Справа № 120/3465/22
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
07 жовтня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, секретаря Тиврівської селищної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
18 квітня 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, секретаря Тиврівської селищної ради, в якому просив:
-визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівського селищного голови № 47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання";
-визнати незаконним та скасувати рішення ради від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ";
-визнати незаконним та скасувати розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 № 22-в "Про звільнення ОСОБА_1 ";
-поновити ОСОБА_1 на посаді селищного голови з 29.03.2022;
-стягнути з ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 по день постановлення судом рішення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 46 та ч. 2 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування", а також у зв'язку з неправильним та необ'єктивним дослідженням доказів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що першочерговим завданням скликання позачергової сесії відповідної ради є саме необхідність вирішення термінових, особливо важливих питань для територіальної громади, однак, як свідчать матеріали справи, жодних термінових та невідкладних питань, зазначених у первісному порядку денному, позачерговою сесією не розглядалось, а позачергову сесію депутати ініціювали з надуманих підстав з метою звільнення ОСОБА_1 .
Щодо порушень Регламенту роботи Тиврівської селищної ради 8 скликання при формуванні порядку денного 21 позачергової сесії 8 скликання апелянт зазначає, що ст. 18 Регламенту визначено, що пропозиції до порядку денного, внесені пізніше зазначеного строку, або під час чергової сесії, вносяться на розгляд селищної ради у виняткових випадках за рішенням ради.
На думку апелянта така винятковість повинна бути обґрунтованою, що не було зроблено депутатом, який запропонував включити до порядку денного інші питання, які не були зазначені у розпорядженні селищного голови про скликання позачергової сесії ради. Тобто, в даному випадку терміновість і винятковість розгляду питання про дострокове припинення повноважень селищного голови та інших питань порядку денного депутатами (ініціаторами) не доводилась.
Щодо дострокового припинення повноважень селищного голови, апелянт зазначає, що під час скликання спірної позачергової сесії порушено ч. 10 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині своєчасного доведення до відома депутатів і населення про скликання позачергової сесії ради, Регламенту роботи Тиврівської селищної ради скликання в частині попереднього розгляду постійною комісією питання про доцільність розгляду радою питання про дострокове припинення повноважень селищного голови, а також в частині порушення порядку формування порядку денного та відсутністю проектів рішень, що пропонувалися до розгляду, та обґрунтувань до них.
Апелянт зауважує, що вирішуючи питання про дострокове припинення повноважень селищного голови обранці громади не висловили жодної підстави, яка могла б спонукати до оголошення недовіри селищному голові, не вказали жодного незадоволення роботою чи зловживанням посадовими обов'язками, тим самим проігнорували думку виборців, за результатами голосування яких, позивача було обрано селищним головою.
Крім того, питання щодо дострокового припинення повноважень селищного голови та проект відповідного рішення сесії обов'язково має бути доведений до населення у визначений законом строк та спосіб у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Тиврівської селищної ради в усіх без виключення випадках, а у виняткових випадках - доводиться і до депутатів та до населення терміново. При цьому, доказів дотримання вимог ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якою визначено строки оприлюднення інформації, відповідачами не надано.
Також, апелянт наголошує, що будь-яке рішення стосовно припинення служби в органах місцевого самоврядування або дострокове припинення повноважень селищного голови є надзвичайно важливим питанням, а тому дії щодо його вирішення мають особливий характер.
Згідно вимог частини 3 статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
ОСОБА_1 зазначає, що про наявність пропозиції про дострокове припинення повноважень селищного голови, йому стало відомо безпосередньо під час проведення позачергової сесії. При цьому, ні з протоколом від 28.03.2020, ні з проектом відповідного рішення позивач не був ознайомлений, а зазначені документи до відома селищного голови та населення не доводились, на сайті чи дошці оголошень не розміщувались.
Також, апелянт зазначає, що зі змісту протоколу засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022 вбачається, що в результаті обговорення питання про порушення селищним головою при здійсненні своїх повноважень норм чинного законодавства, запропоновано рекомендувати позачерговій сесії селищної ради включити додатково до порядку денного та розглянути питання "Про дострокове припинення повноважень голови Тиврівської селищної ради ОСОБА_1 ", однак вищевказана комісія не зверталась до селищної ради з рекомендацією про включення додатково до порядку денного вказаного питання.
Крім того, під час позачергової сесії, на якій розглядалось питання припинення повноважень голови селищної ради, позивачу не повідомили, на яких підставах та з яких мотивів припиняються його повноваження. Натомість, єдиним документом, в якому зафіксовані підстави припинення повноважень ОСОБА_2 є саме протокол засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022, з яким позивач не був ознайомлений до зняття його з посади.
Апелянт зауважує, що вищевказана комісія не є повноваженою розглядати питання щодо припинення повноважень голови Тиврівської селищної ради, оскільки питання законності відселені до компетенції постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту та запобігання корупції, тому саме ця комісія має повноваження розглядати порушення Конституції України та законів України селищним головою Тиврівської селищної ради, за їх наявності.
При цьому, позивач посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №240/6076/18, згідно якої: "Дострокове припинення повноважень голови сільської ради є крайнім заходом реагування на його діяльність і для того, щоб виносити на голосування і приймати таке рішення мають бути вагому причини (мотиви) і об'єктивні обставини, які в сукупності вказували на те, що подальше перебування голови сільської ради як головної посадової особи територіальної громади міста на службі в органах місцевого самоврядування є неможливим та/або таким, що негативно позначається на діяльності органів місцевого самоврядування. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого було б зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття".
Апелянт звертає увагу, що рішення від 28.03.2022 №1623 про дострокове припинення повноважень селищного голови не містить жодних причин, мотивів та об'єктивних обставин. Які б свідчили про фактичні підстави для дострокового припинення повноважень позивача.
Отже, суд першої інстанції всупереч вимогам закону та правовим позиціям Верховного Суду не надав оцінку тому, що в рішенні 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради №1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " не наведено жодного конкретного факту, що міг би бути законною підставою для дострокового припинення повноважень Тиврівської селищного голови ОСОБА_3 .
Щодо порушень та їх змісту, які слугували підставою дострокового припинення повноважень Тиврівського селищного голови ОСОБА_1 та причиною прийняття Тиврівською селищною радою рішення №1623 від 28.03.2022, апелянт зазначає наступне.
Так, щодо незабезпечення у встановленому порядку та строки розгляду питань пов'язаних із безоплатною приватизацією земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано та не надано оцінку рішенню 7 сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради №281 від 06.04.2021 "Про відстрочення надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність", пунктом 1 якого вирішено відстрочити надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (запровадити мораторій) на період проведення процедури передачі земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність, інвентаризації даних масивів та здійснення аудиту використання права безоплатної приватизації громадян, жителів Тиврівської селищної ради, в розрізі старостинських округів територіальної громади.
Пунктом 2 вказаного рішення вказано, що запровадження вказаного мораторію не поширюється на надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності учасникам бойових дій (ООС) жителів Тиврівської селищної ради, громадянам, при оформленні права власності на городи та успадкування прав на приватизацію землі за законом згідно рішення суду.
Крім того, 16.09.2021 12 сесією 8 скликання Тиврівської селищної ради прийнято рішення №821 від 16.09.2021 «Про внесення змін до рішення 7 сесії селищної ради 8 скликання від 06.04.2021 №281 "Про відстрочення надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну в"асність».
Вказані рішення Тиврівської селищної ради жодним депутатом не оскаржувались, а тому є чинними.
Також, апелянт зазначає, що 25.03.2022 прийнято Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, що не враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення, а тому посилання відповідачів на незабезпечення селищним головою у встановленому порядку та строки розгляду питань, пов'язаних із безоплатною приватизацією земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру під час дії мораторію є безпідставним.
