11.10.2022 Справа №607/13927/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщення зали судових засідань, клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12022216040000994 від 06 жовтня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone» 13, сірого кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.10.2022 року до Тернопільського РУ поліції надійшло повідомлення від УБН ОСОБА_5 про те, що у АДРЕСА_1 було виявлено гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жит. АДРЕСА_2 , який в ході спілкування повідомив, що зберігає при собі наркотичні речовини для власного споживання.
За даним фактом 06.10.2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 12022216040000994 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
В ході огляду місця події 06.10.2022 дізнавачем СД Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6 у громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , було вилучено мобільний телефон марки «Iphone» 13 сірого кольору.
Вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У клопотанні прокурор зазначає, що мобільний телефон марки «Iphone» 13 сірого кольору, який було вилучено у громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, а тому, з метою збереження речових доказів, необхідних для всіх необхідних експертиз, інших слідчих дій, для дослідження усіх обставин справи, а також те, що незастосування арешту даного майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування може призвести до приховування, пошкодження, зникнення даного майна або знищення слідової інформації на ньому, відтак, просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, однак судом вживались належні заходи для його повідомлення щодо розгляду даного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а тому, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчий суддя встановив, що Сектором дізнання Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022216040000994 від 06 жовтня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Як вбачається із протоколу огляду місця події від 06.10.2022, в період з 17 год. 37 хв. по 17 год. 48 хв. в ході проведення огляду місця події дізнавачем СД Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6 у громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було вилучено мобільний телефон марки «Iphone» 13 сірого кольору.
Постановою дізнавача СД Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 06.10.2022, мобільний телефон марки «Iphone» 13 сірого кольору, який належить ОСОБА_4 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022216040000994 від 06 жовтня 2022 року, поміщено до сейф-пакету № WAR0055132, та вирішено передати на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, які в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку, що було вчинено вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується долученими до клопотання доказами.
Прокурор у клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone» 13, сірого кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно вимог ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження і такий допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя звертає увагу, що з урахуванням положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, задля збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Доданими до клопотання документами слідчий довів, що вказане у клопотанні майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як докази обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про арешт тимчасового вилученого майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, так як незастосування арешту може призвести до відчуження або знищення такого майна.
Також, згідно із п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 ЦПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду судових експертиз, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Водночас, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Одночасно, роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12022216040000994 від 06 жовтня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone» 13, сірого кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали направити прокурору ОСОБА_3 та власнику майна ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1