Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 жовтня 2022 року Справа№200/15982/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій. На переконання позивача у 2020-2021 роках йому у неналежному розмірі було виплачено разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій. А саме, під час виплати допомоги Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради не було враховано приписи статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам 2 групи внаслідок війни має становити вісім мінімальних пенсій за віком.
Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку із прийнятим Конституційним Судом України рішенням від 27.02.2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ОСОБА_1 вважає, що його право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня у збільшених розмірах було порушено відповідачем, оскільки позивач отримав виплату за 2020-2021 роки у меншому розмірі.
З огляду на наведене, позивач просить суд:
визнати незаконними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо нездійснення йому виплат заборгованості щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020-2021 років, як інваліду 2 групи внаслідок війни;
стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь позивача заборгованість з щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 9 464, 00 грн, як інваліду 2 групи внаслідок війни;
стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь позивача заборгованість з щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10 246, 00 грн, як інваліду 2 групи внаслідок війни.
Відповідач до канцелярії суду через відділ діловодства надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. Так, у відзиві зазначено, що позивач дійсно має право на отримання грошової допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2020-2021 роки, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18). Проте, на переконання відповідача, вимоги щодо здійснення нарахування та виплати не підлягають задоволенню, оскільки на момент розгляду даної справи бюджетний період за 2020 рік був завершений у грудні 2020 року.
В свою чергу, як вказує відповідач, невиплата частини грошової допомоги за 2021 році зумовлена відсутністю бюджетних асигнувань. Рішенням департаменту № 02.3.18-6039 від 08.11.2021 позивачу було здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми, у розмірі 10 246, 00 грн відповідно, та направлено на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду».
З огляду на наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 22.11.2021 Донецький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості та відкрив провадження по справі № 200/15982/21. Розгляд адміністративної справи № 200/15982/21 вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
29 грудня 2021 року суд виніс ухвалу, якою залишив без задоволення клопотання представника Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про залучення в якості співвідповідача Міністерство соціальної політики України.
Ухвалою від 19.01.2022 суд витребував у відповідача докази перерахування на користь ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня 2020-2021 років із зазначенням суми такого перерахування, а також докази донарахування грошової допомоги за 2020-2021 роки на користь позивача. Розгляд адміністративної справи вирішив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 10-30 год. 09.02.2022. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
Ухвалою від 09.02.2022 суд повторно витребував у відповідача докази перерахування на користь ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня 2020-2021 років із зазначенням суми такого перерахування, а також докази донарахування грошової допомоги за 2020-2021 роки на користь позивача. Відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 12-30 год. 22.02.2022.
22 лютого 2022 року ухвалою закрив підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості. Призначив судовий розгляд по суті на 10 годину 30 хвилин 16 березня 2022 року.
У зв'язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану на території України, суд був позбавлений можливості провести судове засідання.
Ухвалою від 31.05.2022 суд відклав розгляд справи № 200/15982/21. Про дату, час і місце наступного судового засідання заплановано повідомити учасників справи додатково.
Оскільки наразі відновлено можливість проведення судових засідань, суд призначив розгляд справи на 13-30 год. 05.10.2022.
На судове засідання, сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії його паспорту серії НОМЕР_1 (а.с.13-14).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.12.2020 позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Судом встановлено, що у 2020 році ОСОБА_1 була нарахована грошова допомога до 05 травня у розмірі 3 640, 00 грн, як інваліду 2 групи внаслідок війни, про що свідчить довідка від 06.12.2021 № 2099 (а.с.53).
У 2021 році позивачу нарахована допомога у розмірі 3 906, 00 грн, що підтверджено довідкою від 06.12.2021 № 2100 (а.с.54).
На підставі рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради № 02.3.18-6039 від 08.11.2021 позивачу здійснено донарахування грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми, в розмірі 10 246, 00 грн (а.с.55).
Вважаючи, що відповідачем не в повному обсязі виплачена грошова допомога до 05 травня у 2020-2021 роках, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до статті 12 частини 5 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.
В подальшому Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" № 79-VІІІ від 28.12.2014 (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII та Закону "Про жертви нацистських переслідувань" № 1584-III від 23.03.2000 (далі - Закон № 1584-III), Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-XII і Законом № 1584-III "Про жертви нацистських переслідувань" № 112 від 19.02.2020 (набрала чинності 25.02.2020) визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 120,00 гривень; II групи - 3 640, 00 гривень; III групи - 3 160,00 гривень.
Також, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-XII і Законом № 1584-III "Про жертви нацистських переслідувань" № 325 від 08.04.2021 визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 421 гривня; II групи - 3 906 гривень; III групи - 3 391 гривня.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З правових висновків вказаного рішення відслідковується, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27.02.2020 застосовуються положення статті 12 Закону № 3551-XII в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія за віком): з 1 січня 2020 року - 1 638 грн.
З огляду на викладене, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у 2020 році повинен був становити 13 104, 00 грн (1 638,00 грн х 8), однак у 2020 році позивач отримав лише 3 640, 00 грн, тобто не у повному обсязі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" № 1082-IX від 15 грудня 2020 року встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія за віком): з 1 січня 2020 року - 1 769 грн.
А тому, з огляду на викладене, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у 2021 році повинен був становити 14 152, 00 грн (1 769,00 грн х 8), однак у 2021 році позивач отримав лише 3 906, 00 грн, тобто не у повному обсязі.
Враховуючи факт виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у меншому, ніж передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XIІ розмірі, суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Аналогічні за змістом висновки щодо необхідності застосування при визначені розміру одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік саме положень Закону № 3551-XII, відображені в рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 за наслідками розгляду зразкової справи № 440/2722/20, які судом враховані при винесенні даного рішення.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою, а відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо нездійснення йому виплат заборгованості щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020-2021 років, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, та стягнути заборгованість.
Поряд з цим, суд вважає за можливе змінити спосіб захисту порушеного права позивача та визнати дії відповідача саме протиправними, а не незаконними, як просить ОСОБА_1 , враховуючи приписи ст. 245 КАС України.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні у ній докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір не підлягає розподілу, зважаючи на те, що позивач звільнений від його сплати.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись статтями 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Миру, 70) про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020-2021 років, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість з щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 9 464, 00 грн (дев'ять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні) як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на користь позивача заборгованість з щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 10 246, 00 грн (десять тисяч двісті сорок шість гривень), як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни.
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2022.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб