Справа № 420/10547/22
07 жовтня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови 28.07.2022 року йому - ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті з 01.03.2022 року пенсії без обмеження її максимальним розміром та з індексацією, з урахуванням вже виплачених сум; - зобов'язати ГУ ПФУ перерахувати та виплатити з 01.03.2022 року йому пенсії без обмеження її максимальним розміром та з індексацією з урахуванням вже виплачених сум.
Позивач зазначив, що він є пенсіонером, якій отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262-ХІІ).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 по справі № 420/19077/21 зобов'язати ГУ ПФУ здійснити з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років йому виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з інформацією з електронного кабінету пенсіонера основний розмір його пенсії складає 22580,39грн (19807,36грн та з урахуванням індексації базового ОСНП - 2773,03грн (19807,37х0,140). Проте з урахуванням максимального розміру пенсії йому визначена пенсія у розмірі 19807,36грн та вказана сума виплачена.
Позивач вказує, що він звернувся до відповідача щодо виплати пенсії у повному обсязі, проте отримав лист від 28.07.2022 року ГУ ПФУ, в якому зазначено що до розміру його пенсії застосована ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування системи» №3668 від 08.07.2011 року та пенсія обмежена, оскільки в п.2 постанови КМУ №118 від 16.02.2022 року зазначено, що пенсії підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацем другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Позивач вважає, що таки дії ГУ ПФУ є протиправними, оскільки рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 08.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.
Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що починаючи з 01.01.2018 згідно із ст. 2 згідно Закону України від 08.07.2011 №3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Виплата пенсії позивачу здійснюється у відповідності до вимог законодавства.
Крім того, на думку відповідача індексація не відповідає вимогам ч.3 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, тобто не входить до додаткових видів грошового забезпечення та не є складовою грошового забезпечення. При цьому представник посилається на постанову ВС від 20.02.2018 року по справі №286/2987/16-а).
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ та з 09.07.2013 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. Пенсія призначена у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до Закону України №2262-ХІІ.
На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 розрахований з грошового забезпечення, яке складено з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу був здійснений зі складових грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №103, в нього не були включені всі додаткові види грошового забезпечення та знижений розмір пенсії до 70%.
Позивач звернувся до суду щодо протиправного зниження йому пенсії до 70% грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року по справі №420/4032/20 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80% грошового забезпечення врахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату суми недоплаченої частини з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, Управлінням СБУ в Одеській області було надано позивачу довідку про розмір його грошового забезпечення №333 від 15.10.2020 року станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок та позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року по справі №420/3256/21 зобов'язано ГУ ПФУ провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління СБУ в Одеській області №333 від 15.10.2020 року, виданої станом на 05.03.2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
08.06.2021року на виконання рішення позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.07.2019року, проте розмір пенсії обчислено, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення, розмір якої у підсумку становить 17331,44 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області та зобов'язати перерахувати його з 01 квітня 2019 року у розмірі 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці Управління СБУ в Одеській області № 333 від 15.10.2020 року та без обмеження максимального розміру.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року по справі №420/19077/21 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 року рішення суду першої інстанції від 13.12.2021 року залишено без змін.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про наявність права у позивача на перерахунок пенсії виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром.
Позивачу проведений перерахунок пенсії на підставі рішення суду виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення згідно довідкою Управління СБУ в Одеській області №333 від 15.10.2020 року, та розмір пенсії склав 19807,36грн.
16.02.2022 року Кабінетом міністрів України прийнята постанова №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі постанова КМУ №118), згідно з абз.1 п.2 якої установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацем другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Абзацем 4 п.2 постанови КМУ №118 встановлено, що підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
ГУ ПФУ здійснило розрахунок підвищення пенсії, якій склав 2773,03грн
Проте у розрахунку пенсії позивача вказано, що до виплати визначено йому пенсії у розмірі 19807,36грн, тобто без нарахованого підвищення пенсії.
Позивач вважає таки дії відповідача протиправними та звернувся до суду з позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Постановою КМУ №118 встановлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” , підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацем другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Керуючись вказаними положеннями КМУ відповідач застосував до визначення розміру позивача при нарахуванні йому підвищення пенсії обмеження максимальним розміром пенсії, визначеного законом. При цьому відповідач у відзиві зазначив, що ним при виконанні постанови КМУ №118 враховані положення ст.2 Закону України №3668 та застосовані обмеження пенсії, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування при нарахуванні позивачу підвищення пенсії обмеження її десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому виходить із наступного.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб регламентовано Законом №2262-ХІІ.
Відповідно до ч.2,3 ст.7 КАС України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Закон має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ.
Максимальний розмір пенсії для військовослужбовців був встановлений ч.7 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ. Проте положення ч.7 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положенням ч.7 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ, тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягає у наступному.
Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .
Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016року.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідно до ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.
Таким чином, пенсії призначені у відповідності до №2262-XII не підлягають обмеженню максимальним розміром.
З цих підстав суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що ним застосовані до пенсії відповідача обмеження встановлені Законом №3668-VI.
Суд не приймає до уваги також доводи представника відповідача, індексація не відповідає вимогам ч.3 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, тобто не входить до додаткових видів грошового забезпечення та не є складовою грошового забезпечення. В розрахунку позивача вказано, що йому нарахована з 01.03.2022 року індексація. Між тим, згідно з п.2 постанови КМУ №118 здійснюється підвищення пенсій особам, яким пенсія призначена на підставі Закону України №2262-XII.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні йому підвищення пенсії на підставі постанови КМУ №118 та зобов'язання відповідача при нарахуванні підвищення пенсії на підставі постанови КМУ №118 здійснити нарахування та виплату з 01.03.2022 року пенсії позивачу без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні ОСОБА_1 підвищення пенсії на підставі постанови Кабінетом Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату з 01.03.2022 року пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні з 01.03.2022 року підвищення пенсії на підставі постанови Кабінетом Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва