27 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2584/21 пров. № А/857/8404/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року у справі №260/2584/21 за адміністративним позовом Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції - Плеханова З.Б., час ухвалення - 10.54 год., місце ухвалення- м. Ужгород, дата складання повного тексту - 27.04.2022),-
Головне територіальне управління юстиції в Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2021р. №000/3208/07-16-07-02, яким нараховане грошове зобов'язання - 344433,15 грн. акцизного податку і 34433,32 грн. штрафної санкції; податкового повідомлення-рішення від 03.06.2021р. №000/3207/07-16-07-05, яким нараховане грошове зобов'язання - 103426 грн. податку на додану вартість і 10342,60 грн. штрафної санкції; податкового повідомлення-рішення від 03.06.2021р. №000/3210/07-16-07-02 яким нараховане грошове зобов'язання - 64260 грн. штрафних санкцій за неподання повідомлення про 63 об'єкти оподаткування; Акту від 05.05.2021 № 4177/07-16-05/34888449 в частині, якою донараховано Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області 103426 грн. податку на додану вартість, 344433,15 грн. акцизного податку і зазначено про неподання повідомлення про об'єкти оподаткування в кількості 63 об'єкти.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем у період з 15.02.2021 по 22.04.2021 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2017 по 12.02.2021 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 12.02.2021р. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 05.05.2021 №4177/07-16-07-05/34888449. На підставі висновків Акту, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 03.06.2021 року № 000/3207/07-16-07-05,яким нараховане грошове зобов'язання - 103426 грн. податку на додану вартість і 10342,60 грн. штрафної санкції; № 000/3208/07-16-07-02, яким нараховане грошове зобов'язання - 344433,15 грн. акцизного податку і 34433,32 грн. штрафної санкції та № 000/3210/07-16-07-02, яким нараховане грошове зобов'язання - 64260 грн. штрафних санкцій за неподання повідомлення про 63 об'єкти оподаткування; з якими не погоджується Позивач, вважає застосування штрафних санкцій за порушення статті 63 Податкового кодексу України також безпідставним.
Також зазначає, що не зобов'язане сплачувати податки за транспортні засоби, які були конфісковані митницею і за які не були сплачені податки при ввезенні на митну територію України, оскільки серед об'єктів оподаткування акцизним податком немає операцій з отримання підакцизних товарів та не підлягає оподаткуванню ПДВ передача безоплатно отриманого майна іншого структурного підрозділу (територіального органу) одного державного органу.
Вважає, що оскільки Податковий кодекс України не містить перехідних норм щодо обов'язкового повідомлення про об'єкти оподаткування, які виникли до 01.01.2011 року, то платник не зобов'язаний повідомляти про такі об'єкти. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано винесені ГУ ДПС в Закарпатській області відносно Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області податкові повідомлення-рішення від 03.06.2021р.: №000/3208/07-16-07-02, яким нараховане грошове зобов'язання - 344433,15 грн. акцизного податку і 34433,32грн. штрафної санкції; №000/3207/07-16-07-05, яким нараховане грошове зобов'язання - 103426 грн. податку на додану вартість і 10342,60 грн. штрафної санкції; №000/3210/07-16-07-02 яким нараховане грошове зобов'язання - 64260 грн. штрафних санкцій за неподання повідомлення про 63 об'єкти оподаткування. Стягнуто з ГУ ДПС в Закарпатській області на користь Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області судовий збір в розмірі 8353 гривні 58 копійок.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права, висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Апелянт вказує на те, що спірним питанням у межах даної адміністративної справи є, серед іншого, порядок оподаткування операцій з безоплатної передачі на користь відповідних установ, конфіскованого за рішенням суду майна, яке відноситься до підакцизних товарів.
Щодо податкових повідомлень-рішень від 03.06.2021 за № 000/3208/07-16-07¬02) про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку на загальну суму 378 866,47 грн. та № 000/3207/07-16-07-05 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 113 768,60 грн.
У перевіреному періоді на балансі Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області обліковувались транспортні засоби, що отримані безоплатно та які були вилучені митницею у справах про порушення митних правил, щодо яких винесені рішення суду про конфіскацію в дохід держави і по яким податки і збори, що підлягають сплаті при переміщені майна через митний кордон України, попередньо не були сплачені. Вказані транспортні засоби отримані позивачем на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 23.01.2017 №112/7 «Про передачу транспортних засобів, конфіскованих за рішенням судів, на баланс Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області»; Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2017 №3540/7 «Про передачу транспортних засобів, конфіскованих за рішенням судів, на баланс Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області».
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відчуження конфіскованого майна, яке тягне за собою сплату митних платежів, не відбувалося.
Проте апелянт вважає такий висновок суду першої інстанції невірним, з огляду на наступне. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним (далі за текстом Порядок № 1724), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2001 року № 1724, відповідно до якого саме державний виконавець є особою, уповноваженою на реалізацію конфіскованих автомобілів. Також зазначеним Порядком встановлено декілька способів розпорядження конфіскованим майном, а саме: його реалізація за ціною, яка визначається спеціалізованою торговельною організацією з її обов'язковим погодженням з митним органом, а у випадку неможливості реалізації, - безоплатна передача майна або його знищення, утилізація, промислова переробка.
Процедура розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, врегульована приписами Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 985 (далі за текстом Порядок № 985), пункт 11 якого передбачає, що з метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об'єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДФС (далі - місцева податкова інспекція), а якщо майно вилучено митницею ДФС - представників відповідної митниці ДФС. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів, підписуються присутніми на засіданні членами комісії та затверджуються керівником відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до абзаців першого, третього пункту 14 Порядку № 985 у разі коли майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець вносить на розгляд комісії, яка утворена відповідно до пункту 11 цього Порядку, пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі.
У повідомленні про безоплатну передачу майна зазначається інформація про оподаткування операцій з безоплатної передачі майна, у тому числі підакцизних товарів, з посиланням на норми законодавства.
Аналогічні приписи містяться у пункті 16 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної митної служби України від 12.10.2009 року за № 1833/5/943, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
У свою чергу, відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №985 товарно-матеріальні цінності, крім тих, обіг яких обмежено законом, безоплатно передаються державним органам, установам, організаціям на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України. Безоплатна передача зазначених товарно-матеріальних цінностей здійснюється за ринковою вартістю, визначеною згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Податковим кодексом України.
Майно, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідними юридичними особами, відображається в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством. Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України. Аналогічні положення закріплені у пунктах 12, 12-2 Порядку № 1724.
Таким чином, необхідність сплати обов'язкових платежів, навіть при безоплатній передачі підакцизних товарів, прямо встановлена діючими нормами Порядку № 985. За таких обставин, одержання відповідними органами державної влади транспортних засобів згідно з чинним законодавством України можливе виключно після сплати ними обов'язкових платежів.
З аналізу норм Податкового кодексу України слідує, що оподаткування операцій з безоплатної передачі конфіскованого майна, яке є підакцизним товаром, здійснюється на загальних підставах, тобто зі сплатою усіх належних податків і зборів. Будь-яких преференцій чи пільг щодо сплати податків, зборів чи інших платежів при здійсненні таких операцій відносно товарів підакцизної групи Податковий кодекс України також не встановлює. У даному випадку, конфісковані транспортні можуть бути передані безоплатно у власність юридичним особам лише після сплати ними акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до положень Податкового кодексу України та Порядку № 985. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 року у справі № 823/1873/18.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.06.2021 № 000/3210/07-16-07-05 про збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 64 260, грн. - штрафні санкції за неподання повідомлення про 63 об'єкти оподаткування.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідальність встановлена ст.117 ПКУ застосовується до платника податків за порушення порядку взяття на облік, а не за порушення порядку обліку об'єктів оподаткування. Проте, апелянт з таким висновком не погоджується з огляду на наступе.
У відповідності до п.63.3 ст.63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Порядок здійснення такого повідомлення про об'єкти оподаткування визначений Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, яким передбачено, що повідомлення про об'єкти оподаткування реалізуються шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-0ПП до податкового органу за місцем знаходження такого об'єкта.
