Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2022 року Справа№200/19095/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.12.2021 №00/14361/0901; №00/14353/0901; №00/14356/0901.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що при проведенні фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 працівниками ГУ ДПС у Донецькій області були порушені п.80.2. ст.80, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України. Також зазначає, що акт фактичної перевірки та інші додані до нього документи виготовлені рукописним способом, в порушення ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів». Вважає, що оскільки посадовими особами відповідача було порушено порядок проведення фактичної перевірки, то податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками проведення такої перевірки, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню.
Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що наказ № 1696-п від 05.10.2021 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 прийнято ГУ ДПС на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Вказує, що Порядок оформлення матеріалів фактичних перевірок передбачено «Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (затверджено наказом ДПА України від 12.08.2008 N 534) та вимогами статті 86 Податкового кодексу України, у яких відсутня вимога відносно складання акту фактичної перевірки виключно за допомогою друкувальних засобів. Вважає, що вимога ФОП ОСОБА_1 про складання акту фактичної перевірки №12040/05/99/22/09/ НОМЕР_1 від 13.10.2021 виключно за допомогою автоматизованих або друкувальних засобів є безпідставною, та необґрунтованою. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
28.12.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву також викладено заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що мотивована тим, що дана справа має значний суспільний інтерес щодо формування сталої судової практики, має суттєве значення для органів ДПС, потребує детального розгляду справи по суті, дослідження великого обсягу доказів та з'ясування всіх обставин.
Розглянувши вищевказану заяву, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Нормами ч.1 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Враховуючи положення п.6 ч.6 ст.12 КАС України, за якими для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи зокрема щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та розмір санкцій податкового повідомлення-рішення про скасування якого просить позивач, суд приходить до висновку, що розгляд даної справи слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною 4 ст.260 КАС України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Однак зі змісту позовної заяви не вбачаються підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача посилається на значний суспільний інтерес справи, проте не обґрунтовує у чому саме він полягає.
Дослідивши доводи відповідача наведені в обґрунтування заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, що в даному випадку підстави для задоволення заяви відповідача про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження відсутні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.10.2021 ГУ ДПС у Донецькій області на підставі вимог ст.19-1, ст.20, ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, видало наказ № 1696-п, згідно з яким з 05.10.2021 проводиться фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ). Метою перевірки є здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, та контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.
05.10.2021 складено направлення на перевірку № 2138.
З 06.10.2021 по 13.10.2021 співробітниками ГУ ДПС у Донецькій області було проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 13.10.2021 №12040/05/99/22/09/ НОМЕР_1 .
В акті перевірки зафіксовано порушення:
- вимог ч.6 ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №481): здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці продажу в барі за адресою АДРЕСА_2 у період з 24.06.2021 по 30.07.2021 без наявності статусу суб'єкта громадського харчування;
- на час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надав посадовим особам контролюючого органу документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;
- на час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не надав посадовим особам контролюючого органу документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент проведення перевірки, знаходились у господарському об'єкті на загальну суму 19030,00 грн.
Вказані обставини розцінені відповідачем як порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
ФОП ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання акту фактичної перевірки бару, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , проведеної у період з 06.10.2021 по 13.10.2021.
Другий примірник акту фактичної перевірки від 13.10.2021 №12040/05/99/22/09/ НОМЕР_1 надіслано 13.10.2021 на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 листом ГУ ДПС № 27546/6/05-99-09-01-15 рекомендованим листом «Укрпошти» з повідомленням про вручення (поштове відправлення «Укрпошти» - трек-номер 8451112252984).
Крім того, 06.10.2021 ГУ ДПС у Донецькій області було складено акт №828/05-99-09.01/3498304994 про відмову від надання документів до перевірки, про що також зазначено в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .
Вказаний акт фактичної перевірки було направлено податковим органом на адресу позивача 13.10.2021.
Позивачем було направлено на адресу відповідача заперечення на акт фактичної перевірки від 13.10.2021 №12040/05/99/22/09/ НОМЕР_1 , в яких зазначено, що наказ від 05.10.2021 № 1696-П «Про проведення фактичної перевірки» не містить обґрунтувань щодо посилань на підставу для проведення фактичної перевірки, а саме підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податковою кодексу України. Відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , було зареєстровано 12.05.2021, а наказ № 1696-п від 05.10.2021 містить інформацію про проведення перевірки за період діяльності з 01.01.2021 по 14.10.2021, що є незаконним. Також було зазначено, що акт фактичної перевірки №12040/05/99/22/09/ НОМЕР_1 від 13.10.2021 та інші додані до нього документи виготовлені рукописним способом, текст якого взагалі неможливо прочитати, оскільки він є нерозбірливий, а тому написати заперечення щодо висновків акту перевірки, яка взагалі не була проведена, неможливо.
ГУ ДПС у Донецькій області 25.11.2021 розглянуло надані заперечення, та про результати їх розгляду повідомлено ФОП ОСОБА_1 листом від 29.11.2021 №14953/05-99-09-01-14 та надіслано на адресу позивача рекомендованим листом «Укрпошти» - трек-номер 8755529123760.
За наслідками перевірки 02.12.2021 ГУ ДПС у Донецькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00/14356/0901 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за здійснення реалізації товарів , які не обліковані у встановленому порядку на загальну суму 19030,00 грн., не надано під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, реалізованих у місці продажу 06.10.2021 у сумі 38060 грн;
№00/14353/0901 за здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці продажу в барі за адресою АДРЕСА_2 у період з 24.06.2021 по 30.07.2021 без наявності статусу суб'єкта громадського харчування у сумі 6800 грн;
№00/14361/0901 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за ненадання платником податків посадовим особам контролюючого органу після початку перевірки всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки у сумі 1020 грн.
Податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 №00/14361/0901, №00/14353/0901, №00/14356/0901 було направлено на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) листом ГУ ДПС № 15241/05-99-09-01-16 від 03.12.2021 та фактично отримано 08.12.2021 (повідомленням про вручення «Укрпошти» - трек-номер 8752300539336).
Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 Податкового кодексу України).
В силу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
З наведеного слідує, що законодавством закріплена обов'язковість наявності у податкового органу та/або отримання ним в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків (особою) вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального у разі проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Отже, підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 8 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.
Разом з тим, відповідач не надав докази та пояснення які саме порушення допустив позивач, що могло б бути підставою для проведення фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, адже у наказі від 05.10.2021 №1696-п відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про неможливість зі змісту наказу ідентифікувати передбачену Податковим кодексом України підставу для призначення фактичної перевірки позивача та наявності у контролюючого органу відповідної інформації, яка б на момент прийняття наказу надавала йому право на проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17 (№ К/9901/19260/19), нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Крім цього, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Встановлюючи вимоги щодо змісту наказу про проведення перевірки, норми абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України у такий спосіб встановлюють межі повноважень контролюючого органу на здійснення контрольного заходу (перевірки) стосовно платника податків. Водночас, вони забезпечують для платника податків правову визначеність щодо меж перевірки, яка проводиться стосовно нього. Таке правове навантаження мають, зокрема положення абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо обов'язкового зазначення в наказі періоду діяльності, який буде перевірятися.
Отже, у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. При цьому, однією із обов'язкових умов є наявність у наказі про проведення фактичної перевірки інформації щодо періоду діяльності суб'єкта господарювання, який буде перевірятися.
Таким чином, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що наказ від 05.10.2021 №1696-п не відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України з підстав недотримання контролюючим органом процедури призначення фактичної перевірки, зокрема оформлення наказу про її проведення з дотриманням абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 640/18411/18 висловив правову позицію, згідно з якою: невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29)
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду у суду наявні підстави для задоволення позову.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо строків розгляду адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1).
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
22 травня 2022 року Верховною Радою прийнято Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 22.05.2022 № 2263-ІХ, яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 строком на 90 діб.
Враховуючи викладене, станом на день розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м.Слов'янськ Донецької області.У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, системних ракетних обстрілів населених пунктів області, у тому числі м.Слов'янськ, які здійснюються державою-агресором та створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, керівництво Донецької обласної державної адміністрації через засоби масової інформації закликало мешканців області евакуюватись до більш безпечних регіонів України.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
В таких умовах керівництвом Донецького окружного адміністративного суду задля збереження життя та здоров'я працівників та відвідувачів суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи установи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, судове рішення ухвалено за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.
Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.12.2021 №00/14361/0901.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «С» Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.12.2021 №00/14353/0901.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «С» Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.12.2021 №00/14356/0901.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Повне судове рішення складено 10.10.2022.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька