі за заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова к омпанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу,
встановив:
У червні 2022 року ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до суду із вказаною заявою, в якій просило поновити строк на пред'явлення виконавчого листа по справі №127/31248/18 до виконання.
Заява мотивована тим, що судом було прийнято рішення по справі №127/31248/18 за позовом ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. На заяву від 20.05.2021 судом 08.10.2021 було видано виконавчий лист.
Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання рахується із моменту набрання рішенням законної сили, а саме з 12.03.2019 та закінчився 11.03.2022. Внаслідок обставин непереборної сили (військової агресії) позивач не встиг направити виконавчий лист для примусового виконання рішення, а отже даний строк було пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року заяву ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання залишено без задоволення.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та поновити строк на пред'явлення виконавчого листа у даній справі.
У скарзі зазначає, що внаслідок отримання виконавчого листа представником позивача лише в листопаді 2021 року суд зменшив строк на пред'явлення виконавчого листа та позбавив стягувача можливості реалізувати право на виконання рішення, яке є обов'язком на всій території України. Внаслідок обставин непереборної сили - військової агресії позивач не встиг направити виконавчий лист для примусового виконання рішення у строки, встановлені виконавчим листом та законом.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року в цивільній справі № 127/31248/18 за позовом ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в порядку регресу 27 000 грн та судовий збір в сумі 1 762 грн (а.с.72-73).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення набрало законної сили 12 березня 2019 року.
26 травня 2021 року від представника ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надійшла заява про видачу рішення та виконавчого листа по даній справі (а.с.75).
Згідно супровідного листа від 13 жовтня 2021 року, за результатами розгляду заяви ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на адресу товариства направлено виконавчий лист від 08 жовтня 2021 року та копію рішення суду від 08 лютого 2019 року, які отримано 23 листопада 2021 року (а.с.78-79).
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.
З огляду на зміст частини першої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред'явити виконавчий документ до примусового виконання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили.
Виконавчий документ у даному випадку повинен був бути пред'явлений ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до примусового виконання по 13 березня 2022 року, натомість, виконавчий документ у вказані строки пред'явлений до примусового виконання не був, у зв'язку з чим товариство 10 червня 2022 року звернулося до суду із заявою, в якій просило поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України зазначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання суд повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому відповідно до ст. 89 ЦПК України суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними причинами визнаються такі обставини суб'єктивного і об'єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред'явленню виконавчого документа до виконання.
Як зазначив Верховний Суд в постанові № 166/1472/18 від 23 жовтня 2019 року, поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин, як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питанні звернення судового рішення до виконання) інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
У рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Заявляючи про поважність пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, стягувач посилався на наявність обставин непереборної сили - військової агресії Російської Федерації проти України, однак, вказані причини пропуску строку не можуть слугувати підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У даному випадку стягувач, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», мав пред'явити виконавчий лист до виконання протягом трьох років після набрання рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 лютого 2019 року законної сили, а саме з 13 березня 2019 по 13 березня 2022 року.
Виконавчий лист ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» отримано 23 листопада 2021 року.
Воєнний стан в Україні введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Тобто, воєнний стан діяв лише останні сімнадцять днів строку, протягом якого виконавчий документ підлягав пред'явленню до виконання.
Заявник жодним чином не мотивував, які перешкоди існували в нього з 13 березня 2019 року до 24 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану, для подачі до органу державної виконавчої служби заяви про примусове виконання рішення суду.
Апелянт зазначає, що виконавчий лист він отримав лише у листопаді 2021 року, хоча представником позивача направлялися заяви про видачу виконавчого документа і тільки 08 жовтня 2021 року було видавано виконавчий лист, який направлено судом 13 жовтня 2021 року, відтак, судом було зменшено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та позбавлено стягувача можливості реалізувати право на виконання рішення.
Вказані твердження також не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки із заявою про видачу виконавчого документа ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося 26 травня 2021 року, тоді як рішення ухвалено судом 08 лютого 2019 року. Жодних дій для виконання рішення суду до 26 травня 2021 року позивач не вчиняв, як і не вчиняв їх після 23 листопада 2021 року - отримання виконавчого документа. Обставин, які унеможливили можливість подання ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заяви про примусове виконання рішення суду останнім не зазначено.
Зволікання суду із направленням виконавчого документа на адресу позивача за його заявою не виправдовує дії, точніше бездіяльність останнього щодо непред'явлення виконавчого документа до виконання протягом визначеного законом строку та не є причиною пропуску такого строку позивачем, оскільки в позивача було достатньо часу для примусового виконання рішення суду.
За таких обставин, оскільки ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не наводить жодних поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, не надає жодних доказів існування обставин, які виникли незалежно від його волі та перешкоджали йому в реалізації його інтересу, тобто в даному випадку звернути стягнення коштів на свою користь за рішенням суду в примусовому порядку до 13 березня 2022 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.В. Ковальчук
Т.М. Шемета