Постановою КМУ від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» було ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу й покладено на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо.
З метою реалізації вказаної постанови Міністерством юстиції було видано наказ від 30.01.2015 року № 115/5 «Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України», яким головні управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі перейменовані на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, в областях, містах Києві та Севастополі.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2015 № 139/5 затверджено перелік головних територіальних управлінь юстиції, до якого увійшло Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області.
Водночас, у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Відповідно здійснення діяльності без такого повідомлення є порушенням вимог п. 63.3 ст.63 Кодексу. Проведеною перевіркою встановлено, що ГТУЮ у Закарпатській області не повідомляло органи ДПС про наявні об'єкти оподаткування або об'єкти, через які провадиться діяльність у загальній кількості 63 об'єкта, чим порушило п. 63.3 ст.63 Кодексу.
Щодо оскарження акту від 05.05.2021 № 4177/07-16-05/34888449 в частині, якою донараховано позивачу 103 426,0 грн. податку на додану вартість, 344 433,15 грн. акцизного податку та зазначено про неподання повідомлення про об'єкти оподаткування в кількості 63 об'єкти.
Оскаржуваний акт перевірки сам по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, не містить приписів вчинити обов'язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує його права та інтереси.
В судовому рішенні не надав жодної оцінки вимозі позивача про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 05.05.2021 № 4177/07-16-05/34888449 в частині, якою донараховано позивачу 103 426,0 грн. податку на додану вартість, 344 433,15 грн. акцизного податку та зазначено про неподання повідомлення про об'єкти оподаткування в кількості 63 об'єкти. Так само, в судовому рішенні не вказано якого висновку дійшов за наслідками розгляду вказаної вимоги, тобто жодного рішення щодо вказаної вимоги судом не прийнято.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та увалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що 05 травня 2021 року ГУ Державної податкової служби у Закарпатській області на підставі направлень від 12.02.2021 р. зп №248/07-11, №249/07-05, №250/07-05, виданих ГУ ДПС Закарпатській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з 01.01.2017 по 12.02.2021 та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 12.02.2021р.
За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 05.05.2021 р. №4177/07-16-07-05/34888449.
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення ГТУЮ у Закарпатській області:
1. п.188.1 стю188, п.п. 197.1.26 п.197.1, п. 197.5 ст. 197 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 103426 грн., у тому числі: квітень 2017 року - 38510 грн. липень 2018 року - 48528 грн. грудень 2018 року - 16388 грн.;
2. п.п. 14.1.212 п.14.1 ст.14, п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213, ст. 215, ст. 216 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено акцизний податок у загальній сумі 344 433,15 грн.., у тому числі по періодам: квітень 2017 року - 133701,98 грн., липень 2018 року - 184890,81 грн. , грудень 2018 року - 25840,36 грн.;
3. п.п. 16.1.6 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України у результаті чого встановлено неподання звіту про суми податкових пільг за 1 квартал 2017 р.,2 квартал 2017 р., 3 квартал 2017 р., 4 квартал 2017 р., 1 квартал 2018 р., 2 квартал 2018 р., 3 квартал 2018 р., 4 квартал 2018 р., 1 квартал 201 р., 2 квартал 2019 р., 3 квартал 2019 р., 4 квартал 2019 р.;
4. п. 63.3 ст.63 ПКУ, у результаті чого встановлено не повідомлення органу ДПС про наявні об'єкти оподаткування або об'єкти, які пов'язані з оподаткуванням або об'єкти, через які провадиться діяльність у загальній кількості 63 об'єкта.
Перевірка проводилася у зв'язку з процедурою припинення Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
В акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 викладено факти, які трактовано як порушення щодо податку на додану вартість, акцизного податку і подання повідомлень про об'єкти оподаткування. За результатами перевірки донараховано 103426грн. податку на додану вартість, 344433,15грн. акцизного податку і зазначено про неподання повідомлення про об'єкти оподаткування в кількості 63 об'єкти.
В акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 зазначено, що на балансі Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області обліковувалися транспортні засоби, які були вилучені митницею у справах про порушення митних правил щодо яких винесені рішення суду про конфіскацію в дохід держави і по яких податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні майна через митний кордон України, не були сплачені.
На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №387-Р «Про передачу транспортних засобів, конфіскованих за рішенням судів, органам державної виконавчої служби» Міністерство юстиції України відповідними наказами передало на баланс Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області вищевказані транспортні засоби. Всі ці транспортні засоби вилучені митними органами, конфісковані та передані на баланс ГТУЮ у Закарпатській області на безоплатній основі. Вони не ввозились в Україну в режимі імпорту та не реалізовуються.
Так, згідно з наказами Міністерства юстиції України від 23.01.2017р. №112/7 та від 29.09.2017р. №3540/7 на баланс Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було прийнято легкові автомобілі SKODA OCTAVIA 2007 року випуску оціночною вартістю 53500грн., VOLKSWAGEN CARAVELLE 2006 року випуску оціночною вартістю 52500грн. та PEUGEOT 5008 2010 року випуску оціночною вартістю 51000грн., які були конфісковані рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Перевіркою з посиланням на норми Податкового кодексу України - п.п. 14.1.212 ст.14, п.п. 197.1.26 ст.197 і п.197.5, п.213.3 ст.213, п.2151 ст.215 та п.188.1 ст. 188 зроблено висновок, що Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області не нарахувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість та акцизного податку з безоплатно отриманих конфіскованих транспортних засобів.
Судом встановлено, що Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області легкові автомобілі SKODA OCTAVIA 2007 року випуску оціночною вартістю 53500грн., VOLKSWAGEN CARAVELLE 2006 року випуску оціночною вартістю 52500грн. та PEUGEOT 5008 2010 року випуску своєчасно та належним чином зареєструвало, відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації) , зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 . Та відповідно, у свідоцтвах про державну реєстрацію даних транспортних засобів було зазначено «без сплати податків і зборів».
В акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 здійснено посилання на пункти 14, 23 та 24 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. N985 - далі Порядок №985.
Судом встановлено, що транспортні засоби, конфісковані за рішенням суду і передані Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області, були передані за рішенням центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України, передача здійснювалася районними відділами Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Тобто рішення про передачу і сама передача, а не відчуження, відбулося в межах одного державного органу. Це підтверджується наказами Міністерства юстиції України від 23.01.2017р. №112/7, від 29.09.2017р. №3540/7 та актами прийому-передачі основних засобів від 03.04.2017р., від 12.07.2018р., від 13.12.2018р.
В акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 зазначено, що Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області «не повідомляло органи ДПС про наявні об'єкти оподаткування або об'єкти через які провадиться діяльність у загальній кількості 63 об'єкти, чим порушило п.63.3 ст.63 Кодексу». При цьому, наведено перелік адміністративних приміщень, в яких розміщені регіональні та місцеві органи юстиції, а також транспортних засобів, які є на балансі органів юстиції області .
Незгоду з актом перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 було викладено письмово, а саме відповідно до статті 86 Податкового кодексу України у встановленому порядку та строки були подані до Головного управління ДПС у Закарпатській області Заперечення від 20.05.2021р. №13/10.1-11.
Листом Головного управління ДПС у Закарпатській області від 27.05.2021р. Х9359/07-16-07-05 повідомлено, що підстав для перегляду акта перевірки відсутні.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 03.06.2021 року: №000/3208/07-16-07-02, яким нараховане грошове зобов'язання - 344433,15 грн. акцизного податку і 34433,32грн. штрафної санкції; №000/3207/07-16-07-05, яким нараховане грошове зобов'язання - 103426 грн. податку на додану вартість і 10342,60 грн. штрафної санкції; №000/3210/07-16-07-02 яким нараховане грошове зобов'язання - 64260 грн. штрафних санкцій за неподання повідомлення про 63 об'єкти оподаткування.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу є необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинами справи.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-У1 (далі за текстом Податковий кодекс України).
