10 жовтня 2022 рокуСправа № 160/13678/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
1. 05.09.2022 представник ОСОБА_1 адвокат Красєвич Артур Олександрович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993 до ДОП «Автомотосервіс» щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993 на ДОП «Атомотосервіс» ОСОБА_1 .
2. Ухвалою суду від 09.09.2022 прийнято позов до розгляду; залучено до участі в адміністративній справі № 160/13678/22 у якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код 20490012; просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057); відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву та надання витребуваних доказів.
3. Ухвала суду від 09.09.2022 та копія позову одержані ГУ ПФУ в Запорізькій області через електронний кабінет системи «Електронний суд» 09.09.2022 та 13.09.2022 відповідно.
4. 30.09.2022 засобами поштового зв'язку від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
5. Позивач вважає дії відповідача по не зарахуванню до трудового стажу періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993 через відсутність печатки при звільненні, а також посади та підпису відповідальної особи в трудовій книжці протиправними та такими, що порушують права на соціальний захист.
6. Позивач вважає, що не має нести тягар відповідальності чи зазнавати негативних наслідків через порушення, допущені відповідальною особою при заповненні трудової книжки.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧІВ
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області
7. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що позивач 13.07.2022 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком та доданими документами відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
8. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Запорізькій області, який уповноважений розглянути подану заяву позивача від 13.07.2022.
9. Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 21.07.2022 № 045650012473 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
10. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не є належним відповідачем у справі, оскільки заяву позивача від 13.07.2022 не розглядало та не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії.
ГУ ПФУ в Запорізькій області
11. У визначений частиною другою статті 263 КАС України процесуальний строк розгляду справи, та строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
12. Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 21.07.2022 № 045650012473 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зазначено:
- дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 13.07.2022;
- вік заявника 60 років 1 місяць 21 день;
- необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років;
- страховий стаж особи становить 28 років 8 місяців 27 днів;
- до страхового стажу не зараховано:
-- період роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993, оскільки при звільненні відсутня печатка, посада та підпис відповідальної особи;
-- період роботи з 11.07.1988 по 31.12.1989, оскільки в довідці № 93 від 13.07.2022 за цей період ім'я та по батькові зазначено « ОСОБА_2 » згідно паспортних даних « ОСОБА_3 », а також відсутній наказ про звільнення. В наказі на прийняття на роботу від 06.07.1988 № 54-к ім'я та по батькові не відповідає паспортним даним;
- прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу;
- на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
13. Суд звертає увагу, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято ГУ ПФУ в Запорізькій області.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
14. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
15. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
16. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
17. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
18. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
19. Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
20. Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
щодо підтвердження періодів роботи
21. Згідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
22. Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
23. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
24. Згідно із пунктом 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
25. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
щодо оформлення записів у трудовій книжці
26. Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (яка діяла у спірні періоди, далі - Інструкція № 162):
- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;
- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій *, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);
- записи проводяться акуратно, пір'яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору;
- в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;
- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;
- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;
- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;
- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.
27. Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
28. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі - Інструкція № 58) в якій, зокрема, зазначено:
- пункт 1.1: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню;
- пункт 2.3: записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- пункт 2.4: усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);
- пункт 2.6: у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;
- пункт 2.26: запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер;
- пункт 4.1: у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;
- пункт 7.2: бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок. По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт за формою, затвердженою наказом Мінстату України від 11.08.1993 № 180.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
29. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
30. Позивачу рішенням від 21.07.2022 № 045650012473 відмовлено у призначенні у зв'язку із відсутністю страхового стажу та не зараховано:
- період роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993, оскільки при звільненні відсутня печатка, посада та підпис відповідальної особи;
- період роботи з 11.07.1988 по 31.12.1989, оскільки в довідці № 93 від 13.07.2022 за цей період ім'я та по батькові зазначено « ОСОБА_2 » згідно паспортних даних « ОСОБА_3 », а також відсутній наказ про звільнення. В наказі на прийняття на роботу від 06.07.1988 № 54-к ім'я та по батькові не відповідає паспортним даним.
31. За приписами статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
32. Звернувшись до суду за захистом свого порушеного права, позивач просить суд визнати протиправними дії щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993.
