Справа № 731/548/21 Головуючий у 1 інстанції Савенко А. І.
Провадження № 33/4823/410/22
Категорія - ч. 3 ст. 130 КУпАП.
10 жовтня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2022 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, який має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрований в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, без конфіскації транспортних засобів.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення, призначеного за цією постановою, приєднано невідбуту частину стягнення, призначеного постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2021 року в частині позбавлення права керування транспортними засобами, яка становить 4 роки 6 місяців 21 день, та остаточно призначене ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 14 років 6 місяців 21 день, без конфіскації транспортних засобів
Стягнуто з ОСОБА_1 496 грн. 20 коп. судового збору.
Як установив суд, 13 листопада 2021 року о 16 год. 06хв. у с. Світличне по провулку Миру, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Будучи двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності з накладенням стягнень за вчинення аналогічних правопорушень, водій ОСОБА_1 , на порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
31 грудня 2021 року о 22 год. 54 хв. в смт. Варва по вулиці Космонавтів, неподалік будівлі №2-А, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів, порушення мови. Будучи двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності з накладенням стягнень за вчинення аналогічних правопорушень, на порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження в справі за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити, оскільки під час оформлення матеріалів інспектори поліції порушили вимоги ст. 266 КУпАП та положення ст. 7 цього Кодексу, яка гарантує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Вказує на те, що матеріали адміністративної справи містять низку порушень та неточностей, які унеможливлювали її розгляд. Так, у матеріалах справи відсутні відомості про роз'яснення йому прав як особі, яка притягується до відповідальності, відеофіксація не є безперервною, направлення для проведення медичного огляду у матеріалах відсутнє, відомостей про відсторонення його від керування, немає. Відеоматеріали двох ідентичних правопорушень щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спростовуються доданими відеоматеріалами, адже не співпадає час та місце, оскільки інспектор Саянін, який складав протоколи та вів відеофіксацію, не міг одночасно перебувати в двох місцях. Свідки чи очевидці, на яких він посилається, у протоколі не зазначені.
Таким чином, процедура проходження огляду була порушена, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП робить її недійсною, а висновки суду необґрунтованими. Суд при ухваленні постанови взагалі не надав оцінки неточностям та розбіжностям, які наявні у протоколі, що призвело до ухвалення невірного рішення.
При накладенні стягнення суд не вмотивував своє рішення, не прийняв до уваги, що він не працює та не має постійного джерела прибутку, при цьому має на утриманні неповнолітню дитину.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та його захисник адвокат Матвієнко В. М. не прибули. Їх явка не визнавалася судом обов'язковою. Заяв про перенесення розгляду справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи та відеозапису убачається, що 13 листопада 2021 року о 16 годині 06 хвилин в с. Світличне, шляхом переслідування був зупинений автомобіль ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який зупинився біля домогосподарства по провулку Миру 47. Після зупинки з переднього пасажирського та заднього пасажирського місць вийшли двоє чоловіків, а коли поліцейські підійшли до місця водія, то з автомобіля вийшов ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейських відмовився надавати посвідчення водія та документи на автомобіль, пояснивши це тим, що не бажає цього робити.
На вимогу водія поліцейські пояснили, що зупинили автомобіль через наявну технічну несправність, на що ОСОБА_1 заявив, що його ніхто не зупиняв.
Виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, які окрім запаху алкоголю з порожнини рота, зафіксовані на відеозапису, поліцейські запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу або ж в найближчому закладі охорони здоров'я. Від проходження огляду водій неодноразово відмовився, почав вимагати присутності двох понятих, при цьому не реагував на пояснення поліцейських про те, що вимоги Закону змінились і за наявності відеозапису присутність свідків є не обов'язковою. ОСОБА_1 не слухав жодних пояснень, постійно повторював дві фрази «двоє понятих» та «ви мене не зупиняли».
ОСОБА_1 поводився дуже зухвало, підвищував голос на поліцейських, кричав, потім погрожував дзвінком якійсь впливовій особі,на що отримав відповідь, що він може телефонувати кому завгодно, але повинен пройти огляд на стан сп'яніння, на що водій ще більше обурювався.
Поліцейський пояснив водію, що у разі незгоди з діями правоохоронців, він має право їх оскаржити, але його ухилення від надання відповіді чи бажає він пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, буде розцінено, як відмова від такого огляду.
Наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 повністю підтверджується переглянутим відеозаписом, навіть тих, про які поліцейським у протоколі не зазначено: порушення мови, почервоніння обличчя та очей, запах алкоголю камера не передає.
Критика стороною захисту даного відеозапису з вказівкою на те, що час на відеозапису не співпадає з часом, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, не заслуговує на увагу.
Так, відеозапис з відеореєстратора містить дані про те,що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був помічений 13 листопада 20211року о 16 год. 05 хв. та був зупинений о 16 год.06 хв. Наступний відеозапис вівся на бодікамеру поліцейського, є логічним продовженням попереднього запису, містить час 17 год. 07 хв. 13 листопада 2021 року, що вказує лише на невірно виставлений годинник в нагрудній камері після переведення з літнього часу на зимовий, не є тим порушенням, яке свідчить про недопустимість вказаного доказу, який до того ж узгоджується з іншими доказами у справі.
