Справа № 447/1510/22 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.
Провадження № 33/811/1042/22 Доповідач: Урдюк Т.М.
26 вересня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2022 року про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 гривню.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Згідно з постановою судді, 24 травня 2022 року близько 12:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на території подвір'я свого будинку, у ході виниклого конфлікту із сусідом - ОСОБА_2 , вживала нецензурні слова у його сторону. Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді місцевого суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2022 року і закрити справу у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт зазначає, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального права та допустив істотні порушення процесуального права. Зокрема, суддя не надав оцінки поясненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , неправильно та не об'єктивно встановив усі фактичні обставини справи, які, на думку апелянта, не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про її винуватість.
Як зазначає апелянт, необхідно звернути увагу на обставини вчинення хуліганства, зокрема, обстановку, місце та час його вчинення, кількість присутніх при цьому осіб, поведінку винного під час хуліганських дій. При цьому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце; власне подвір'я не є громадським місцем. Щодо суб'єктивної сторони, апелянт зазначає, що умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - основний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Апелянт також звертає увагу на те, що вона боронилась від несамовитого сусіда, захищаючи себе, тому саме незаконним діям ОСОБА_2 повинна бути надана належна оцінка. Жодного умислу, мотиву, бажання порушувати громадський порядок у неї не було. Вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце його проведення, не з'явилась. 20 вересня 2022 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, просила подану нею апеляційну скаргу задовольнити.
За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 у її відсутності.
Перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім цього, ст. 62 Конституції України визначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
На переконання апеляційного суду, рішення судді суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам
Як слідує з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, згідно зі ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. При цьому громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: 1) нецензурну лайку в громадських місцях, 2) образливе чіпляння до громадян та 3) вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян.
При цьому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести подвір'я та під'їзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт, стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
З суб'єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Всупереч тверджень апеляційної скарги, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №184185 від 5 липня 2022 року (а.с. 1), згідно з яким 24 травня 2022 року близько 12:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на території подвір'я свого будинку, у ході виниклого конфлікту із сусідом - ОСОБА_2 вживала нецензурні слова у його сторону; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 12), згідно з якими 24 травня 2022 року близько 11:00 год. він обприскував свій сад (дерева та виноград), після чого сів на гойдалку, розташовану позаду його будинку. За деякий час почув як його сусідка ОСОБА_1 почала висловлюватись нецензурними словами, після цього йому в руку влучив дерев'яний березовий брусок, що прилетів з боку сусідів. Взявши цей брусок, він зайшов на подвір'я сусідів та запитав чи він належить ОСОБА_1 , однак вона почала тікати; письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 9-10), згідно з якими 24 травня 2022 року близько 12:00 год. вона разом зі своєю племінницею та її дитиною перебувала на своєму подвір'ї у АДРЕСА_1 . Її сусід ОСОБА_2 обприскував дерева у своєму саду хімічними препаратами. Коли вона звернула увагу чому він не попередив про це, заради безпеки дитини, він перестрибнув огорожу і на її подвір'ї почав ображати її нецензурними словами та погрожувати фізичною розправою; письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 11), згідно з якими вони разом із тіткою ОСОБА_1 відпочивали на подвір'ї останньої та почули різкий неприємний запах. Поглянувши через огорожу, побачила, що сусід її тітки обприскував дерева у своєму саду. На зауваження останній почав поводити себе агресивно, внаслідок чого у її тітки з ним виник словесний конфлікт.
З наведених доказів слідує, що саме ОСОБА_1 стала ініціатором конфлікту зі своїм сусідом та виражалась до нього нецензурною лайкою; сам конфлікт відбувся на подвір'ї біля будинку, тобто у місці, яке є відкритим, хоча і не загальнодоступним; вказані дії, на переконання апеляційного суду, становлять об'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 захищалась від свого сусіда ОСОБА_2 , оскільки, як було зазначено вище, вона виступила ініціатором конфлікту. При цьому суд не надає оцінки діям ОСОБА_2 , оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення, вчинення якого вміняється ОСОБА_1 , здійснюється виключно у межах протоколу серії ВАВ №184185 від 5 липня 2022 року. Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складається лише стосовно однієї особи - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у даному випадку такою особою є ОСОБА_1 . Водночас, ОСОБА_2 у такому протоколі вказаний потерпілим.
З огляду на викладене, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 18 серпня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, залишити без змін, її апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Урдюк Т.М.