Крім того, судом першої інстанції не надано оцінку тому, що на пленарному засіданні 18 сесії Тиврівської сільської ради 8 скликання були розглянуті земельні питання в межах встановленого селищною радою мораторію.
Апелянт також зауважує, що в період з 22.11.2021 по 22.12.2021 та з 12.01.2022 по 14.02.2022 він перебував на лікарняному, а тому навіть за відсутності встановленого мораторію, не мав можливості скликати сесію для прийняття відповідних рішень.
Разом з тим, ухвалюючи судове рішення, судом першої інстанції не надано оцінки вказаним обставинам та не враховано їх при прийнятті рішення.
Щодо порушення порядку скликання та проведення 20 позачергової сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання, апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність порушень Регламенту проведення сесії, оскільки до матеріалів справи долучено протокол 20 позачергової сесії Тиврівської селищної ради від 05.03.2022 №20, список депутатів, присутніх на засіданні та результат поіменного голосування, а тому суд без надання оцінки вказаним доказам встановив порушення, нібито допущенні селищним головою при проведенні позачергової сесії.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак, належних та допустимих доказів того, що селищним головою був порушений порядок скликання та проведення 20 позачергової сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання відповідачами надано не було.
Щодо порушення норм ч. 7 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині відсутності звітування перед територіальною громадою за свою роботу за 2020, 2021 роки апелянт зазначає, що рішенням 1 сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання №2 від 19.11.2020 визнано повноваження Тиврівського селищного голови 8 скликання ОСОБА_1 .
Отже, оскільки позивач зайняв посаду селищного голови 19.11.2020, звітувати за 2020 рік обов'язок відсутній.
За 2021 рік апелянт не мав можливості звітувати, оскільки з 12.01.2022 по 14.02.2022 перебував на лікарняному, а з 24.02.2022 Указом Президента №64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Крім того, до матеріалів справи не надано доказів, зокрема, скарг чи звернень громадян або депутатів, а тому посилання відповідачі щодо невиконання селищним головою наданих йому повноважень є необґрунтованими.
Щодо відсутності належного контролю за діяльністю підприємств, які перебувають у комунальній власності, що спричинило негативні наслідки для КП "Тиврівський комбінат комунальних підприємств", апелянт зазначає, що селищний голова безпосередньо не має права втручатися в господарську діяльність підприємства, оскільки КП "Тиврівський комбінат комунальних підприємств" є окремою юридичною особою, керівництво якою здійснюється директором підприємства, діючого на підставі відповідного Статуту. При цьому, до відома виконкому селищної ради згідно з повноваженнями по управлінню комунальною власністю належить встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків комунальних підприємств, а також заслуховування звітів про роботу їхніх керівників.
Крім цього, згідно ст. 73 Регламенту з метою належного контролю за діяльністю підприємств, які перебувають у комунальній власності селищна рада утворила постійну комісію з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва, а також постійну комісію з питань планування території, природокористування, комунальної власності, будівництва, архітектури, інфраструктури, житлово-комунального господарства та благоустрою.
Отже, на думку апелянта, як доводи відповідачів, так і висновки суду першої інстанції в частині відсутності належного контролю за діяльністю підприємств, які перебувають у комунальній власності, що спричинило негативні наслідки для КП "Тиврівський комбінат комунальних підприємств" є необґрунтованими та безпідставними.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на відсутність судових рішень та рішень правоохоронних органів щодо визнання незаконними дій селищного голови та/або порушення Тиврівським селищним головою Конституції України та чинного законодавства.
Також, на думку позивача, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що на 18 пленарному засіданні Тиврівської селищної ради депутатами була зроблена оцінка роботи Тиврівського селищного голови 8 скликання ОСОБА_1 та рішенням сесії Тиврівської селищної ради №1517 від 23.12.2021 встановлено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років та щомісячну премію у розмірі 100% посадового окладу селищного голови за якісне виконання службових обов'язків та виконання особливо важливої роботи за рахунок фонду преміювання та економії фонду оплати праці відповідно до Положення про преміювання.
Апелянт зазначає, оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить висновків про те, яка саме обставина, визначено ст. 79 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» слугувала підставою для дострокового припинення повноважень селищного голови. На момент розгляду вказано питання жоден з депутатів, які його ініціювали, не повідомили депутатському корпусу про встановлені факти порушення селищним головою Конституції України, законів України, прав та свобод громадян. Також, не наведено фактів невиконання чи неналежного виконання селищним головою наданих йому повноважень. На момент прийняття рішення були відсутні докази притягнення селищного голови до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності, як і не приймалось рішення про висловлення селищному голові недовіри депутатським корпусом чи про визнання роботи селищного голови незадовільною.
Оскільки, на думку апелянта, жодна з підстав, визначених ст. 79 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» не існувала, рішення Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
16.08.2022 (вх. 20097/22 та вх. 20105/22) до суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області та секретаря Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області Левчук О.І.
Дослідивши подані відзиви на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані документи дублюють один одного, що враховано судом при розгляді справи.
У вказаних відзивах відповідачі зазначають, що посилання апелянта на те, що судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін, що обмежує його право на захист, є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справив суді першої інстанції позивачем не було надано жодних додаткових доказів на спростування доводів, які зазначені у відзивах відповідачів, не було надано будь-яких додаткових письмових пояснень та зазначено жодних обставин стосовно поданого відзиву.
Щодо законності розпорядження про скликання 21 позачергової сесії 8 скликання, яке приймалось апелянтом та яке, на його думку, є незаконним, відповідачі зазначають, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що з урахуванням приписів Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламенту одна третина депутатів від загального складу відповідної ради має право звернутися із пропозицією про скликання позачергової сесії ради.
Крім того, судом першої інстанції правомірно зауважено, що сам апелянт погодився із депутатською пропозицією про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання і своїм розпорядженням від 25.03.2022 №47 скликав її на 28 березня 2022 року о 16 год. 00 хв., а тому вказане розпорядження є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо правомірності визначення порядку денного позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання, відповідачі зазначають, що сформований селищним головою порядок денний сесії ради не можна вважати остаточним, оскільки правом на внесення пропозицій та зауважень до порядку денного сесії ради наділені з поміж інших суб'єктів й депутати відповідної ради, які можуть як пропонувати інші питання порядку денного так і заперечувати щодо включення до порядку денного запропонованого головою питань порядку денного. У кожному із цих випадків остаточне затвердження порядку денного сесії ради із урахуванням внесених головою, депутати та іншими суб'єктами пропозицій належить до компетенції ради.
Вказаний висновок узгоджується із нормами статей 16-19 розділу ІІІ Регламенту Тиврівської селищної ради 8 скликання, затвердженого рішенням 1 сесії 8 скликання №4 від 19.11.2020, який на локальному рівні більш детально унормовує процедуру формування порядку денного сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання.
Відповідачі зазначають, що рішення ради є результатом волевиявлення депутатів, які є членами ради як колегіального органу. Отже, посилання апелянта на порушення при формуванні порядку денного регламентних норм, метою яких є створення депутатами додаткових гарантій бути обізнаними із питаннями, що пропонуються для включення до порядку денного, є безпідставними, адже прийняття остаточного рішення щодо включення тих чи інших питань до порядку денного позачергової сесії відносить до компетенції Ради.
Крім того, питання про дострокове припинення повноважень селищного голови також було вирішено висунути першим на підставі волевиявлення більшості депутатів, що детально відображено у протоколі засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування, соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022, що свідчить про те, що рішення про висловлення пропозиції щодо включення вказаного питання до порядку денного не є волевиявленням індивідуального суб'єкта - одного з депутатів, а більшості депутатського складу.
Також, безпідставними є твердження апелянта про те, що комісія селищної ради з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва не мала повноважень на розгляд питання про дострокове припинення повноважень голови селищної ради, оскільки затверджене Положення про постійні комісії Тиврівської селищної ради 8 скликання не містить розмежування щодо повноважень вищевказаних комісії, а в ньому наявні їх загальні засади, повноваження та порядок організації роботи.
Відповідачі погоджуються з висновком суду першої інстанції що під час скликання 21 сесії Ради та при розгляді першого питання порядку денного не було порушено гарантовані Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" права депутатів, які б унеможливлювали чи істотно ускладнювали реалізацію ними повноважень на участь у планерному засіданні Ради, обговоренні та затвердженні порядку денного та ухваленні спірного рішення.
Щодо наявності законних та обґрунтованих підстав для висловлення депутатами Тиврівської селищної ради недовіри селищному голові відповідачі вказують, що матеріали справи містять достатньо відомостей та доказів на підтвердження наявності таких підстав.
По-перше, щодо незабезпечення селищним головою не рідше ніж один раз на місяць скликання сесії ради та внесення пропозицій з питань, що стосується відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності відповідачі вказують, що апелянт впродовж тривалого часу не виконував вимоги ч. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 10 Регламенту, щодо скликання сесії рад, оскільки повноваження щодо скликання сесії згідно вимог п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" покладаються саме на селищного голову.
Відповідачі вказують, що з листопада 2021 по лютий 2022 надходили численні звернення громадян, а також юридичних осіб, що були пов'язані з необхідністю отримання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність або оренду; про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Вказані заяви розглядались на засіданнях постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально-економічного розвитку інвестицій та міжнародного співробітництва від 20.12.2021, 12.01.2022, 28.01.2022, 15.02.2022.
Однак, апелянтом з грудня 2021 року до кінця березня 2022 року жодного разу не було скликано чергову сесію селищної ради, тобто не рідше 1 разу на місяць, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідачі також зазначають, що після надходження численних усних звернень громадян щодо дати розгляду поданих клопотань, позивачем прийнято розпорядження від 17.02.2022 №32 "Про скликання чергової 20 сесії селищної ради 8 скликання", до порядку денного якого включено питання, що пов'язані з землею, яке в подальшому, у зв'язку з запровадженням в країні воєнного стану, скасовано розпорядженням селищного голови №39 від 24.02.2022.
Враховуючи вказане, на думку відповідачів, в період з 2022 року і по 28 березня 2022 року апелянтом не забезпечено дотримання прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, які мали право на отримання у власність або оренду земельних ділянок.
По-друге, щодо порушення порядку скликання та проведення 20 позачергової сесії 8 скликання, яка відбулась без належного повідомлення депутатів селищної ради, без дотримання вимог Регламенту та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідачі зазначають, що проведення дистанційного засідання сесії можливе лише за попереднього повідомлення, не пізніше як за 24 години до його початку із зазначенням відкритого доступу до трансляції та виключно для внесення змін до бюджету, вирішення питань щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених сплахами епідемій та пандемій чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами, процедурні питання, однак апелянт одноосібно 05.03.2022 провів 20 позачергову сесію 8 скликання без належного та своєчасного повідомлення депутатів селищної ради.
По-третє, щодо недотримання вимог частини 7 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме відсутність звітування перед територіальною громадою про свою роботу за 2020 та 2021 роки, відповідачі зазначають, що відсутність звітування перед територіальною громадою, а також відмова від звітування перед депутатами селищної ради, призвели до неможливості здійснення контролю територіальною громадою та депутатами місцевої ради за фінансовим станом підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.
Так, на думку відповідача, неналежний контроль за фінансовою діяльністю КП "Тиврівський комбінат комунальних підприємств" призвів до формування ще на початку 2020 року податкової заборгованості в розмірі 667 000,00 грн. та зростання впродовж 2021 року.
Оскільки директор комунальної установи підзвітний голові, як суб'єкту призначення, він зобов'язаний був доповідати (звітувати) селищному голові про проведену підприємством роботу, надавати своєчасні звіти, у зв'язку з чим відповідачі вважають, що апелянт в повній мірі володів інформацією щодо фінансового становища комунального підприємства і наявної на цьому підприємстві заборгованості.
По-четверте, щодо відсутності будь-яких дій, а також повідомлень з боку апелянта стосовно наявної судової справи №120/10363/21-а за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відповідач зазначає, що Тиврівським селищним головою не було забезпечено належного контролю за виконанням вимог КАС України в частині подання відзиву на позовну заяву у становлений законом строк, хоча ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на офіційну електронну адресу та засобами поштового зв'язку і була отримана 06.12.2021. При цьому, з метою врегулювання спору в досудовому порядку, прокуратурі не було запропоновано забезпечити дотримання вимог шляхом виконання її вимог. Вказані обставини потягнули накладення на Тиврівську селищну раду виконавчого збору в розмірі 26000,00 грн.
По-п'яте, щодо відсутності належної організації розвитку та реконструкції інфраструктури міста, зокрема, в частині належного та безперебійного водопостачання в смт. Тиврів, відповідачі зазначають, що впродовж трьох скликань, Тиврівська селищна рада не отримувала жодного гранду, яким могла додатково залучати щороку значний додатковий фінансовий ресурс на розвиток селища та всіх населених пунктів, які входять до складу Тиврівської територіальної громади, зокрема, для реконструкції систем водопостачання селища.
На думку відповідачів, позивач, в порушення пп. 12 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" апелянт не забезпечив належну організацію розвитку та реконструкції інфраструктури міста, зокрема, в частині належного та безперебійного водопостачання в смт. Тиврів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатом місцевих виборів проведених 25.10.2020 ОСОБА_1 обрано на посаду Тиврівського селищного голови (т.1 а.с. 49-50).
Згідно рішення Тиврівської селищної ради від 19.11.2020 "Про підсумки голосування", позивач приступив до виконання посадових обов'язків з 20.11.2020 (т.1 а.с. 52).
На підставі письмового звернення депутатів Тиврівської селищної ради позивачем прийнято розпорядження від 25.03.2022 № 47 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання" (т.1 а.с. 63).
Позачергову сесію скликано на 28.03.2022 із внесенням до порядку денного таких питань:
1) про роботу Тиврівської селищної ради в умовах дії воєнного стану;
2) про внесення змін до бюджету Тиврівської селищної ради в частині виділення коштів на резервування продуктів харчування Тиврівської територіальної громади;
3) різне.
Із протоколу 21-ї позачергової сесії ради № 21 від 28.03.2022 встановлено, що при обговоренні проекту рішення Ради про затвердження порядку денного 21 позачергової сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання, депутатом ОСОБА_4 внесено пропозицію включити до порядку денного першим питання “Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ”, а також внести до порядку денного розгляд звернення жителів с. Жахнівка про створення Жахнівського старостинського округу та питання про внесення змін до бюджету Тиврівської селищної територіальної громади на 2022 рік (т.1 а.с. 64-65). Порядок денний із питанням про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 був підтриманий більшістю депутатів.
Із протоколу засідання лічильної комісії № 2 від 28.03.2022 встановлено, що за результатом підрахунку голосів таємного голосування щодо питання "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " отримано такі результати: загальна кількість депутатів Ради - 22; кількість депутатів, які одержали бюлетені - 19; кількість бюлетенів, які взяли участь у голосуванні - 19; кількість голосів, поданих за “ПІДТРИМУЮ РІШЕННЯ” - 16; кількість голосів, поданих за “НЕ ПІДТРИМУЮ РІШЕННЯ” - 3; кількість бюлетенів, визнаних недійсними - 0; кількість бюлетенів, невикористаних (погашених) - 3 (т. 1 а.с. 129).
Результати голосування оформлені рішенням № 1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " (т.1 а.с. 132).
Згідно вказаного рішення, селищна рада вирішила:
1) достроково припинити повноваження селищного голови смт Тиврів ОСОБА_1 з 28.03.2022;
2) звільнити ОСОБА_1 із займаної посади селищного голови відповідно до чинного законодавства України;
3) Повноваження селищного голови до позачергових виборів тимчасово покласти на секретаря селищної ради Левчук О.І.;
4) контроль за виконанням цього рішення покладено на постійні комісії Тиврівської селищної ради. Рішення підписано головуючим на сесії депутатом ОСОБА_5 .
На підставі рішення від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", секретарем селищної ради прийнято розпорядження від 28.03.2022 № 22-в "Про звільнення ОСОБА_1 ” (т. 1 а.с. 131).
Згідно п. 1 вказаного розпорядження, вирішено: "Звільнити ОСОБА_1 з посади Тиврівського селищного голови 28.03.2022 у зв'язку з достроковим припиненням повноважень згідно ч. 2-3 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"".
Про звільнення позивача із займаної посади до його трудової книжки НОМЕР_1 внесено запис від 28.03.2022 такого змісту: "звільнено у зв'язку з достроковим припиненням повноважень, ч. 2, 3 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підстава внесеного запису - рішення 21 позачергової сесії селищної ради від 28.03.2022 № 1623" (т. 1 а.с. 22).
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради щодо дострокового припинення повноважень з підстав порушення процедуру проведення сесії, звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступного.
Так, щодо позовної вимоги позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження Тиврівського селищного голови № 47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання", суд першої інстанції вказав, що пропозиція від 25.03.2022 про скликання позачергової 21 сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання на 28.03.2022 із запропонованим порядком денним була підписана десятьма депутатами Тиврівської селищної ради. Враховуючи загальну кількість депутатів (22 депутати), чисельність ініціативної групи становить більше однієї третини від загального складу ради, що є достатнім для скликання позачергової сесії ради не залежно від терміновості чи невідкладності запропонованих питань порядку денного.
Крім того, позивач погодився із депутатською пропозицією про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання і своїм розпорядженням від 25.03.2022 № 47 скликав її на 28 березня 2022 року о 16 год. 00 хв., у зв'язку з чим оскаржуване розпорядження є правомірним та не підлягає скасуванню.
Щодо строків скликання позачергової сесії ради та формування її порядку денного, суд першої інстанції вказав, що пропозиція про скликання позачергової 21 сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання датована та зареєстрована в Раді 25.03.2022, розпорядження про скликання позачергової сесії ради прийнято селищним головою 25.03.2022, а днем проведення позачергової сесії ради визначено 28.03.2022, у зв'язку з чим відсутні порушення ч. 10 ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР. Оскільки вказана вище пропозиція і розпорядження містили інформацію про запропоновані питання порядку денного, тому депутати ради були обізнані як про скликання позачергової сесії так і із запропонованим ініціаторами сесії порядком денним, а тому суд першої інстанції зазначив про відсутність порушень строку скликання сесії ради.
Стосовно включення до порядку денного питання про дострокове припинення повноважень селищного голови, суд першої інстанції вказав, що при обговоренні (перед затвердженням) порядку денного сесії депутат селищної ради ОСОБА_4 вніс пропозицію включити до порядку денного 21 позачергової сесії першим питання: "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ". За результатами голосування вирішено запропонований порядок денний 21 позачергової сесії селищної ради 8 скликання прийняти. Суд першої інстанції вказав, що прийняття остаточного рішення щодо включення тих чи інших питань до порядку денного позачергової сесії відноситься до компетенції Ради.
Щодо доводів позивача стосовно того, що питання про дострокове припинення його повноважень селищного голови не було попередньо розглянуто на засіданні постійної комісії ради, суд першої інстанції вказав, що до матеріалів справи долучено копію протоколу засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022, що спростовує аргументи позивача в даній частині.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що розгляд питання про дострокове припинення повноважень позивача на засіданні постійної комісії ради фактично був додатковим, однак не обов'язковим етапом процедури дострокового припинення повноважень позивача. Навіть у випадку не проведення попереднього розгляду зазначеного питання (проекту рішення) на засіданні постійної комісії ради, це жодним чином не вказувало б на порушення процедури ухвалення рішення, що могло б бути кваліфіковано як підстава для його скасування, що відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/718/19.
Щодо інших процедурних аспектів ухвалення рішення Тиврівської селищної ради №1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", суд першої інстанції, надаючи оцінку протоколу №21 від 28.03.2022 21-ї позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради, протоколу засідання лічильної комісії № 1 від 28.03.2022, з вказуванням вимог ч. 3 ст. 29 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, прийшов до висновку, що рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 прийнято повноваженим складом сесії, за процедурою таємного голосування, кількістю депутатів, що є більшою від 2/3 загального складу ради, тобто у порядку та спосіб встановлені Законом.
Також, суд першої інстанції зауважив, що рішення № 1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " підписано головуючим на сесії депутатом ОСОБА_5 , оскільки саме він за рішенням депутатів головував на засіданні ради.
Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку про безпідставність доводів позивача, що рішення про дострокове припинення його повноважень від 28.03.2022 № 1623 та розпорядження про звільнення від 28.03.2022 № 22-в підписано не уповноваженими суб'єктами.
Судом також не встановлено, що під час прийняття спірних рішень відповідачами порушено норми Закону № 280/97-ВР чи Регламенту ради, які б давали підстави вважати протиправними розпорядження Тиврівського селищного голови № 47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання", рішення Ради від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " та розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 № 22-в “Про звільнення ОСОБА_1 ”.
Позивач був обізнаним про розгляд радою питання яке стосувалося дострокового припинення його повноважень. ОСОБА_1 був присутнім на пленарному засіданні Ради де розглядалося вказане питання. Це давало позивачу можливість висловитися та навести аргументи у спростування висновків про порушення, що покладені в основу підстав достроково припинення його повноважень.
Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність прийнятих спірних рішень.
Щодо фактичних та нормативних підстав для ухвалення рішення "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " від 28.03.2022 № 1623, суд першої інстанції вказав, що повноваження прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень селищного голови у випадках, передбачених Законом від 21.05.1997 № 280/97-ВР, є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді таких справ не може здійснювати повторну повну перевірку роботи селищного голови щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення у його діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів селищної ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень селищного голови.
Суд першої інстанції значив, що зміст порушень, які стали підставою для дострокового припинення повноважень селищного голови, викладено у протоколі засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 (а.с. 166-168, т.2).
Серед порушень, які стали підставою для ухвалення оскарженого рішення "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " від 28.03.2022 № 1623 зазначено такі:
1) незабезпечення дотримання вимог частини 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 10 Регламенту, а саме не забезпечення у встановленому порядку та строки розгляду питань пов'язаних із безоплатною приватизацією земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;
2) порушення порядку скликання та проведення 20 позачергової сесії 8 скликання;
3) порушення норм ч. 7 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині відсутності звітування перед територіальною громадою за свою роботу за 2020 - 2021 роки;
4) відсутність належного контролю за діяльністю підприємств, які перебувають у комунальній власності, що спричинило негативні наслідки для КП "Тиврівський комбінат комунальних підприємств".
Кожній з вказаних обставин судом першої інстанції в рішенні надана правова оцінка.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розпорядження про скликання 21 позачергової сесії ради, рішення від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " та похідне від нього розпорядження від 28.03.2022 № 22-в "Про звільнення ОСОБА_1 " були прийняті відповідачами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням відповідачами повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття цих рішень, а тому оскаржувані рішення є правомірними та відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України
Отже, суд першої інстанції встановив, що оскаржуване рішення є правомірним та відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки звільнення позивача з посади сільського голови було здійснено у зв'язку з достроковим припиненням повноважень на підставі рішення сесії, прийнятого у відповідності до законодавства.
За таких не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення в його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97).
Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами встановлена приписами статті 75 Закону № 280/97-ВР. Так, зазначена стаття передбачає:
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.
2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.
Згідно вимог частини 1-3 статті 12 Закону № 280/97 визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Частиною третьою статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
За змістом частин першої-другої статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі: 1)його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 3-2) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 4)відкликання з посади за народною ініціативою; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті.
Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.
