11 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5468/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Петрівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 18 лютого 2022 року №1076 в частині відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Петрівської сільської ради орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221887800:03:072:0186, відповідно до викопіювання з кадастрової карти; зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Петрівської сільської ради орієнтовною площею 0,12 га для ведення садівництва, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221887800:03:072:0186, відповідно до викопіювання з кадастрової карти.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до Петрівської сільської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва на території Петрівської сільської ради, орієнтовною площею 0,12 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221887800:03:072:0186. Однак спірним рішенням від 18 лютого 2022 року №1076 йому відмовлено в наданні такого дозволу у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки Генеральному плану села Старі Петрівці. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки воно належним чином не мотивовано - не містить правового обґрунтування та належних обставин, що слугували підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Відповідачем не надано належних доказів, графічних матеріалів, які б підтверджували підстави відмови. Вважає, що відповідач не виходив на місце розташування земельної ділянки, не проводив виміри, не робив креслення, а тому не міг встановити ті факти, які стали підставою для відмови у задоволенні клопотання. На думку позивача, за наведених обставин належним способом захисту його прав є саме зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив позовні вимоги (а.с.47-52). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на час розгляду клопотання ОСОБА_1 було встановлено, що бажане місце розташування земельної ділянки заявника не відповідає місцю розташування об'єкта відповідно до вимог містобудівної документації села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області та бажана земельна ділянка знаходиться в зоні земель зелених насаджень загального користування. Саме тому Петрівською сільською радою винесено рішення від 18 лютого 2022 року №1076 «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», що відповідає положенням частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю. Одночасно у відзиві на позов відповідач просив закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки позивач уже звертався із аналогічним позовом та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі №200/368/22 позов залишено без розгляду.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Сторони також не зверталися із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд зазначає, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову; відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про закриття провадження у справі не підлягало вирішенню судом по суті. Також відповідачем не надано доказів про наявність рішення (постанови) чи ухвали суду про закриття провадження у справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
Поряд з тим варто зазначити, що за змістом частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, викладені сторонами у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
21 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до Петрівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Петрівської сільської ради, приблизною площею 0,12 га, для ведення садівництва, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 3221887800:03:072:0186. До заяви долучено графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.15-16).
Рішенням Петрівської сільської ради від 18 лютого 2022 року №1076 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Старі Петрівці у зв'язку з невідповідністю розташування об'єкта вимогам містобудівної документації села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області (а.с.24).
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами «а», «б» статті 12 ЗК України, частиною першою статті 122 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частинами першою, другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частинами першою третьою статті 35 ЗК України передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 ЗК України).
Пунктом «в» частини першої статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Отже, ЗК України встановлює, що до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність заявник обов'язково має надати графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування бажаної земельної ділянки. Метою надання цих матеріалів є необхідність ідентифікації бажаної земельної ділянки та перевірка відповідності її місця розташування вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також містобудівної документації на місцевому рівні.
Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З системного аналізу наведених норм слідує, що результатом розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є прийняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування одного із рішень, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України - про надання такого дозволу або про відмову у його наданні. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним.
Представник ОСОБА_1 до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою додав графічний матеріал з Публічної карти України із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, що дає можливість ідентифікувати таку земельну ділянку на місцевості, адже містить прив'язку до відповідного населеного пункту, площу бажаної земельної ділянки.
Зі змісту рішення Петрівської сільської ради від 18 лютого 2022 року №1076 слідує, що підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва в селі Старі Петрівці є невідповідність її розташування вимогам містобудівної документації села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області. Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача конкретизував, що бажана для отримання у власність земельна ділянка знаходиться в зоні земель зелених насаджень загального користування.
Отже, фактично відповідач відмовив у задоволенні клопотання позивача з підстав невідповідності місця розташування об'єкта містобудівній документації населеного пункту села Старі Петрівці. Така підстава відмови визначена частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що згідно із визначенням, яке міститься у пункті частини першої статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані (частини перша статті 16 Закону №3038-VI).
За змістом пункту 2 частини першої статті 1, статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
Як установлено частиною другою статті 18 Закону №3038-VI, план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Також статтею 180 ЗК України передбачено, що зонування земель здійснюється в межах територій територіальних громад. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.
Отже, генеральний план населеного пункту та інша містобудівна документація, яка одночасно є і землевпорядною документацією, розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. В іншому випадку надання земельних ділянок в користування без дотримання містобудівної документації населеного пункту призвело б до хаотичного розподілу земель без врахування інтересів держави, територіальної громади та її жителів.
Судом встановлено, що рішенням Старопетрівської сільської ради від 21 листопада 2021 року №353-VI.3 затверджено Генеральний план села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області (оприлюднено зо посиланням https://novipetrivtsi-rada.gov.ua/ua/news/pg/151221562757569_s/).
Також рішенням Старопетрівської сільської ради від 16 травня 2017 року №185-17-7 затверджено План зонування території села Старі Петрівці Вишгородського району Київської області (далі - План зонування території села Старі Петрівці).
З витягу Плану зонування території села Старі Петрівці встановлено, що бажана для позивача земельна ділянка знаходиться в зоні Р-3 - зона зелених насаджень загального користування (а.с.65).
Згідно з пунктом 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за №880/12754), зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку.
За змістом пункту 7.1 вищевказаних Правил охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно видалені.
Як установлено частиною четвертою статті 83 ЗК України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Земельна ділянка, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою якої з метою ведення садівництва просить позивач, знаходиться у зоні зелених насаджень загального користування.
За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про правомірність та обґрунтованість спірного рішення, адже відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України невідповідність розташування бажаної земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні (Генеральному плану, частиною якого є План зонування території села Старі Петрівці) є законодавчою підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва.
При цьому незазначення в оспорюваному рішенні конкретного виду містобудівної документації не може бути підставою для його скасування, а вказує лише на недосконалість використання відповідачем юридичної техніки при оформленні спірного рішення шляхом використання загального терміну «містобудівна документація». У той же час наявність правових підстав для прийняття рішення підтверджено відповідачем документально.
З цих підстав суд також відхиляє аргументи позивача про невідповідність рішення фактичним обставинам, оскільки суду не надано переконливих доказів неправильної ідентифікації відповідачем земельної ділянки, яку позивач позначив у графічному матеріалі. Те, що земельна ділянка, прив'язку до якої зробив позивач (кадастровий номер 3221887800:03:072:0186), а так само земельні ділянки з кадастровим номером 3221887800:03:072:0187 та 3221887800:03:072:0184 мають цільове призначення для індивідуального садівництва та належать до земель сільськогосподарського призначення, не може свідчити про протиправність прийнятого рішення, оскільки правомірність прийнятих раніше рішень не входить до предмета перевірки судом у межах цієї справи. Ці доводи позивача не можуть бути передумовою для набуття ним у власність земельної ділянки з порушенням вимог закону і містобудівної документації на місцевому рівні.
Також суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на іншу земельну ділянку, щодо якої немає визначених законом заборон для її відведення за відповідним цільовим призначенням.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що приймаючи спірне рішення, відповідач діяв на підставі, у спосіб та у межах повноважень, встановлених законом, а тому підстави для задоволення позову у цій справі відсутні.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Петрівської сільської ради (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, будинок 171, ідентифікаційний код юридичної особи 04359620) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк