Справа № 308/10705/22
Закарпатський апеляційний суд
29.09.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_6 (головуючого), ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю секретаря судових засідання ОСОБА_9, розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/453/22 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.08.2022.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 29.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022071210000154,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням, про арешт майна обгрунтував його тим, що ОСОБА_1 мешканець АДРЕСА_1 , організував переправлення через державний кордон України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого АДРЕСА_3 , яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на території України виїзд за кордон заборонений, та з якими ОСОБА_1 познайомив ОСОБА_4 . Реалізовуючи свій злочинний умисел з метою збагачення, ОСОБА_1 15.08.2022 зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в м.Львів та за обумовлену суму по 3000 доларів США з кожного, посадив їх у свій автомобіль «Рено Меган» та поїхав в напрямку Закарпатської області, в м.Стрий вказаний автомобіль вийшов з ладу, де ОСОБА_1 , будучи на СТО домовився з ОСОБА_5 про те, щоб останній підвіз їх до м.Свалява за компенсацію на пальне та витрачений час. На автомобілі ОСОБА_5 марки «БМВ» 525 XD д.н.з. НОМЕР_1 , вони поїхали в Закарпатську область, зупинились в с.Сусково, Мукачівського району, біля готелю «Гранд Хол», де вони були затримані працівниками поліції. Після чого о 20 год. 30 хв. 15.08.2021 ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції, під час затримання у ОСОБА_1 було вилучено мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 . Також, о 20 год. 55 хв. 15.08.2022 було проведено обшук автомобіля марки «БМВ» 525 XD д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено: предмет чорного кольору схожий на пістолет із маркуванням «SAS MAKAROV SE» із магазином; а також сам автомобіль «БМВ» 525 XD д.н.з. НОМЕР_1 .
-2-
16.08.2022 вилучені та вилучені речі й предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з ними в подальшому будуть проводитись слідчі дії. Прокурор зазначає, що з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке, 15.08.2022, вилучено у ході обшуку - предмет чорного кольору схожий на пістолет із маркуванням «SAS MAKAROV SE» із магазином; а також сам автомобіль «БМВ» 525 XD д.н.з. НОМЕР_1 , а також на добровільно виданий ОСОБА_1 мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 .
Відмовляючи у задоволення клопотання, слідчий суддя вказала на те, що наявні у клопотанні докази не містять жодних обґрунтувань стосовно відношення майна зазначеного у клопотанні, тимчасово вилученого під час обшуку автомобіля, а саме: предмету чорного кольору схожий на пістолет із маркуванням «SAS MAKAROV SE» із магазином; автомобіля «БМВ» 525 XD д.н.з. НОМЕР_1 , до вищезазначеного кримінального провадження з правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 332 КК України. Також слідчим суддею констатовано, що обшук від 15.08.2022 було проведено без попереднього отримання відповідного дозволу слідчого судді (ч.1 ст.233 КПК України), у зв'язку з чим слідчий відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області звернувся до слідчого судді про узаконення обшуку для належного процесуального оформлення вказаної слідчої дії. Однак, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.08.2022 в задоволенні вищевказаного клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля «БМВ» 525 XD д.н.з. НОМЕР_1 відмовлено, як наслідок в силу положень ч.3 ст.233 КПК України, отримані у ході огляду місця події докази (вилучені речі) є недопустимими, отже вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді в частині відмови у накладенні арешту на мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання в цій частині задовольнити. Посилається на те, що ухвала слідчого судді в частині відмови у накладенні арешту на мобільний телефон є незаконною та необґрунтованою, поза як мобільний телефон в ході проведення затримання ОСОБА_1 15.08.2022 був добровільно наданий останнім працівникам поліції, що стверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 15.08.2022. Також відповідно до постанови слідчого від 16.08.2022 вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42022071210000154 від 29.07.2022. Вважає, що належний ОСОБА_1 мобільний телефон марки «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, прокурор посилається на існування вагомих ризиків, які свідчать про те, що ОСОБА_1 у разі наявності у нього можливості, з метою приховання своєї злочинної діяльності може знищити чи спотворити відомості, які містяться на мобільному телефоні та які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні. Також, на думку прокурора, у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначений мобільний телефон, як майно, належне останньому, може бути предметом конфіскації, як додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.332 КК України.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, власника майна, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на
-3-
інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. При цьому, апеляційним судом враховується заява прокурора про розгляд судового провадження у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст.404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок слідчого судді з приводу відсутності підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на інше майно, вказане у клопотанні, зокрема: предмет чорного кольору схожий на пістолет із маркуванням «SAS MAKAROV SE» із магазином; а також сам автомобіль «БМВ» 525 XD, д.н.з. НОМЕР_1 , ніким з учасників судового провадження не оскаржується, а тому законність ухвали в цій частині, в силу положень ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевіряється.
