Справа № 185/6927/22
Провадження № 1-кп/185/654/22
06 жовтня 2022 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час запровадженого Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12022041370000652 від 04 липня 2022 рокуза обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 27 квітня 2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 104 КК України - звільнений з випробуванням на 2 роки;
- 08 травня 2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України - до покарання у виді 4-х років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк - 3 місяці за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2006 року, та до відбуття 4 роки 3 місяці позбавлення волі;
- 23 березня 2010 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк 1 рік за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2007 року, остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі. 01 липня 2013 року звільнений з Жовтоводської виправної колонії Дніпропетровської області умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 5 місяців 24 дні. Покарання відбув;
- 20 січня 2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік,
- 14 серпня 2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст.. 71 КК України до покарання у виді 2 років 20 днів позбавлення волі. 10 січня 2020 року звільнений з Солонянської ВК № 21 по відбуттю строку покарання
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.286 КК України,
Водій ОСОБА_4 03 липня 2022 року приблизно о 20.00 год., світлий час доби, в умовах не обмеженої видимості, не маючи встановленого зразку ведійського посвідчення, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 1102» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 05.04.2013 року належить ОСОБА_5 рухаючись зі швидкістю 40 кілометрів на годину, по правій смузі проїзної частини вулиці Нова у місті Павлоград, Дніпропетровській області, з боку вулиці Поштової у напрямку вулиці Кравченко перевозячи на передньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході руху водій ОСОБА_4 не діяв таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров'я себе і громадян, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, під час виконання маневру обгону автомобіля «Шевроле Леванте» реєстраційний номер НОМЕР_3 не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, з якою він мав би можливість виконувати всі необхідні дії по керуванню автомобілем «ЗАЗ 1102» реєстраційний номер НОМЕР_1 , які б забезпечували безпеку всіх учасників дорожнього руху, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобіля, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя де сталось зіткнення передньою частиною його автомобіля, з лівою бічною частиною напівпричепа «VAN HOOL». реєстраційний номер НОМЕР_4 . який у складі автопотяга з тягачем «Renault» реєстраційний номер НОМЕР_5 стояв припаркованим на правому чи лівому узбіччі вулиці Нова у місті Павлоград, напроти буд № 1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «ЗАЗ 1102» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
Своїми діями водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, в яких вказано:
п. 12.1: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Порушення п.12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди та з наслідками, що настали.
Невиконання вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого: пасажиру ОСОБА_6 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани голови, переломів 6-7 ребер ліворуч, відкритого перелому нігтьової фаланги 5 пальця правої стопи, множинних саден тулубу та кінцівок, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад три тижні (більш ніж як 21 день).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з кваліфікацією вчиненого діяння, обставин, викладених в обвинувальному акті не оспорював.
Погоджується, що внаслідок ДТП він заподіяв потерпілому тілесне ушкодження, яке за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я на термін понад три тижні (більше іде як 21 день).
Додав, що він також згоден і з висновком експерта, що він зазначеними діями грубо порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху України.
Зауважив, що під час ДТП за кермом авто він перебував у тверезому стані, зазначений злочин вчинив не навмисно.
Додав, що щиро розкаюється у вчиненому.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, та вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх, а також допитувати потерпілого та свідків, які не з'явилися в судове засідання немає ніякої необхідності.
З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши обвинуваченому правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_4 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286 КК України - доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні виду і розміру покарання суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, але, який вчинений з необережності, має постійне місце проживання, на обліку у лікарня нарколога не перебуває,не прийняв заходи до відшкодування завданої шкоди потерпілому.
В якості пом'якшувальних обставин суд враховує, що обвинувачений повністю визнав свою провину, в скоєному розкаявся.
Обтяжуючі обставини у справі відсутні.
Наведені у своїй сукупності пом'якшувальні обставини, відсутність у справі обтяжуючих обставин, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин з необережності, перебував за кермом у тверезому стані, приводить суд до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 має бути засудженою за ч. 1 ст.286 КК України до покарання у виді обмеження волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, але умовно, із застосуванням до основного покарання, що призначається, положень передбачених ст.ст.75,76 КК України.
Приймаючи рішення про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не може наразі понести додаткове покарання, передбачене ч.1 ст.286 КК України та бути позбавлений права керувати транспортними засобами, суд керується, в тому числі й вимогами Розділу XV, статтею 98 КК, враховує правові позиції, викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту» з цього приводу, а також той факт, що на момент вчинення зазначеного злочину ОСОБА_4 , взагалі не отримував посвідчення водія.
У відповідності до ст. 174 КПК України, арешт майна, накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року, необхідно скасувати.
Крім того, з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 2265 грн. 36 коп.
Доля речових доказів має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_4 призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі строком один рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у вигляді обмеження волі строком один рік, з іспитовим терміном один рік.
Зобов'язати ОСОБА_4 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.
Зняти арешт з автомобіля марки «ЗАЗ 1102» реєстраційний номер НОМЕР_1 накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 2265 грн. 36 коп.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_7 .