Справа № 756/8100/22
Провадження № 2/756/4573/22
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2022 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 вищезазначений позов розподілено судді Ткач М.М.
20.09.2022 судом був зроблений запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації КП ГІОЦ «Реєстр територіальної громади м. Києва» та до ЦМУ ДМС в Одеській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачів.
26.09.2022 надійшла відповідь з ЦМУ ДМС в Одеській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_3
28.09.2022 до суду надійшла відповідь на запит з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, а саме стягнення заборгованості за договорами позики.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року у розмірі 2481 гривень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12405,00 грн).
У позовній заяві позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, на підставі ч.1 ст.136 ЦПК України, оскільки, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України втратив власний бізнес, тимчасово не має можливості його відновити, що призводить до погіршення його майнового стану і потребує запозичення грошей для сплати судового збору.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У пункті 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Таким чином у клопотанні про відстрочку сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Разом з тим, заявником не надано обгрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, які б свідчили про неможливість сплати судового збору. Суд зауважує, що саме по собі посилання заявника на введений на території України воєнний стан не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зазначене, підстави для відстрочення від сплати судового збору, відсутні.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку із цим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 12 405,00 грн та надати до суду оригінал квитанції або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, перевіривши матеріали позовної заяви, вбачається, що розгляд позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики в розмірі 30 000 євро та три відсотки річних у розмірі 1470 євро та про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу за договором позики в розмірі 50 000 євро та три відсотки річних у розмірі 2577 євро в одному провадженні може у майбутньому перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті. Крім того, позивачем жодним чином не обгрунтовано необхідність об'єднання вимог в одному позові, які заявлені до різних осіб та ґрунтуються на різних обставинах. Відтак, позивачу рекомендовано роз'єднати заявлені позовні вимоги.
Ураховуючи викладене, суд пропонує позивачу подати до суду уточнену позовну заяву разом з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи з зазначенням даних про які вказано вище.
У відповідності до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Керуючись статтями 136, 175, 176-177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ткач