У Кримінальному процесуальному кодексі України прямо не зазначено, що при здійсненні перегляду ухвали слідчого судді в апеляційному порядку колегія суддів апеляційного суду обмежена доводами апеляційної скарги, але чинною є ч.1 ст.404 КПК України, в якій вказано, що «суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги». У ст.404 КПК України прямо не зазначено, що наведена норма застосовується і до процедури перегляду рішення слідчого судді. Водночас, згідно з ч.6 ст.9 КПК України «у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.11 ст.7 цього Кодексу».
В частині 3 статті 26 КПК України (диспозитивність) вказано, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Крім того, ч.1 ст.22 КПК України вказує на те, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, як вважає колегія суддів, суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді виключно в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.131-132 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовується на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
-4-
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, слідчий суддя не дотрималася вказаних вимог закону та не з'ясувала належним чином всіх обставин, які передбачають підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На думку апеляційного суду, зміст клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно дає достатні підстави для висновку, що дане майно відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, та стороною обвинувачення дано належне обґрунтування необхідності такого арешту, наявності ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2,3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як зазначено у ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З клопотання прокурора вбачається, що в провадженні СУ ГУ НП в Закарпатській перебувають матеріали досудового розслідування, внесені 29.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022071210000154,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в ході досудового розслідування досліджуються обставини незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Також з матеріалів судового провадження слідує, що 15.08.2021 ОСОБА_1 під час затримання добровільно надав працівникам поліції для огляду мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 , який в подальшому вилучено, що стверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 15.08.2022.
-5-
16.08.2022 слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області винесено постанову, якою, в тому числі, мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В межах зазначеного кримінального провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зокрема, мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 .
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на наведені прокурором та встановлені досудовим розслідуванням обставини, враховуючи положення ч.1 ст.98 КПК України, вилучений під час затримання ОСОБА_1 мобільний телефон є речовим доказом, що в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час досудового розслідування.
На думку апеляційного суду, вилучений 15.08.2022 під час затримання ОСОБА_1 мобільний телефон, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч.3 ст.332 КК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовим доказом у кримінальному провадженні та необхідний для проведення його огляду та проведення судових експертиз, у зв'язку з чим, існує необхідність забезпечення його збереження шляхом накладення на нього арешту, оскільки в результаті незабезпечення його збереження даний об'єкт може бути знищений чи будуть спотворені відомості, які містяться на мобільному телефоні та які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на мобільний телефон, слідчий суддя не дотрималася вимог, передбачених ст.ст.172,173 КПК України, належним чином не дослідила додані до клопотання матеріали кримінального провадження, не врахувала правову підставу для їх арешту та інші обставини провадження, а тому посилання прокурора в апеляційній скарзі з цього приводу є обґрунтованими.
Необхідність використання мобільного телефону в якості речового доказу в кримінальному провадженні, проведення певних експертних досліджень та слідчих дій, наявність в ньому відомостей, які можуть бути використані як доказу, необхідність його збереження задля недопущення його знищення, псування чи втрати, виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження прав завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає, оскільки обставини в кримінальному провадженні вимагають вжиття саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
На переконання апеляційного суду, слідчим суддею не надана належна оцінка тому, яке значення у вказаному кримінальному провадженні має тимчасово вилучене майно, при цьому, відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя залишила поза увагою те, що мобільний телефон, вилучено в ході проведення затримання ОСОБА_1 15.08.2022, який добровільно надав його працівникам поліції, а не вилучений в результаті обшуку автомобіля «БМВ» 525 XD, д.н.з. НОМЕР_1 , який, на переконання суду, проведено без ухвали слідчого судді та в подальшому ще й не легалізований.
Клопотання прокурора, і додані до нього матеріали сформовані у відповідності до вимог КПК України та є достатніми для прийняття рішення про накладення арешту на майно.
-6-
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчий суддя при розгляді клопотання не в повній мірі з'ясувала всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді в цій частині скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 , шляхом заборони ним користуватися, розпоряджатися та відчужувати.
Таке втручання у право власника є виправданим та сприятиме завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатиме вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.
Згідно ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає до часткового задоволення.
Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,412,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.08.2022 в частині відмови в накладенні арешту на мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 скасувати.
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 29.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022071210000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон «IPHONE 7» ІМЕІ НОМЕР_2 , чорного кольору із сім-карткою НОМЕР_3 із паролем НОМЕР_4 ,шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження цього майна.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: