03 жовтня 2022 рокуСправа № 921/191/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
за участі секретаря судового засідання Коляска І. І.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз збут" за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз збут", вул. Грушевського, буд. 51, каб. 121, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія", вул. Івана Франка, 1Б/6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017
про стягнення 2 918 458 грн 70 коп.
За участі представників:
позивача: не прибув
відповідача: не прибув
В порядку ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Встановив:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилася справа № 921/191/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз збут" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" про стягнення 2 918 458, 70 грн, з яких: 2 204 359, 50 грн - заборгованість за використаний природній газ, 287 337, 91 грн - пеня, 42 490, 80 грн - 3% річних, 384 270, 49 грн - інфляційні нарахування.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2022 (суддя Шумський І. П.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія" (вул. Івана Франка, 1Б/6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, ідентифікаційний код 43370253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз збут" (вул. Грушевського, буд. 51, каб. 121, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851, ідентифікаційний код 43498880) 2 204 359 грн 50 коп. боргу, 287 337 грн 91 коп. пені, 37 390 грн 64 коп. 3% річних, 384 270 грн 49 коп. інфляційних втрат та 43 700 грн 38 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.09.2022 на адресу Господарського суду Тернопільської області від ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" надійшла заява за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) про ухвалення додатково рішення про стягнення судових витрат. Заявник просив суд стягнути з ТзОВ "Торгово-промислова фінансова компанія" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000, 00 грн. Окрім того, просив поновити пропущений строк для подання доказів в підтвердження понесених судових витрат. До поданої заяви за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) долучив належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.20222 та акту приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022, платіжне доручення про оплату наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022.
Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 16.09.2022, у зв'язку із перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці, відповідно до п. 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду заяви за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) про ухвалення додатково рішення про стягнення судових витрат призначено повторний автоматизований розподіл справи №921/191/22, за результатами якого визначено суддю Гирилу І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.09.2022 поновлено ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" строк для подання суду доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу; прийнято заяву ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат до розгляду; призначено судове засідання у справі №921/191/22 по розгляду заяви ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на 12:00 год. 23.09.2022.
Ухвалою від 23.09.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, суд на підставі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи відсутність відомостей про отримання відповідачем ухвали від 19.09.2022, продовжив строк розгляду заяви ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" за вих. № 137 від 16.09.2022 (вх. № 6084) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 921/191/22 на 10 днів та відклав її розгляд на 13:45 год. 03.10.2022. Присутнього в судовому засіданні 23.09.2022 повноважного представника позивача про судове засідання 03.10.2022 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача - відповідною ухвалою.
Ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Ч. 5 ст. 240 ГПК України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
З матеріалів справи вбачається, що: відомості про очікуваний розмір витрат на правову допомогу, їх попередній (орієнтований) розрахунок позивач навів у заяві про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду 18.08.2022. Присутній в судовому засіданні 08.09.2022 повноважний представник позивача повідомляв, що за результатами вирішення даного спору, у встановлений чинним процесуальним законодавством строк, буде подано заяву про стягнення витрат на правову допомогу та відповідні підтверджуючі документи. Заяву про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження понесених позивачем у зв'язку із розглядом даної справи витрат на правову допомогу подано до суду 16.09.2022 разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для їх подання. Ухвалою суду від 19.09.2022 ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" поновлено строк для подання суду доказів понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, суд врахував правову позицію Верховного Суду, висвітлену у постановах від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 31.03.2021 у справі №916/2087/18 та від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, згідно з якою: "У разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Європейський суд з прав людини зазначав, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії" - Perez de Rada Cavanilles v. Spain, заява №28090/95).
За даних обставин суд прийшов до висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для їх розподілу у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Повноважний представник позивача в судове засідання 03.10.2022 не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 03.10.2022 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, хоча судом було вжито всіх можливих передбачених законом заходів з метою повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду заяви.
З матеріалів справи також вбачається, що 16.09.2022 примірник заяви за №137 від 16.09.2022 та долучених до неї документів ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" направило на адресу ТзОВ "Торгово-промислова фінансова компанія", яка значиться в ЄДРЮО ФЛП та ГФ (виписка - в матеріалах справи), а також вказана представником Товариства у надісланих на електронну адресу суду та сформованих у системі "Електронний суд" під час розгляду справи клопотаннях/заявах, а саме: вул. Івана Франка, 1Б/6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, листом з описом вкладення. штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення 4600603016400.
Наявна на сайті АТ "Укрпошта" інформація свідчить про те, що вказане поштове відправлення вручене адресату особисто 20.09.2022 (сформований судом витяг - в матеріалах справи).
Окрім того, як вже зазначалось вище, відомості про орієнтований розмір очікуваних витрат, які позивач може понести у зв'язку із розглядом даної справи було долучено останнім до прийнятої ухвалою суду від 18.08.2022 до розгляду заяви про збільшення позовних вимог за №117 від 27.07.2022. Примірник останньої, згідно з вимогами ч. 5 ст. 46 ГПК України, позивач направляв на адресу відповідача (поштове відправлення за №4600602989480 від 27.07.2022). Згідно з наявною на сайті АТ "Укрпошта" інформацією вказане поштове відправлення вручене адресату особисто 01.08.2022 (сформований судом витяг - в матеріалах справи).
Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Беручи до уваги наведене вище, зважаючи на стислість визначених чинним процесуальним законодавством строків для ухвалення додаткового судового рішення, вжиття судом всіх можливих передбачених законом заходів з метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, господарський суд вважає за можливе питання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, в частині понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Штогрин М.П., пов'язану з розглядом справи №921/191/22, вирішити в даному судовому засіданні, без участі представників сторін.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).
У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
З матеріалів справи вбачається, що в заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач вказав, що попередній орієнтований розрахунок судових витрат (витрат на правову допомогу адвоката), які він поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи складає 10 000 грн.
В судове засідання 07.07.2022 та 16.09.2022 разом із заявою за №137 від 16.09.2022 позивач надав суду Договір про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022, укладений між адвокатом Штогрин М. П. та ТзОВ "Тернопільоблгаз збут", який підписаний сторонами без заперечень.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги від 07.07.2022 його предметом є надання Адвокатом Клієнту правової допомоги щодо захисту прав та інтересів останнього та представлення його інтересів у судах усіх рівнів.
П. 1.2 Договору від 07.07.2022 передбачено, що правова допомога полягає в: зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів; наданні усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань, що стосуються інтересів клієнта; складанні необхідних для справи процесуальних документів, адвокатських запитів, скарг, претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, завіренні копій документів; поданні, підписанні від імені клієнта будь-яких заяв та скарг, у тому числі позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг; веденні справи в судах всіх інстанцій, з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, наданими процесуальним законодавством (цивільним, господарським, адміністративним тощо) з правом підпису всіх процесуальних документів без обмеження; виконанні окремих доручень клієнта; представництві клієнта в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи.
Гонорар адвоката згідно даного Договору визначається у додаткових угодах до Договору. Оплата проводиться протягом трьох днів з дня складання акта виконаних робіт (п. 3.1 Договору від 07.07.2022).
Відповідно до п. 4.1 Договору від 07.07.2022 останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту досягнення позитивного результату або виконання адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі. На підтвердження факту досягнення позитивного результату чи виконання адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату, ним направляється звіт про виконану роботу. Закінчення дії Договору оформлюється актом прийому-передачі послуг, що має бути підписаний сторонами та скріплений їх печатками (у разі наявності) не пізніш через три робочі дні після закінчення договору.
Додатковою угодою б/н від 07.07.2022 до Договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022 сторони, керуючись п. 3.1 Договору вирішили, що Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі 10 000 грн 00 коп. Сторони домовились про фіксовану вартість наданих послуг правової допомоги (гонорару) згідно умов договору. Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару та інших витрат згідно Договору, якщо гонорар встановлений Сторонами договору у фіксованому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що саме з дня підписання вказаного вище Договору про надання правової допомоги адвокат Штогрин М. П. брав участь в підготовчих засіданнях у даній справі (07.07.2022, 18.08.2022) та в судовому засіданні 08.09.2022 під час розгляду спору по суті.
Долучений до позовних матеріалів ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1037560 від 07.07.2022 свідчить про те, що у даній справі адвокат Штогрин М. П. (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії ТР №000415 від 24.01.2020) надає ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" у Господарському суду Тернопільської області правову допомогу саме на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022.
08.09.2022 між ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" та адвокатом Штогрин М. П. підписано Акт надання послуг до Договору про надання правової допомоги б/н від 07.07.2022, яким підтверджено надання адвокатом послуг у справі №921/191/22 по вказаному правочину на суму 10 000 грн в повному обсязі. Претензії Клієнта щодо якості наданих послуг відсутні.
У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 викладено правову позицію про те, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.
З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме згадану вище умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Відповідачем не доведено і судом не встановлено, що надані адвокатом Штогрин М. П. послуги професійної правничої допомоги не стосуються даного спору. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, через їх не співмірність за критеріями, визначеними ст. 126 ГПК України відповідачем суду не подано, як і не доведено таку не співмірність.
Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, а отже, у зв'язку з відсутністю клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, не вправі зробити це і у даній справі.
З огляду на те, що позивач в належному порядку обґрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу, такі витрати (з врахуванням того, що позов задоволено частково) підлягають стягненню з відповідача в розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 9 982 грн 52 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 3, 13, 14, 42, 46, 126, 129, 207, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву ТзОВ "Тернопільоблгаз збут" за №137 від 16.09.2022 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова фінансова компанія", вул. Івана Франка, 1Б/6, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, ідентифікаційний код 43370253, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз збут", вул. Грушевського, буд. 51, каб. 121, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область, 47851, ідентифікаційний код 43498880, судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 9 982 грн 52 коп.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
5. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Повне додаткове рішення складено 10.10.2022
Суддя І.М. Гирила