Записи були зроблені з різних записуючих пристроїв, що і пояснює наявність кількох записаних файлів, але це не свідчить про переривання відеозапису, як на це вказує апелянт. Запис відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння є безперервним та вірно визнаний судом, як належний доказ.
Твердження про те, що інспектор СПД №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Саянін В. О. в один і той же час склав два протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чого фізично не міг зробити, і це на думку апелянта свідчить про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , є безпідставними та суперечать доказам, наданим самим же апелянтом.
Так, 13 листопада 2021 року о 15 год. 20 хв. інспектор СПД №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Саянін В. О. на автодорозі Дащенки-Світличне склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 .
Лише через 46 хвилин, поліцейським патрулем, в складі якого перебував інспектор Саянін В. О., був помічений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , що мав технічні несправності, а саме о 16 год. 06 хв.13листопада 2021 року.
Отже, поліцейські мали достатньо часу для того,що завершити складання протоколу щодо ОСОБА_2 , продовжити патрулювання та зафіксувати інше правопорушення, вчинене вже ОСОБА_1 . Жодної невідповідності в часі апеляційним судом не встановлено.
Через незначний проміжок часу, 31 грудня 2021 року в смт. Варва по вул. Космонавтів неподалік заправки був помічений автомобіль ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_2 , в якого не працював задній правий габарит, на світлові проблискові маячки патрульного автомобіля водій не реагував, навпаки пришвидшився та зупинився на території автозаправки. Коли поліцейські підійшли до автомобіля, то з нього ніхто не вийшов, а через деякий час водій переліз на переднє пасажирське сидіння та вийшов через пасажирські двері. При цьому, інших осіб в автомобілі не було.
Водієм виявився ОСОБА_1 , ліва рука якого дійсно була в гіпсу, але він вільно нею користувався та розмахував перед поліцейськими, в бік яких нецензурно висловлювався.
Хода водія була хиткою, мова не зв'язною, сам він мав досить неохайний вигляд, що і давало законні та обґрунтовані підстави вимагати пройти огляд на визначення стану сп'яніння.
Отже, в обох випадках вимога поліцейських до ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння була цілком обґрунтованою та законною.
Під час допиту в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що на вимогу поліцейських він відмовився від проходження огляду, пояснивши це тим, що для цього не було жодних підстав.
Таким чином, вимога поліцейського до водія автомобіля, який перебував за кермом, не надав посвідчення водія, документів на автомобіль, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була цілковито законною, з урахуванням виявлених ознак такого сп'яніння.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Факт відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем підтверджується відеозаписом, на якому чітко зафіксовано, як поліцейський забороняє водію сідати за кермо, на що останній обурюється і після цього висловлюється виключно нецензурною лайкою, на чому відеозапис припиняється.
31 грудня 2021 року автомобіль був припаркований без порушень Правил дорожнього руху на території заправочної станції, а сам водій бігав по території заправки, на відстані кричав поліцейським, нецензурно висловлювався та близько до них не підходив, що унеможливлювало оформлення будь-яких документів за його участю.
Та обставина, що під час складання протоколів про адміністративні правопорушення поліцейськими не були роз'яснені права особі, щодо якої були складені ці протоколи, пояснюється тим, що ОСОБА_1 відмовився підписувати будь-які документи, що унеможливлювало роз'яснення йому його процесуальних прав, роз'яснення яких передбачається під час оформлення протоколу та його підписання особою.
Під час судового розгляду в суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду було беззаперечно встановлено законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , наявність у останнього ознак алкогольного сп'яніння, і як наслідок законність та обґрунтованість вимоги патрульних пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як 13 листопада 2021 року, так і 31 грудня 2021 року.
Наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який проводить поліцейський за допомогою спеціальних технічних засобів, наступають такі ж самі, як і у разі відмови від проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Видача правопорушнику направлення на проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння або ж долучення такого направлення до матеріалів справи про адміністративне правопорушення чинним законодавством не передбачена. Таке направлення оформлюється поліцейським виключно для лікаря закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія від проходження такого виду огляду, цілком закономірно,що воно навіть не складалось поліцейськими, адже ОСОБА_1 категорично та неодноразово наголосив на тому, що жодних оглядів проходити не буде.
У разі, коли ОСОБА_1 бажав пройти огляд в лікарні, то міг скористатись своїм правом та пройти такий огляд самостійно без направлення. Результати такого огляду стороною захисту не долучались.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Врахувавши дані про особу ОСОБА_1 , суд прийшов до переконання про можливість призначення стягнення виключно у вигляді штрафу з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів за правилами ч. 3 ст. 30 КУпАП, з урахуванням невідбутої частини стягнення у виді позбавлення такого права.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець