Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2022 року Справа №200/5441/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішень суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , 09 червня 2020 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті сторони без самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, зменшення розміру премії та виключення надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням розміру премії 123% та надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі №200/5441/20-а задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та виключення надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення та надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018.
Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2020 у справі №200/5441/20-а заяву представника Герасименко В.В. про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі №200/5441/20-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 4 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №200/5441/20-а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та додаткове рішення від 27.11.2020 у справі №200/5441/20-а - задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного від 17.11.2020 у справі №200/5441/19-а - змінено.
В абзаці другому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного від 17.11.2020 по справі №200/5441/20-а вислів «та виключення надбавки за особливо важливі завдання» - виключено.
В абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного від 17.11.2020 по справі №200/5441/20-а вислів «та надбавки за особливо важливі завдання» - виключено.
В абзаці п'ятому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного від 17.11.2020 по справі №200/5441/20-а слова та цифри «840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок» замінено словами та цифрами «280,27 (двісті вісімдесят) гривень 27 копійок».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі №5441/20-а - залишено без змін.
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 27.11.2020 по справі №200/5441/20-а - залишено без змін.
27.04.2021 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного від 17.11.2020 у справі №200/5441/19-а та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №200/5441/20-а та видано виконавчі листи у справі.
12.09.2022 представник позивача звернувся до суду із заявою, якою просив встановити судовий контроль та зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішень суду у справі №200/5441/19-а відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Вирішуючи заяву по суті, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційній нормі про обов'язковість судового рішення кореспондують положення норми статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено частиною другою статті 372 КАС України.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
В рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказані норми кореспондують положення пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України та підпункт «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, чи постанові апеляційної інстанції, може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо воно вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення до суду, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може лише під час прийняття судового рішення у справі.
Під час ухвалення рішення у даній справі суд не встановив судового контролю із поданням відповідного звіту, оскільки статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відтак, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №826/18826/14.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першою статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 19 Закону №1404-VІІІ визначено права та обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. Так, сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання та користуватися іншими правами, наданими законом.
Разом із тим, з наданої представником позивача заяви, судом вбачається, що позивач, з метою виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/5441/19-а, звернувся до органу державної виконавчої служби, яким 21.05.2021 відкрито виконавче провадження №65522836. Проте, доказів закриття зазначеного виконавчого провадження суду не надано. Тобто, позивач не скористався передбаченою законодавством процедурою примусового виконання судового рішення.
Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника позивача.
Керуючись статтями 246, 322, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви представника позивача від 12.09.2022 про встановлення судового контролю за виконанням рішень Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/5441/19-а - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Л.В. Арестова