"11" жовтня 2022 р. Справа153/715/22
Провадження2/153/122/22-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
справа №153/715/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про зняття арешту з рухомого майна,
ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій просив: зняти арешт з автомобіля марки CHEVROLET модель AVEO номер шасі НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що був накладений державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні №АСВП 62911187 від 15.12.2020 який належить ОСОБА_1 . Свої вимоги мотивував тим, що він був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем, що належить йому на праві приватної власності, а саме: марка CHEVROLET, модель AVEO, номер шасі НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 (дата першої реєстрації - 20.05.2008), дата реєстрації - 23.11.2017. При цьому, йому було повідомлено, що вказаний автомобіль перебуває в розшуку відповідно до Постанови №16983379855 від 18.05.2021 та на нього накладено арешт у виконавчому провадженні № СВП 62911187 від 15.12.2020, що перебуває на виконанні у Дарницькому відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 10.05.2022 для з'ясування підстав накладення арешту на автомобіль та отримання відповідних доказів, представником позивача, адвокатом, було направлено адвокатський запит до начальника Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Також було подано заяву про зняття арешту з транспортного засобу. Згідно відповіді третьої особи на адвокатський запит від 23.05.2022 перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 62911187 з примусового виконання виконавчого листа №153/481/20 від 07.08.2020 виданого Ямпільським районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані не відомі, РНОКПП не відомий, місце реєстрації не відоме, засоби зв'язку не відомі, на користь ОСОБА_3 , паспортні дані не відомі, РНОКПП не відомий, місце реєстрації не відоме, засоби зв'язку не відомі, заборгованості в розмірі 3350 доларів США основного боргу та три відсотки річних у сумі 5546,84 грн. Оскільки ОСОБА_1 не є стороною вказаного виконавчого провадження, надати відповідь на звернення не вбачається можливим. Даний позов подається до Ямпільського районного суду Вінницької області за правилами виключної підсудності визначеної ч.2 ст.30 ЦПК України. Вважає, що ним вжилися заходи досудового врегулювання спору, а саме було подано заяву про зняття арешту з автомобіля. За результатами розгляду заяви повідомлено, що позивач не є стороною виконавчого провадження, на цій підставі відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання за вхід.№5198 від 27.09.2022, в якому просив розгляд справи провести у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву за вхід.№5359 від 09.10.2022, в якій просить суд справу слухати в його відсутність.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.
Заяви, клопотання: клопотання позивача про витребування доказів від 04.07.2022, клопотання позивача про надання додаткового терміну для усунення недоліків від 04.07.2022, клопотання відповідача про витребування доказів від 31.08.2022, клопотання позивача про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог у повному обсязі від 05.09.2022, клопотання позивача про розгляд справи в його відсутність від 27.09.2022, клопотання відповідача про розгляд справи в його відсутність.
Інші процесуальні дії у справі: залишення позову без руху, задоволення клопотання позивача про витребування доказів та надання додаткового терміну для усунення недоліків, відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Косівка Володимирського району Київської області, зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 23 листопада 2017 року є власником автомобіля марки CHEVROLET, модель AVEO, типу легковий седан-В, номер шасі НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Із матеріалів виконавчого провадження №62911187 судом встановлено, що згідно інформації з Постанови серії ВП №62911187 від 18.05.2021 «Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 та з відповіді на запит від 18.05.2021 «Про зареєстровані за боржником транспортні засоби» встановлено, що за боржником ОСОБА_2 рахується автомобіль марка CHEVROLET, модель AVEO, категорія легковий, рік виробництва 2008, VIN НОМЕР_2 ; відповідно до Постанови серії ВП №62911187 від 18.05.2021 «Про арешт майна боржника» накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марка CHEVROLET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN /номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 та Постановою серії ВП №62911187 від 18.05.2021 «Про розшук майна боржника» - оголошено в розшук майно боржника». Постановою серії ВП №62911187 від 21.05.2021 «Про арешт майна боржника» - накладено арешт на майно, що належить боржнику - все майно, відповідно до відповіді на запит №137195834 від 21.02.2022 до Міністерства внутрішніх справ України - щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, а саме за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується автомобіль марка CHEVROLET, модель AVEO, категорія легковий, рік виробництва 2008, VIN НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_5 , колір оранжевий, ПНОКПП/ЄДРПОУ 3084721551, назва боржника ОСОБА_2 , серія/номер паспорта НОМЕР_6 від повідь від 08.04.2022. Арешт на вказаний автомобіль накладено з метою забезпечення виконання виконавчого листа, який видав Ямпільський районний суд Вінницької області №153/481/20 від 07.08.2020 про стягнення коштів за договором позики з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 3350 доларів США основного боргу, згідно договору позики від 31 серпня 2017 року та три відсотки річних у сумі 5546 (п'ять тисяч п'ятко сорок шість) гривень 84 копійки.
Тобто, позивач ОСОБА_1 не відповідає за зобов'язаннями ОСОБА_2 в частині вищевказаного договору позики.
Із інформації наданої начальником Територіального сервісного центру МВС0543 (а.с.123) судом встановлено, що згідно єдиного державного реєстру транспортних засобів 23.11.2017 року ТЗ «CHEVROLET AVEO» 2008 року оранжевого кольору, кузов № НОМЕР_2 зареєстрований за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
І відповідно, судом встановлено, що арешт накладено на автомобіль, до якого ОСОБА_2 не мав жодного відношення, так як на час накладення арешту (18.05.2021) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються власниками різних автомобілі, але з однаковим роком випуску, кольором та номером кузову, а арешт накладено на майно в зв'язку з спів паданням: роком випуску, кольором та номером кузову, однак різні державні номерні знаки, та дата реєстрації транспортного засобу ОСОБА_1 була проведена 23.11.2017 ще до винесення постанови про накладення арешту на майно боржника.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:
Згідно ст.ст.4, 5 ЦПК України, ст.16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення рухомого майна з-під арешту.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Відповідно до статті 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Статтею 59 Закону передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ст.50 Закону звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний здійснювати примусове звернення стягнення з боржника в порядку, врегульованому Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, ст.50 Закону, відповідно до якої першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.
У даній справі державний виконавець в встановленому Законом порядку черговості звернення стягнення на різні види майна боржника ОСОБА_2 , звернув стягнення на рухоме майно, а саме автомобіль марки «CHEVROLET, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 », що призвело до незаконного обмеження позивача ОСОБА_1 у вільному володінні та користуванні своїм рухомим майном, а саме - права власності на автомобіль.
У цьому випадку, державний виконавець не з'ясував належність автомобіля боржнику ОСОБА_2 .
При виконанні судового рішення, державний виконавець хоча і переслідував легітимну мету, спрямовану на задоволення вимог стягувача, проте примусове стягнення на майно боржника повинно відбуватись у повній відповідності, тому втручання в володіння майном, особи, яка не є боржником, вчинене з порушенням встановленої національним законом процедури, не може вважатись правомірним.
Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.
Таким чином, арешт накладений на рухоме майно порушує право власності позивача.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на рухоме майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з рухомого майна.
Тому, оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати арешт на автомобіль марка CHEVROLET, модель AVEO, номер шасі НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_7 , що був накладений державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому проваджені №62911187, який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 992 гривні 40 копійок.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 266, 274-279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», Конституцією України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зняти арешт з автомобіля марка CHEVROLET, модель AVEO, номер шасі НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , оранжевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_7 , що належить на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.11.2017 ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) серія ВП №62911187 від 18.05.2021.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , проживаючого по АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий Т. В. Гаврилюк