Крім того, приписами пункту 10 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові.
Тобто, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що повноваження сільського голови можуть бути припинені в разі не забезпечення здійснення наданих йому повноважень за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 2000 року №1-рп/2000 визначено, що сільські, селищні, міські ради, як це, в свою чергу, логічно випливає із змісту частини третьої статті 140 Конституції України, а також частини першої статті 10 Закону № 280/97-ВР, є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, а, отже, - їм підзвітні та підконтрольні.
За Конституцією України (частина друга статті 141) сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою для того, щоб очолювати виконавчий орган ради та головувати на її засіданнях. Ці функції визначають сільського, селищного, міського голову передусім як посадову особу виконавчого органу ради та самої ради, їй підзвітну та перед нею відповідальну як за роботу виконавчого органу ради, так і за організацію роботи самої ради.
Так, судом встановлено, що на підставі письмового звернення депутатів Тиврівської селищної ради позивачем прийнято розпорядження від 25.03.2022 № 47 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання".
Позачергову сесію скликано на 28.03.2022 із внесенням до порядку денного таких питань:
1) про роботу Тиврівської селищної ради в умовах дії воєнного стану;
2) про внесення змін до бюджету Тиврівської селищної ради в частині виділення коштів на резервування продуктів харчування Тиврівської територіальної громади;
3) різне.
Із протоколу 21-ї позачергової сесії ради № 21 від 28.03.2022 встановлено, що депутатом ОСОБА_4 внесено пропозицію включити до порядку денного першим, зокрема, питання "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ." Порядок денний із питанням про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 був підтриманий більшістю депутатів.
Згідно протоколу засідання лічильної комісії № 2 від 28.03.2022 за результатом підрахунку голосів таємного голосування щодо питання "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " отримано такі результати: загальна кількість депутатів Ради - 22; кількість депутатів, які одержали бюлетені - 19; кількість бюлетенів, які взяли участь у голосуванні - 19; кількість голосів, поданих за "ПІДТРИМУЮ РІШЕННЯ" - 16; кількість голосів, поданих за "НЕ ПІДТРИМУЮ РІШЕННЯ" - 3; кількість бюлетенів, визнаних недійсними - 0; кількість бюлетенів, невикористаних (погашених) - 3.
Розпорядженням Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області №22-в від 28.03.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ", за підписом секретаря селищної ради ОСОБА_6 , відповідно до рішення 21 позачергової сесії селищної ради 8 скликання від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", звільнено ОСОБА_1 з посади Тиврівського селищного голови 28.03.2022 року у зв'язку з достроковим припиненням повноважень, ч. 2, ч. 3 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Тобто, вищевказане розпорядження прийнято на підставі рішення 21 позачергової сесії селищної ради 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Так, рішенням 21 позачергової сесії селищної ради 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", на підставі п. 16 ч. 1 ст. 26, ч. 2 та ч. 3 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за результатами таємного голосування, беручи до відома протокол засідання лічильної комісії, вирішено:
1.Достроково припинити повноваження селищного голови смт. Тиврів ОСОБА_1 з 28 березня 2022 року.
2.Звільнити ОСОБА_1 із займаної посади селищного голови відповідно до чинного законодавства України.
3.Повноваження селищного голови до позачергових виборів тимчасово покласти на секретаря селищної ради Левчук О.І.
4.Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії Тиврівської селищної ради.
Вказане рішення підписано головуючим сесії ОСОБА_7 .
Позивач, обґрунтовуючи протиправність розпорядження від 25.03.2022 № 47 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання" та рішення рішенням 21 позачергової сесії селищної ради 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", в результаті чого розпорядженням Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області №22-в від 28.03.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з займаної посади, вказує на грубе порушення встановленої законом та Регламентом процедури їх прийняття.
При цьому, відповідачі заперечуючи проти позову, зазначають про його безпідставність згідно поданих відзивів на апеляційну скаргу, оскільки при прийнятті спірних рішень було дотримано законодавчо визначену процедуру і Регламент Тиврівської селищної ради.
У контексті спірних правовідносин, які виникли у зв'язку із прийняттям оспорюваних рішень про дострокове припинення повноважень селищного голови, суд зауважує, що прийняття таких рішень є законодавчо передбаченим правом селищної ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.
Прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень селищного голови у випадках, передбачених Законом № 280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної рад.
При цьому, здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови сільського ради, має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).
Отже, спірні рішення відповідачів повинні бути перевірені адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності їх прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 360/2169/19, від 04 червня 2020 року у справі №802/1463/18-а , від 21 жовтня 2021 у справі 240/6076/18.
Таким чином, предметом перевірки в межах спірних правовідносин є дотримання відповідачем при прийнятті рішення 21 позачергової сесії селищної ради 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", що стало підставою для звільнення позивача, визначеного Законом та Регламентом, порядку його прийняття, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження Тиврівського селищного голови № 47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання".
За наслідками перевірки дотримання визначеного законом порядку прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Частиною 3 ст. 42 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
При цьому, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 26 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, виключною компетенцією ради є ухвалення на її пленарному засіданні рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Правовідносини щодо скликання та проведення першої, наступних (чергових) та позачергових сесій ради унормовані ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Згідно до ч. 1 ст. 46 Закону України №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою (ч. 4 ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР).
Відповідно до ч. 7 ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради
Частиною 6 статті 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається:
1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;
2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Також, судом встановлено, що п. 1 рішенням 1 сесії 8 скликання Тиврівської селишної ради №4 від 19.11.2020 "Про затвердження регламенту роботи Тиврівської селищної ради 8 скликання" затверджено Регламент роботи Тиврівської селищної ради 8 скликання.
Статтею 2 Регламенту визначено, що регламент селищної ради є нормативним актом, який передбачає порядок скликання сесії ради, пiдготовки i розгляду нею питань, прийняття рiшень ради про затвердження порядку денного сесії та iнших процедурних питань, а також порядок роботи сесії.
Згідно ст. 8 Регламенту селищна рада проводить свою роботу сесійно відповідно до ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Регламенту про дату, час, місце, порядок денний сесії ради зазначається у розпорядженні селищного голови про скликання сесії.
Згідно п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, розпорядження селищного голови - це акт, який видається з метою вирішення головою питань віднесених Законом до його повноважень (у тому числі про скликання позачергової сесії ради за власної ініціативи чи за ініціативи третини депутатів від загального складу ради).
При цьому, п. 10.1 ст. 10 Регламенту встановлює, що позачергова сесія ради скликається "у разі необхідності вирішення термінових питань територіальної громади та в окремих випадках термінового розгляду заяв, звернень гомадян".
Тобто, аналізуючи положення чинного законодавства та Регламенту Тиврівської селищної ради 8 скликання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що одна третина депутатів від загального складу відповідної ради має право звернутися із пропозицією про скликання позачергової сесії ради.
При цьому, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не ставить у залежність реалізацію вказаної депутатської ініціативи (пропозиції) від того чи пов'язана така пропозиція із розглядом термінових питань (звернень) чи будь яких інших питань, що віднесені до повноважень ради.
Колегія суддів зазначає, що пропозиція від 25.03.2022 про скликання 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради на 28.03.2022 із запропонованим порядком денним підписана десятьма депутатами Тиврівської селищної ради.
Враховуючи загальну кількість депутатів Тиврівської селищної ради ( 22 депутати), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звернення більше однієї третини депутатів є достатнім для скликання позачергової сесії ради не залежно від терміновості чи невідкладності запропонованих питань порядку денного.
Також, принагідно зазначити, сам позивач погодився із депутатською пропозицією про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання і своїм розпорядженням від 25.03.2022 № 47 скликав її на 28 березня 2022 року о 16 год. 00 хв., у зв'язку з чим суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного розпорядження №47 від 25.03.2022.
При цьому, за правилами пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Тиврівського селищного голови №47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання", оскільки вказане розпорядження фактично реалізовано та вичерпало свою дію фактом свого виконання.
Щодо скликання позачергової сесії Тиврівської селищної ради та формування порядку денного, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 8-9 ч. 4 ст. 42 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова: скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
Згідно ч. 10 ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Відповідно до ч. 13 ст. 46 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.
Згідно ч. 9 ст. 49 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді.
Аналізуючи вказані положення, колегія суддів зазначає, що формування порядку денного сесій ради належить до повноважень голови, на якого також покладено обов'язок щодо забезпечення підготовки на розгляд радою проектів відповідних рішень. Разом з тим, сформований порядок не денний не може вважатися остаточним, оскільки правом на внесення пропозицій та зауважень до порядку денного сесії ради наділені з поміж інших суб'єктів й депутати відповідної ради, які можуть як пропонувати інші питання порядку денного так і заперечувати щодо включення до порядку денного запропонованих головою питань порядку денного. У кожному із цих випадків остаточне затвердження порядку денного сесії ради із урахуванням внесених головою, депутатами та іншими суб'єктами пропозицій належить до компетенції ради.
При цьому, ст. 16- 19 Розділу ІІІ Регламенту визначено процедуру формування порядку денного сесії Тиврівської селищної ради 8 скликання.
Так, ст. 16 Регламенту визначено, що проекти порядку денного, рiшень ради з основних питань, iнформацiйнi та допомiжнi матерiали надаються депутатам, за їх зверненням, не пiзнiше як за три днi до вiдкриття чергової сесії, а у виняткових випадках - перед початком роботи сесії.
Згідно вимог ст. 17 Регламенту пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подаються секретарю селищної ради за 25 днiв до сесії супровiдною запискою i проектом рiшення, яке пропонується прийняти з цього питання, та розглядаються попередньо постiйними комiсiями ради. Проекти рiшень повиннi бути юридично обґрунтованими, погоджені з фахівцями та завізовані юрисконсультом селищної ради. Проекти рішень, рекомендовані комісіями на розгляд сесій оприлюднюються на офіційному веб-сайті селищної ради не пізніше , як за 20 днів до сесії.
У разі скликання позачергової сесії терміни попереднього розгляду проектів рішень та оприлюднення їх на дошці оголошення та офіційному веб-сайті селищної ради скорочується до 5 днів до сесії.
Відповідно до ст. 18 Регламенту пропозицiї до порядку денного, внесенi пiзнiше зазначеного строку, або пiд час чергової сесії , вносяться на розгляд селищної ради у виняткових випадках за рішенням ради.
Статтею 19 Регламенту встановлено, що питання, затвердженого порядку денного сесії селищної ради можуть розглядатися в iншiй послiдовностi, нiж в ньому передбачено, вiдкладатися чи виключатися з порядку денного за рiшенням ради.
Тобто, аналізуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що ст. 19 Регламенту Тиврівської селищної ради прямо передбачає можливість зміни послідовності питань затвердженого порядку денного.
Так, судом встановлено, що питання про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 не було зазначено ні у пропозиції десяти депутатів про скликання 21 позачергової сесії Тиврівської селищної ради, ні у розпорядженні селищного голови від 25.03.2022 про скликання позачергової 21 сесії ради.
Разом з тим, досліджуючи зміст протоколу 21-ї позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 встановлено, що при обговоренні (перед затвердженням) порядку денного сесії депутат селищної ради ОСОБА_4 вніс пропозицію включити до порядку денного 21 позачергової сесії першим питання: "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", який в подальшому рішенням ради вирішено затвердити порядок денний 21 позачергової сесії із включенням до нього першим питання: "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення ради є результатом волевиявлення депутатів, які є членами ради як колегіального органу, у зв'язку з чим доводи апелянта про допущення порушень при формуванні порядку денного є необґрунтованими, оскільки прийняття остаточного рішення щодо включення тих чи інших питань до порядку денного позачергової сесії відноситься до компетенції Ради.
Щодо протоколу засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022 щодо дострокового припинення повноважень селищного голови, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Згідно вимог ч. 4 ст. 47 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Частиною 9 статті 47 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії (ч. 10 ст. 47 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР).
Аналогічні за своїм змістом положення містить розділ ХІІ Регламенту Тиврівської селищної ради, який регламентує діяльність остійних комісій Тиврівської селищної ради.
Матеріали справи містять протокол засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022 (а.с. 166-168, т. 2).
Зі змісту вказаного документа встановлено, що постійна комісія ради у складі голови ОСОБА_8 , заступника голови Багрій А.Г., секретаря Григорука І.П. та членів - ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 розглянула питання “Про дострокове припинення повноважень Тиврівського селищного голови ОСОБА_1 ”. При обговоренні вказаного питання члени комісії заслухали депутата ради (члена комісії) ОСОБА_8 який вказав депутатам на порушення селищним головою при здійсненні своїх повноважень норм чинного законодавства. За результатом обговорення цього питання член комісії - ОСОБА_12 запропонував рекомендувати позачерговій сесії селищної ради включити додатково до порядку денного та розглянути питання "Про дострокове припинення повноважень голови Тиврівської селищної ради ОСОБА_1 ". За вказане питання члени комісії проголосували одноголосно.
Отже, постійна комісія ради не лише розглянула на своєму засіданні питання про дострокове припинення повноважень селищного голови у порядку передбаченому ст. 47 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, але й виступила ініціатором розгляду цього питання на позачерговій сесії ради
Отже, аргументи позивача про те, що питання про дострокове припинення його повноважень селищного голови всупереч вимогам Закону та Регламенту попередньо не розглянуто на засіданні постійної комісії ради спростовуються дослідженими судом доказами.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно прийняття рішення Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Нормою абзацу першого ч. 2 ст. 79 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 79 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Відповідно до ч. 12 ст. 46 Закону, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 прийнято, як це передбачено ч. 3 ст. 79 Закону від 21.05.1997 № 280/97-ВР, повноваженим складом сесії, за процедурою таємного голосування, кількістю депутатів, що є більшою від 2/3 загального складу ради, тобто у порядку та спосіб встановлені Законом.
Однак, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, судом апеляційної інстанції досліджено протокол № 21 від 28.03.2022 21-ї позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради та встановлено, що під час проведення засідання були присутні 19 депутатів.
Сесію відкрито селищним головою ОСОБА_1 , а секретарем засідання обрано депутата Красівську С.В. Селищний голова повідомив, що до порядку денного 21 позачергової сесії селищної ради за письмовою ініціативою депутатів Тиврівської селищної ради винесено 2 питання та різне, при цьому проектів рішень на надано.
В подальшому, депутатом ОСОБА_4 внесено пропозицію про включення до порядку денного 21 позачергової сесії першим питанням «Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 », яке затверджено до порядку денного.
Перед розглядом питання про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 головуючим пленарного засідання позачергової сесії ради обрано депутата ОСОБА_4 . За вказане рішення проголосувало 18 депутатів. Депутат ОСОБА_4 участь у голосуванні не брав з метою недопущення конфлікту інтересів.
Як встановлено зі змісту протоколу №21 від 28.03.2022, слухали та проводили обговорення щодо питання "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Головуючий проінформував, що розгляд питання про дострокове припинення повноважень селищного голови проводиться шляхом таємного голосування. З метою забезпечення проведення таємного голосування обрано тимчасову лічильну комісію у складі п'яти осіб до якої увійшли депутати ради ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 .
Із протоколу засідання лічильної комісії № 1 від 28.03.2022 встановлено, що комісією вирішено організаційні питання про обрання голови та секретаря, взято за основу порядок проведення таємного голосування, прийнято рішення про виготовлення бюлетенів у кількості 22 шт. та виготовлено бюлетені (а.с. 50, т. 3). Після ознайомлення депутатів із процедурою, було проведено таємне голосування щодо питання про дострокове припинення повноважень селищного голови.
Також, з протоколу встановлено, що під час проведення сесії виступала ОСОБА_16 , спеціаліст І категорії відділу юридичного забезпечення та персоналу селищної ради, яка ставила питання до присутніх депутатів стосовно наявності юридичного обґрунтування причин дострокового припинення повноважень селищного голови, зазначено про роз'яснення депутатам ч. 1 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" і звернула увагу на те, що відповідна ситуація призведе до утворення військово-цивільної адміністрації і припинення повноважень селищної ради. В протоколі зазначено, що депутати на роз'яснення не відреагували, а продовжили свою роботу.
В подальшому, секретар тимчасової лічильної комісії ОСОБА_10 зачитала протокол №2 та довела до відома депутатів результати голосування: "за" - 16, "проти" - 3.
Після постановки на голосування протоколу №2 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", вирішено прийняти рішення №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Отже, повноважний склад сесії прийняв рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 за процедурою таємного голосування, кількістю депутатів, що є більшою від 2/3 загального складу ради.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Статтею 21 Розділу ІV Регламенту визначено, що головуючий на пленарному засiданнi ради:
- вiдкриває, закриває та веде засiдання, оголошує перерви в засiданнях селищної ради;
- вносить на обговорення проекти рiшень, оголошує повну назву та iнiцiаторiв внесення питань, iнформує про матерiали, що ОСОБА_17 на адресу сесії ;
- оголошує списки осiб, якi записалися для виступу;
- надає слово для доповiдi (спiвдоповiдi), виступу, оголошує наступного оратора;
- створює рiвнi можливостi депутатам, депутатським групам та фракцiям для участi в обговореннi питань;
- ставить питання на голосування, оголошує його результати;
- забезпечує дотримання регламенту селищної ради, всiма присутнiми на засiданнi;
- робить офiцiйнi та iншi повiдомлення;
- забезпечує порядок в залi засiдання ради;
- здiйснює iншi повноваження, що випливають з цього регламенту.
Розділ Х Регламенту Тиврівської селищної ради визначає вимоги до протоколу засідання селищної ради.
Так, ст. 50 Регламенту встановлено, що засiдання сесії селищної ради протоколюється. Ведення протоколу засiдань селищної ради здiйснює секретар сесії. Протокол засiдань селищної ради пiдписує головуючий на засiданнi. У протоколi засiдання селищної ради зазначаються:
- дата проведення засiдання,
- кiлькiсть депутатiв, присутнiх на засiданнi,
- запрошенi на сесiю,
- питання порядку денного, внесенi на розгляд,
- прiзвища головуючого i виступаючих,
- всi внесенi на голосування питання,
- повнi результати голосування i прийнятi рiшення.
В протоколі повинно бути відображено весь хід сесії. Викладено зміст доповідей, співдоповідей, виступів, повідомлень, заяв, запитань і запитів та відповідей на них, результати кожного голосування. До протоколу додаються списки присутніх на сесії депутатів, а також списки запрошених осіб з указанням їх посад та місяця роботи.
Протокол сесії оформляється в місячний строк.
Оригінали протоколів зберігаються в секретаря, а потім здаються в державний архів. Якщо сесiя триває кiлька днiв, протоколи засiдань складаються за кожен день окремо.
Тобто, аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ст. 50 Регламенту визначає перелік обов'язкових реквізитів, питань та відповідей, які мають в обов'язковому порядку вноситись та підлягають обговоренню на сесії ради.
Разом з тим, досліджуючи протокол засідання сесії від 28.03.2022, під час якого було прийнято рішення №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ", колегія суддів звертає увагу, що у вказаному документі відсутнє відображення відомостей щодо обговорення питання про припинення повноважень сільського голови.
Тобто, навіть у разі виступу, обговорення та висловленнями депутатами та сільським головою своєї думки по вказаному питанню, протокол 21 позачергової сесії 8 скликання не містить жодних відомостей та деталей, які мали місце під час проведення сесії.
Крім того, зі змісту протоколу 21 позачергової сесії 8 скликання не можливо встановити, який саме документ був предметом розгляду сесії та слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували той факт, що депутатів сільської ради та селищного голову ОСОБА_2 , якого безпосередньо стосується питання, поставлене на голосування, було до початку або під час проведення 21 позачергової сесії 8 скликання вручено та ознайомлено з протоколом засідання постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вищевказаний протокол комісії є єдиним документом, який містить, на думку окремих депутатів, які приймали участь в засіданні комісії, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відомості про допущення селищним головою порушень вимог законодавства.
Разом з тим, доказів, які б свідчили про оголошення протоколу постійної комісії, обставин, викладених в ньому, та їх обговорення під час проведення позачергової сесії, що слугували підставою для включення до порядку денного питання "Про дострокове припинення повноважень голови Тиврівської селищної ради ОСОБА_1 " під час проведення позачергової сесії та їх відображення в протоколі 21 позачергової сесії 8 скликання, матеріали справи не містять.
Крім того, враховуючи відсутність в протоколі 21 позачергової сесії 8 скликання відомостей про виступ селищного голови ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що сам протокол комісії та його зміст не були попередньо доведені до відома позивача, оскільки такі відомості не відображені в протоколі 21 позачергової сесії 8 скликання.
Також, з матеріалів справи встановлено, що 12.04.2022 ОСОБА_1 оформлено запит на отримання публічної інформації, адресований секретарю Тиврівської селищної ради Левчук О.І. та зареєстрований виконавчим комітетом Тиврівської селищної ради 12.04.2022 за №74/03.1-09, зі змісту якого встановлено, що позивач просив надати належним чином завірені копії документів, зокрема, протокол засідання постійних комісій щодо розгляду питань, які були ініційовані депутатами на розгляд 21 позачергової сесії 8 скликання 28.03.2022.
Згідно листа Тиврівської селищної ради від 14.04.2020 №03.1-09/413 та вказаних у листі додатків, запитуваний протокол комісії направлений позивачу на його запит.
Тобто, надаючи оцінку викладеному, колегія суддів приходить до висновку, що саме 14.04.2022 на запит ОСОБА_1 , позивача належним чином ознайомлено з протоколом комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022, який слугував підставою для включення до порядку денного питання "Про дострокове припинення повноважень голови Тиврівської селищної ради ОСОБА_1 ", тоді як рішення стосовно вказаного питання прийнято 28.03.2022 на 21 позачерговій сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради.
Тобто, вказане свідчить про те, що протокол комісії від 28.03.2020 згідно наявних матеріалів справи не надавався позивачу для ознайомлення, а обставини, які викладені у вказаному протоколі, в силу вказаних вище підстав не могли бути спростовані позивачем під час 21 позачергової сесії 8 скликання.
При розгляді даної справи судом апеляційної інстанції враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №240/6076/18 наступного змісту:
"Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що надання сільській, селищній, міській раді повноважень на дострокове припинення повноважень, зокрема, голови сільської ради не означає, що реалізація цього права нічим не обмежена. Дострокове припинення повноважень голови сільської ради стосується засад місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону № 280/97-ВР ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад так і сільських, селищних міських голів. Дострокове припинення повноважень голови сільської ради є крайнім заходом реагування на його діяльність і для того, щоб виносити на голосування і приймати таке рішення мають бути вагомі причини (мотиви) і об'єктивні обставини, які в сукупності вказували на те, що подальше перебування голови сільської ради як головної посадової особи територіальної громади міста на службі в органах місцевого самоврядування є неможливим (недоцільним) та/або таким, що негативно позначається на діяльності органів місцевого самоврядування. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого було б зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття."
Враховуючи вказаний правовий висновок, колегія суддів вважає, що як в протоколі 21 позачергової сесії 8 скликання, так і в рішенні Тиврівської селищної ради мають бути викладені мотиви і обставини, які слугували підставою для прийняття рішення №1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Разом з тим, вказані документи не містять викладу обставин та мотивів прийняття вищевказаного рішення.
