Єдиний унікальний номер справи 185/5800/22
Провадження № 1-кп/185/574/22
20 вересня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022052100000388 від 02 червня 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ярешки Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого солдата, номер обслуги 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , (дистанційно)
Прокурор просить призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України, вважаючи, що дотримані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України. Крім того від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк якого спливає 25 вересня 2022 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати.
Заперечень від учасників судового розгляду проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не надійшло.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 316 КПК України судовий розгляд має бути призначено не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення і перешкоди для призначення судового розгляду по даній справі відсутні.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться 25 вересня 2022 року, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у призначенні судового розгляду.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до дванадцяти років позбавлення волі, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання останнього винуватим у кримінальних правопорушеннях, ОСОБА_3 , перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків, адже судовий розгляд даного кримінального провадження станом на 20 вересня 2022 року не розпочато, свідки не допитані, в той же час свідки разом з ним проходять військову службу, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків.
Щодо можливості перешкоджання з боку обвинуваченого кримінальному провадженню іншим чином, то заявлені прокурором обґрунтування не є такими, що можна вважати доведеними поза розумним сумнівом і зводиться до його припущень, та на посилання на попередні заявлені ризики.
Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик не має місце, оскільки ОСОБА_3 є раніше не судимою особою, посилання на інші склади кримінальних правопорушень без відповідної підозри, без внесення відповідних відомостей до ЄРДР є передчасними.
Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.
На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Також суд враховує положення ч. 7 ст. 176 КПК України відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Встановлено, що Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Зазначений Указ затверджений Законом України № 2500 від 15.08.2022.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінуються останньому, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , обставин вчинених злочинів та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, відповідно до ст. 183 КПК України.
Також з врахуванням тієї обставини, що обвинувальний акт складено щодо військовослужбовця, певної військової частини та суть обвинувачення зводиться до відмови виконання певного бойового завдання та самовільного залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, то з врахуванням воєнного стану, та вимог ст. 27 КПК України з метою недопущення розголошення інформації про військові частини, бойові завдання та іншу інформацію з обмеженим доступом, доцільно судовий розгляд здійснювати в закритому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Після роз'яснення судом вказаного вище права, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що не бажає, щоб судовий розгляд даного кримінального провадження здійснювався колегіально судом у складі трьох суддів та просив розглядати кримінальне провадження відносно нього суддею одноособово.
Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло.
Обвинувальний акт складено у відповідності до ст. 291 КПК України. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 182, 183, 291, 331, 314-316, 372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022052100000388 від 02 червня 2022 року, на 27 вересня 2022 року о 15 год. 00 хв. в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у закритому судовому засіданні з викликом прокурора, захисника та доставкою обвинуваченого.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 19 листопада 2022 року з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованої в АДРЕСА_2 .
Визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Покласти на ОСОБА_3 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;
- зобов'язати повернутися до виконання покладених обов'язків військовослужбовця ОСОБА_3 до тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 ;
- не відлучатись із населеного пункту в якому розташована або тимчасово розташована військова частина НОМЕР_1 де проходить військову службу ОСОБА_3 і залишати місце проходження служби лише за згодою командира військової частини НОМЕР_1 ;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця дислокації.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику, направити начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованої в АДРЕСА_2 .
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1