Справа № 307/3961/22
Провадження № 2-о/307/84/22
про залишення заяви без руху
11 жовтня 2022 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., вивчивши заяву адвоката Варги Д.Д., поданої від імені ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
встановила :
Адвокат Варга Д.Д. 6 жовтня 2022 року від імені ОСОБА_1 подав заяву про встановлення факту належності заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів, а саме дипломів про освіту № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , виданих Виноградівським кооперативним профтехучилищем та Львівським торгово-економічним інститутом 25 липня 1981 року та 29 червня 1990 року відповідно.
В обґрунтування заяви посилався на те, що дівоче прізвище заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про народження, однак у вказаних дипломах про освіту її прізвище вказано невірно, а саме ОСОБА_3 .
У зв'язку з вказаними розбіжностями у написанні прізвища заявника у неї виникли складнощі при оформленні пенсії, так як такі були виявленні працівниками ГУ ПФУ в Закарпатській області, через що у її страховий стаж не враховано період навчання у зазначених закладах освіти.
Вивчивши заяву та додані до неї документи слід дійти висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно п. 5) ч. 2 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно п. 6) ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає зокрема справи про встановлення факту належності належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Однак, заявником у заяві належним чином не обґрунтовано неможливості виправити помилки у вказаних дипломах у позасудовому порядку.
Так, в описовій частині заяви зазначено, що вона зверталася з проханням внести виправлення чи видати інший диплом, однак їй відмовлено з посиланням на те, що у закладів освіти такої можливості немає.
У той час заявник не подала жодних доказів на підтвердження свого звернення до відповідних закладів освіти для внесення виправлень чи видачу інших дипломів та не долучила письмові відмови Виноградівського кооперативного профтехучилища та Львівсього торгово-економічного інституту про внесення виправлень у вказані дипломи із зазначенням причин такої відмови.
Згідно п. 3 постанови Пленуму ВСУ України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року у справі № 545/1472/17 (провадження N 61-1584св17), при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відтак, заявнику необхідно до заяви долучити письмові відмови навчальних закладів про неможливість внесення змін до дипломів чи видачу інших дипломів.
Крім цього, згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заявником у справах про встановлення факту належності правовстановлюючого документа може бути особа власник правовстановлюючого документа.
Заінтересованими особами є особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права й обов'язки.
У даній справі заінтересованими особами крім Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області також є заклади освіти, які видали заявнику відповідні дипломи.
Відтак, заявнику слід визначитися зі складом учасників справи.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачене цим Кодексом.
Частинами 4 та 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак копії письмових документів, які подані представником заявника, належним чином не посвідчені.
Відповідно до ч. 9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що глава 6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та застосувати статтю 185 ЦПК України.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи наведене, заяву подану адвокатом Варгою Д.Д. від імені ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів слід залишити без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України,
постановила:
Заяву подану адвокатом Варгою Д.Д. від імені ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправлення недоліків даної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити заявнику, що в разі не виконання вимог зазначених в ухвалі суду, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Л.Р.Сас