Єдиним документом, в якому містяться, на думку окремих депутатів, відомості про допущення порушень позивачем вимог законодавства та незабезпечення позивачем здійснення наданих йому повноважень, є протокол постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022.
Зі змісту вступної частини рішення 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради №1623 від 28.03.2022 встановлено, що вказане рішення прийнято на підстав п. 16 ч. 1 ст. 26, ч. 2 та ч. 3 ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за результатами таємного голосування, з урахуванням протоколу засідання лічильної комісії.
Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що протокол постійної комісії, який є єдиним документом, в якому викладено обставини про можливі допущення селищним головою порушень вимог законодавства та про неналежне виконання покладених на нього повноважень, не був врахований при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки будь-яке посилання в протоколі 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 та в рішенні Тиврівської селищної ради №1623 від 28.03.2022 на вказаний протокол відсутнє.
Колегія суддів звертає увагу, що протокол 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 не мітить відомостей про надання доказів, які б підтверджували факт незабезпечення здійснення позивачем наданих йому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень. Не містить таких відомостей і рішення Тиврівської селищної ради №1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Крім того, в межах спірних правовідносин суд апеляційної інстанції не надає оцінку обставинам та порушенням, викладеним в протоколі постійної комісії з питань фінансів, бюджету, земельних відносин, регуляторної політики, планування соціально - економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва Тиврівської селищної ради 8 скликання від 28.03.2022, оскільки достеменно встановити, які саме порушення вимог чинного законодавства при виконанні службових обов'язків допущені селищним головою були предметом розгляду 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради неможливо, враховуючи відсутність посилання на них в протоколі сесії від 28.03.2022.
Вказане підтверджується тим, що надаючи відзив на апеляційну скаргу відповідачі також зазначають про інші порушення, допущенні селищним головою ОСОБА_1 , у зв'язку з чим викладене унеможливлює надання судом апеляційної інстанції об'єктивної оцінки обставинам, які слугували підставою для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень. Будь-які висновки будуть не що інше, як припущення, так як жодним чином не підтверджується, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Отже, враховуючи вищевикладена, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ".
Колегія суддів зазначає, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
В постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Враховуючи викладені вище висновки, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що при прийнятті рішення 21 позачерговою сесією 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " Тиврівська селищна рада діяла на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Отже, надаючи оцінку викладеному, спірне рішення прийняте з порушенням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України), а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Оскільки за результатами розгляду матеріалів справи рішення 21 позачерговою сесією 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " визнано судом протиправним, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №22-в "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Тиврівської селищної ради з 29.03.2022 підлягають задоволенню як похідні.
Таким чином, скасування рішення 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 " та розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 №22-в "Про звільнення ОСОБА_1 " згідно вимог частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, є підставою для поновлення для ОСОБА_1 на посаді Тиврівського селищного голови з 29.03.2022.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Тиврівської селищної ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 по день постановлення судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати (постанова Верховного Суду України від 09 грудня 2015 року по справі № 6-2123цс15).
Згідно з пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).
З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 100 слідує, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.
Згідно довідки Тиврівської селищної ради №03.1-11/400 від 13.04.2022 середньоденна заробітна плата позивача становить 1712, 12 грн. ( сума заробітної плати, отримана позивачем за січень 2022 та лютий 2022 без врахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - 23 969,63 грн., кількість фактично відпрацьованих днів протягом вказаного періоду - 14 днів.)
Колегія суддів зазначає, що кількість днів вимушеного прогулу з 29 березня 2022 року по дату прийняття даного рішення (07.10.2022) складає 139 днів, у зв'язку з чим середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу складає 237 984,68 грн. (1712,12*139), а тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівської селищної ради Вінницького районну Вінницької області.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскарженого рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Позивачем до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги №008-ас від 01.04.2022, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро "Нестерук М.І." в особі керівника адвоката Нестерук М.І.
Згідно п. 1.4 Договору Клієнт доручає, а Бюро бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу щодо представництва та захисту його прав і законних інтересів у Вінницькому окружному адміністративному суді, що стосується визнання дій Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області протиправним, скасування розпорядження №47 від 25.03.2022, скасування рішення 21 позачергової сесії 8 скликання від 28.03.2022 №1623, а також визнання недійсним та скасування розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 28.03.2022 №22-в "Про звільнення ОСОБА_1 " та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що розмір витрат на правничу допомогу Бюро, в тому числі гонорару Бюро за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами даного Договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно п. 4.4 Договору робота Бюро є погодинною з розрахунку: одна година роботи адвоката дорівнює не менше 40% розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. По даному факту Бюро на вимогу клієнта складається розрахунок суми гонорару за надання правничої допомоги з відображенням окремо: року, місяця, дня, періоду часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих Бюро послуг та виконаних робіт, ціни позову та (або) значення справи для сторони, та дій, які були виконані Бюро.
Пунктом 4.5 Договору встановлено, що вартість послуг Бюро (гонорар) за даним Договором встановлюється за домовленістю Сторін, з обов'язковим урахуванням умов, визначених п. 4.4 даного Договору і становить 8000 (вісім тисяч) грн.
Відповідно до вимог п. 4.7 Договору за результатами розгляду справи та наявності належних підтверджуючих доказів (платіжних документів) сума витрат на правничу допомогу Бюро може бути збільшена. Клієнт, погоджуючись зі здійсненням Бюро інших витрат, платних послуг по справі клієнта, компенсує їх Бюро, а в разі не проведення оплати погоджується з тим, що така відмова в проведенні запропонованих Бюро заходів може вплинути на результативність наданих Бюро послуг.
Також, до матеріалів справи долучено копію рахунку на оплату №8 від 01.04.2022 про надання правничої допомоги по договору №008-ас від 01.04.2022 на суму 8000,00 грн. та виписку по рахунку АБ " ОСОБА_20 " за 12.04.2022, зі змісту якого вбачається оплата послуг за надання правничої допомоги за договором №008-ас від 01.04.2022 від ОСОБА_1 на суму 8000,00 грн., ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1033651.
Надаючи оцінку долученим до матеріалів справи доказам на підтвердження витрат на правову допомогу, а також відсутності заперечень зі сторони відповідачів про неспівмірність заявлених витрат, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн., враховуючи, що вказана сума визначена сторонами в договорі про надання правничої допомоги №008-ас від 01.04.2022.
Щодо стягнення на користь позивача витрат по сплаті судового збору колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно вимог ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив суд:
1.Визнати незаконним та скасувати розпорядження Тиврівського селищного голови № 47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання";
2.Визнати незаконним та скасувати рішення Ради від 28.03.2022 № 1623 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 ";
3.Визнати незаконним та скасувати розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради від 28.03.2022 № 22-в "Про звільнення ОСОБА_1 ";
4.Поновити ОСОБА_1 на посаді селищного голови з 29.03.2022;
5.Стягнути з Ради на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 по день постановлення судом рішення.
Оскільки за результатами перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Тиврівського селищного голови № 47 від 25.03.2022 "Про скликання позачергової 21 сесії селищної ради 8 скликання", колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору на користь позивача в даній частині.
Щодо 2-5 позовних вимог, які стосуються відновлення порушених трудових прав позивача, зокрема, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, судовий збір при поданні позову та при оскарженні рішення суду в межах спірних правовідносин не підлягав сплаті, а тому позивач не мав сплачувати судовий збір у справі з огляду на позовні вимоги у частині поновлення на посаді.
Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Отже, з врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір за позовні вимоги щодо поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає поверненню позивачу за його клопотанням.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 21 позачергової сесії 8 скликання Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області №1623 від 28.03.2022 "Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 "
Визнати протиправним та скасувати розпорядження секретаря Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області №22-в від 28.03.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 "
Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області з 29 березня 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (ЄДРПОУ 04326201) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 березня 2022 року по 07 жовтня 2022 року в розмірі 237 984 ( двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 68 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (ЄДРПОУ 04326201) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.