Відповідно до п. п. 14.1.4.ПКУ : акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Платники акцизного податку визначені - особи, які ввозять , реалізують , виробляють, передають у володіння або користування підакцизні товари ( п.п.212.1.4.ПКУ).
Відповідно до п. 215.1. ПКУ до підакцизних товарів серед іншого належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Відповідно до п.12-2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою КМУ від 2 липня 2014 р. № 228 державний секретар з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.
Судом встановлено, що транспортні засоби прийнято до сфери Управління Мінюсту та передано на баланс ГТУЮ в Закарпатській області на підставі Наказів державного секретаря Мінюсту та Актів прийому передачі та рішень судів про конфіскацію.
З аналізу вищевказаних норм ПКУ, позивач не підпадає під ознаки платника акцизного податку.
Крім того, Накази державного секретаря Мінюсту, на підставі яких транспортні засоби прийнято до сфери Управління Мінюсту та передано на баланс ГТУЮ в Закарпатській області є чинними.
Відповідно до п.12 Постанови КМУ від 26 грудня 2001 р. № 1724 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним» товарно-матеріальні цінності, крім тих, обіг яких обмежено законом, безоплатно передаються державним органам, установам, організаціям на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України. Безоплатна передача зазначених товарно-матеріальних цінностей здійснюється за ринковою вартістю, визначеною згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Податковим кодексом України .
Відповідно до п. 12-2 Порядку 1724, майно, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідними юридичними особами, відображається в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством. Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України.
Не вважається відчуженням передача безоплатно отриманого майна іншому структурному підрозділу (територіальному органу) одного державного органу.
Вказані положення кореспондуються з Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби (затвердженим ПКМУ від 11 липня 2002 р. № 985), а саме:
- Товарно-матеріальні цінності, крім тих, обіг яких обмежено законом, безоплатно передаються державним органам, установам, організаціям на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України. Безоплатна передача зазначених товарно-матеріальних цінностей здійснюється за ринковою вартістю, визначеною згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Податковим кодексом України ( 2755-17 ).( п.23 )
- Майно, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідними юридичними особами, відображається в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством. ( п.24)
Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України.
Транспортні засоби, конфісковані за рішенням суду і передані Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області, були передані за рішенням центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України, передача здійснювався районними відділами Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Тобто рішення про передачу і передача, а не відчуження, відбулося в межах одного державного органу , що підтверджується наказами Міністерства юстиції України від 23.01.2017 р. №І12/7, від 29.09.2017р. №3540/7 та актами прийому - передачі основних засобів від 03.04.2017р., від 12.07.2018р., від 13.12.2018р. Таким чином, відчуження конфіскованого майна, яке тягне за собою сплату митних платежів, не відбувалося.
Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне. Головним управлінням ДПС у Закарпатській області не враховано, що усі транспортні засоби вилучені митними органами, конфісковані та передані на баланс ГТУЮ у Закарпатській області на безоплатній основі. Вони не ввозились в Україну в режимі імпорту та не реалізовуються.
Згідно вищевказаного Розпорядження Кабінету Міністрів України, транспортні засоби передавались органам ДВС з метою зміцнення матеріально-технічної бази ДВС та відповідно до пункту 12 Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2001 року № 1724 (далі - також Порядок 1724) в редакції чинній на момент прийняття Розпорядження. Що і не суперечить п.12 Порядку 1724 в редакції, чинній на момент прийняття Міністерством юстиції України наказів про передачу транспортних засобів на баланс Головного управління юстиції у Закарпатській області.
Отже, аналіз вищевказаних норм, передбачає, що в даному випадку мало місце застосування пунктів 23,24 Порядку № 985 та 12, 12-1 Порядку № 1724, що є відмінними від безоплатної передачі за рішенням комісії, відповідно до пункту 14 Порядку № 985, на який вказує Відповідач.
Для обчислення податкового зобов'язання з будь-якого податку потрібно відповідно до статті 7 Податкового кодексу України визначити платника податку (хто має платити), об'єкт оподаткування (за що платити) та ставку податку (скільки платити).