33. При цьому, суд звертає увагу, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивач у цій справі не оскаржує, а тому суд здійснюється лише контроль легальності дій/бездіяльності відповідача щодо питання не зарахування спірних періодів до страхового стажу.
34. Крім того, суд не дає оцінку підставам щодо не зарахування періоду роботи з 11.07.1988 по 31.12.1989, а саме: «в довідці № 93 від 13.07.2022 за цей період ім'я та по батькові зазначено « ОСОБА_2 » згідно паспортних даних « ОСОБА_3 », а також відсутній наказ про звільнення. В наказі на прийняття на роботу від 06.07.1988 № 54-к ім'я та по батькові не відповідає паспортним даним», оскільки до матеріалів справи не надано довідку від 13.07.2022 № 93 та наказ на прийняття на роботу від 06.07.1988 № 54-к, а тому не можливо дослідити зазначені документи та встановити правомірність або протиправність не зарахування періоду роботи з 11.07.1988 по 31.12.1989 із зазначених підстав.
35. Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
щодо визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993
36. З трудової книжки позивача НОМЕР_2 , зокрема, вбачається:
- Дніпропетровська станція технічного обслуговування автомобілів № 1 ДОП «Автомотосервіс»:
-- запис № 8: 11.07.1988 прийнятий учеником маляра по переводу, наказ від 06.07.1988 № 54-к;
-- запис № 9: 03.01.1989 присвоєно 1 розряд маляра, наказ від 19.01.1989 № 5;
-- запис № 11: 20.02.1992 присвоєно 2 розряд маляра, наказ від 20.02.1993 № 6-К;
-- запис № 12: 21.10.1993 звільнений за переводом на ДСТО № 1 ВАТ «ДАС», наказ від 21.10.1993 № 59-К.
37. Відповідач не зарахував до страхового стажу період роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993 пославшись на формальні неточності у записах трудової книжки, а саме: при звільненні відсутня печатка, посада та підпис відповідальної особи.
38. При цьому, ГУ ПФУ в Запорізькій області не ставиться під сумнів вірність записів у трудовій книжці НОМЕР_2 про прийняття та звільнення позивача у період з 11.07.1988 по 21.10.1993 у Дніпропетровській станції технічного обслуговування автомобілів № 1 ДОП «Автомотосервіс».
39. Суд наголошує на тому, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, де працював позивач.
40. Відповідно до Інструкції № 162 та Інструкції № 58, які діяли у спірний період роботи, бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.
41. Пунктом 18 постанови Ради Міністрів Української РСР і Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок «Про трудові книжки робітників і службовців» від 06.09.1973 № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
42. Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
43. Таким чином, на особу не може перекладатись тягар доведення чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці, а право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).
44. Крім того, суд звертає увагу, що записи у трудовій книжці позивача між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок.
45. Суд звертає увагу, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
46. За приписами пункту 4.2 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1) при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема:
- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6).
47. Однак, ГУ ПФУ в Запорізькій області не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.
48. Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист.
49. З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що в частині не зарахування періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993 відповідачем допущено надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
50. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
51. Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 (адміністративне провадження № К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
52. Належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов'язків у межах наданих повноважень, тощо.
53. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
54. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
55. Не зарахування періоду роботи позивача є бездіяльністю Пенсійного фонду, а не їх діями, яка може бути оскаржена до суду, у зв'язку із чим для повного захисту прав позивача суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту порушеного права на соціальне забезпечення позивача, та визнає протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993.
щодо зобов'язання вчинити певні дії
56. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
57. Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
58. На захист порушеного права позивача, суд зобов'язує ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993.
59. Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
60. У зв'язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 ГУ ПФУ в Запорізькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
61. Таким чином, суд зобов'язує ГУ ПФУ в Запорізькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
62. Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог викладених до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки зазначеним управлінням не вчинялось будь-яких дій та не приймалось будь-яких рішень пов'язаних з розглядом заяви позивача від 13.07.2022, а отже права позивача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не порушені.
63. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27.02.2020 у справі № 759/13033/14-а (2а/759/391/14) та від 09.07.2021 у справі № 806/1129/16 зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
64. Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із визначенням належного відповідача, оскільки це необхідно для повного захисту порушеного права позивача, із присудженням на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру.
65. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -
66. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код 20490012; просп. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
67. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993.
68. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.07.1988 по 21.10.1993.
69. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
70. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.
71. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба