Справа № 757/16491/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/515/22
Категорія - ч. 2 ст. 111 КК України Доповідач ОСОБА_2
04 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові (в режимі відеоконференції) матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2022 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_6
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 15.11.2022 року включно без визначення розміру застави.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою суд обґрунтував свої висновки тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. Інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможе запобігти вказаним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом порушено вимоги КПК України при винесенні ухвали, якою задоволено усне клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід строк якого закінчився. Судом не обґрунтовано наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч.1 ст. 177 КПК України. При постановлені ухвали судом не було належним чином оцінено всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України, а тому необхідно врахувати відсутність доказів про вчинення саме ОСОБА_7 кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність на утриманні співмешканки та сина, позитивну характеристику з місця проживання та роботи, а також відсутність судимостей. Вважає, що судом жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не буде достатнім для запобігання ризикам.
Заслухавши доповідача, захисника обвинуваченого, який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2022 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 16.09.2022 року включно.
За змістом ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Положеннями ст. 199 КПК України регламентовано порядок продовження строку тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги закону судом 1 інстанції дотримані в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 суд 1 інстанції, ураховуючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, так як ризики, які були підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися.
Виходячи з даних матеріалів судового провадження, є вірним висновок суду 1 інстанції відносно того, що ризики, наведені прокурором, є дійсними та триваючими і на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 407 КК України, а тому, відповідно до ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, у зв'язку з чим, доводи захисника про те, що прокурором не доведено необхідності застосування обвинуваченому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою не заслуговують на увагу.
За таких підстав, суд обґрунтовано та в повній мірі мотивував своє рішення, тому твердження апелянта про необґрунтованість висновків постановленої ухвали, колегія суддів вважає не слушними.
Міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність на утриманні співмешканки та сина, позитивна характеристика з місця проживання та роботи, а також відсутність судимостей, на які посилався апелянт в апеляційні скарзі, не спростовують правильності висновків суду з врахуванням вищевказаних обставин.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі судом рішення, не вбачається.
Враховуючи вищевикладене колегія не знаходить підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 176, 404, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2022 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4