Виходячи з вказаних в Акті Відповідачем порушених норм, обов'язок сплати Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області податку на додану вартість випливає з п. 197.5 ст. 197 Податкового кодексу України, де вказано, що звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 197.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI цього Кодексу. У передбаченому пунктом 197.5 ст. 197 Податкового кодексу України розділі VI цього Кодексу, вичерпний перелік платників акцизного податку визначений п. 212.1 ст. 212. В цьому переліку є особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), що переходять у власність держави, якщо ці товари підлягають реалізації (продажу) в установленому порядку (пп.212.1.4 ст.212 ПКУ).
Однак, Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області не реалізувало підакцизні товари, а отримало підакцизні товари (транспортні засоби) за рішенням центрального органу виконавчої влади - Міністерства юстиції України.
Інші підпункти пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу також не вказують на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, як на платника акцизного податку з транспортних засобів, які були безоплатно отримані.
Статтею 213 Податкового кодексу України визначено об'єкти оподаткування акцизним податком. В цьому переліку є операції з ввезення підакцизних товарів на митну територію України, реалізації підакцизних товарів та деякі інші. Але серед таких об'єктів оподаткування немає операцій з отримання підакцизних товарів.
В акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 відсутні посилання на конкретний підпункт пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу, відповідно до якого Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області є платником акцизного податку з отриманих транспортних засобів. Є лише посилання підпункт 213.1.4 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, який визначає об'єктом оподаткування акцизним податком операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції). Однак факту реалізації конфіскованих підакцизних товарів немає. Є факт отримання Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області конфіскованих підакцизних товарів.
З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області згідно з Податковим кодексом України не зобов'язане сплачувати акцизний податок та податок на додану вартість з конфіскованих транспортних засобів, отриманих за рішенням Міністерства юстиції України, тому як наслідок визначені Головному територіальному управлінню юстиції у Закарпатській області до сплати суми податків податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2021 р. №000/3207/07-16-07-02- 103426грн. податку на додану вартість і 10342,60грн штрафної санкції та податковим повідомленням-рішенням від 03.06.2021 р. №000/3208/07-16-07-02 - 344433,15грн. акцизного податку і 34433,32 грн. штрафної є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду щодо порядку оподаткування ПДВ та акцизним податком операцій з безоплатної передачі конфіскованого майна (автомобілів), викладену в постанові від 22.10.2020 року по справі № 823/1873/18, то таке є помилковим і не може братися до уваги при прийнятті рішення в даній справі, оскільки вказаній постанові йдеться про передане майно відповідно до пункту 14 Порядку № 985, а не згідно пункту 23 даного Порядку, що має місце в цій справі.
Щодо податкового повідомленням-рішенням від 03.06.2021 р. №000/3210/07-16-07-05 про збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 64260 грн - штрафні санкції за неподання повідомлення про 63 об'єкти оподаткування.
В акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 зазначено, що Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області «не повідомляло органи ДПС про наявні об'єкти оподаткування або об'єкти через які провадиться діяльність у загальній кількості 63 об'єкти, чим порушило п.63.3 ст.63 Кодексу». При цьому, наведено перелік адміністративних приміщень, в яких розміщені регіональні та місцеві органи юстиції, а також транспортних засобів, які є на балансі органів юстиції області (сторінки 22-24 акта перевірки).
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із доводами Позивача про те, що в Акті перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449 не зазначено - в які саме строки такі повідомлення згідно з Податковим кодексом Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області повинно було подати і на підставі яких норм ПКУ ці об'єкти є об'єктами оподаткування.
Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПКУ, платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
При цьому, перевіркою не враховано, що вимоги статті 63 Податкового кодексу України щодо повідомлення про об'єкти оподаткування та статті 117 ПКУ, якою визначено штрафні санкції за порушення статті 63 ПКУ, як і сам Податковий кодекс України, набрали чинність 1 січня 2011 року.
Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ визначено, що заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Податковий кодекс України не містить ніяких перехідних норм щодо обов'язкового повідомлення про об'єкти оподаткування, які виникли до 1 січня 2011 року - тобто до дати набрання чинності Податкового кодексу України. Отже, таке повідомлення може бути лише добровільною справою, а не обов'язком платника.
Із перелічених об'єктів в таблиці в розділі 3.1.4.4 акта перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/ НОМЕР_1 (сторінки 22-24 акта перевірки) - 60 із 63 виникли у період 2007-2008 років, тобто до 2011 року - до дати набрання чинності Податкового кодексу України і відповідно вимог статті 63 цього Кодексу.
Окремі транспортні засоби, зазначені у таблиці взяті на баланс Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області після 2011 року - автомобілі SKODA OCTAVIA 2007 року випуску, VOLKSWAGEN CARAVELLE 2006 року випуску та PEUGEOT 5008 2010 року (отримані у 2018 і 2019 роках).
Апеляційний суд також погоджується із доводами Позивача про те, що легкові автомобілі, зазначені у таблиці на стор.23-24 акта перевірки від 05.05.2021р. №4177/07-16-07-05/34888449, згідно з статтею 267 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування транспортним податком. Також такі транспортні засоби не пов'язані з іншими об'єктами оподаткування, оскільки вони використовуються виключно для здійснення державних функцій, покладених на державний орган.
Крім цього, Порядок обліку платників податків і зборів (затверджений Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.
Відповідно до п. 1.4. Порядку № 1588 платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
Розділ III Порядку №1588 встановлює Порядок взяття на облік за основним місцем обліку платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів
Розділ VIII Порядку №1588 встановлює Порядок обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням
Відповідно до п.117.1 ст. 117 ПКУ, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом: 1) заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі; 2) реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних; 3) неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін; 4 ) подання з помилками чи у неповному обсязі; 5) неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, з аналізу вищевказаних положень слідує, що відповідальність встановлена статтею 117 ПКУ застосовується до платника податків за порушення порядку взяття на облік, а не за порушення порядку обліку об'єктів оподаткування, і перелік випадків є вичерпним, у зв'язку з чим винесення повідомленням-рішенням від 03.06.2021 р. №000/3210/07-16-07-05 є помилковим .
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому податкові повідомлення - рішення від 03.06.2021р. №000/3208/07-16-07-02; №000/3207/07-16-07-05; №000/3210/07-16-07-02 є протиправними та підлягають скасуванню.
Що стосується доводів апелянта про те, що Позивачем оскаржено Акт від 05.05.2021 № 4177/07-16-05/ НОМЕР_1 в частині, якою донараховано позивачу 103 426,0 грн. податку на додану вартість, 344 433,15 грн. акцизного податку та зазначено про неподання повідомлення про об'єкти оподаткування в кількості 63 об'єкти, а в судовому рішенні суд першої інстанції не надав жодної оцінки вимозі позивача про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 05.05.2021 № 4177/07-16-05/ НОМЕР_1 в частині, якою донараховано позивачу 103 426,0 грн. податку на додану вартість, 344 433,15 грн. акцизного податку та зазначено про неподання повідомлення про об'єкти оподаткування в кількості 63 об'єкти та не вказано якого висновку дійшов за наслідками розгляду вказаної вимоги, тобто жодного рішення щодо вказаної вимоги судом не прийнято, апеляційний суд зазначає наступне.
Апеляційний суд погоджується із доводами Відповідача про те, що в частині оскарження Акту перевірки судом першої інстанції не прийнято рішення.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення ( ч. 2 ст. 252 КАС України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви ( ч. 3 ст. 252 КАС України).
Отже, суд першої інстанції не позбавлений можливості з цього приводу ухвалити додаткове судове рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно, оскільки відсутнє рішення суду першої інстанції з приводу однієї із позовних вимог, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості його перегляду.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року у справі №260/2584/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді І. І. Запотічний
С. М. Кузьмич
Повне судове рішення складено 07.10.2022