Справа № 560/6604/22
іменем України
07 жовтня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання рішення та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними рішення та бездіяльність в частині невиплати одноразової матеріальної допомоги, стягнути грошову допомогу за 2019-2020 роки та компенсацію моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначає, що звернулась до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації з письмовою заявою щодо виплати одноразової матеріальної допомоги відповідно до Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 №256. У лютому 2022 позивачці стало відомо, що рішенням районної комісії, утвореної в складі УСЗН Ярмолинецької районної державної адміністрації, у наданні допомоги за 2019-2020 роки було відмовлено. Вважаючи рішення протиправним, позивачка звернулась до суду.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 у 2018 році була надана одноразова грошова допомога 748,50 грн., у 2021 було призначено та виплачено 884 грн., а у 2022 - 967 грн. Оскільки одноразова матеріальна допомога виплачується в межах передбачених головному розпоряднику законом про Державний бюджет України на відповідний рік бюджетних призначень, виплата такої допомоги може здійснюватись у різні роки різним особам, однак переважне право на неї мають діти з інвалідністю та інваліди 1 групи.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відзиву.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи, пенсіонером.
20.01.2022 позивачка звернулась до Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації щодо неотримання нею одноразової матеріальної допомоги згідно із Порядком виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 №256. У цій заяві вона зазначає про те, що зверталась з відповідними документами для одержання допомоги у 2019 -2020 роках, однак коштів не отримувала.
У повідомленні №04-494 від 01.02.2022 Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації ( як правонаступник УСЗН Ярмоленецької районної державної адміністрації) зазначило, що позивачці у 2019 та 2020 роках одноразова матеріальна допомога не виплачувалась. Зазначається, що за рішенням комісії, утвореної в Управлінні соціального захисту населення Ярмолинецької районної державної адміністрації, першочергова виплата вказаної матеріальної допомоги здійснювалась особам з інвалідністю І групи та дітям з інвалідністю. У 2021 комісією прийняте рішення про виплату та виплачено ОСОБА_1 зазначену грошову допомогу в сумі 884,50 грн.
На наступне звернення позивачки, подане нею у березні 2022, Управління надало відповідь про те, що у 2019 та 2020 роках грошову допомогу отримали 9 осіб та 3 особи відповідно, комісією прийняте рішення про першочергову виплату допомоги особам з інвалідністю 1 групи та дітям з інвалідністю. Також позивачці були надані відповідні протоколи засідань комісії.
Як вбачається з протоколу № 1 засідання районної комісії, утвореної в УСЗН Ярмолинецької районної державної адміністрації від 27.08.2019, ОСОБА_1 відмовлено у наданні вказаної матеріальної допомоги. Аналогічно з цим, відповідно до протоколу № 1 засідання районної комісії від 18.03.2020 ОСОБА_1 відмовлено у наданні вказаної матеріальної допомоги у 2020 році.
Також, як видно з наданого відповідачем реєстру виплат по КПКВК 0813242, позивачці 29.07.2020 виплачені 500 грн. одноразової матеріальної допомоги з місцевого бюджету.
Відповідно до положень Конституції України громадяни України мають право на належний рівень життя та соціального захисту.
Частиною 7 статті 20 Бюджетного кодексу України передбачено, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
Відповідно до ч. 7 статті 20 Бюджетного кодексу України постановою КМУ від 12 квітня 2017 № 256 затверджений Порядок виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю" (далі Порядок № 256).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 256 ним визначається механізм виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю. Пункт 2 Порядку передбачає, що допомога виплачується Мінсоцполітики та районними органами соціального захисту населення.
Згідно з п. 3 Порядку № 256 допомога надається у разі тривалої хвороби, смерті близьких родичів (одного з подружжя, батьків, дітей), стихійного лиха та інших особливих обставин особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та непрацюючим малозабезпеченим особам, які отримують пенсію та/або державну соціальну допомогу відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", якщо розмір таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що непрацюючим малозабезпеченим особам допомога надається на підставі особистої заяви, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю - на підставі особистої заяви або заяви одного з батьків, опікуна чи піклувальника (законного представника), поданої регіональному або районному органові соціального захисту населення. Заяви з необхідними документами для отримання допомоги приймаються від заявників районними органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 заяви з необхідними документами для отримання допомоги приймаються від заявників районними органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Згідно із ч. 5 Порядку № 256 для отримання допомоги непрацюючі малозабезпечені особи додають до заяви копії: паспорта; пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги; реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають про це відмітку в паспорті). Копії документів, поданих для отримання допомоги, засвідчуються посадовими особами органу соціального захисту населення, до якого надійшла заява про надання допомоги.
Рішення про надання допомоги або відмову в наданні допомоги приймається комісією, утвореною у відповідному органі соціального захисту населення, та оформляється протоколом за формою, що затверджується Мінсоцполітики.
Таким чином, Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації як правонаступник Управління соціального захисту населення Ярмолинецької районної державної адміністрації наділене повноваженнями щодо розгляду заяв про надання грошової допомоги згідно з Порядком № 256 особам з інвалідністю.
Відповідно до затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 серпня 2017 №1381 форми, протокол засідання комісії щодо прийняття рішення про надання одноразової матеріальної допомоги непрацюючій малозабезпеченій особі, особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю, повинен містити інформацію щодо:
складу утвореної комісії (найменування органу соціального захисту населення);
голови комісії (посада, прізвище, ім'я та по батькові);
секретаря комісії (посада, прізвище, ім'я та по батькові);
присутніх членів комісії;
питань порядку денного: прийняття рішення про надання одноразової матеріальної допомоги (прізвище, ім'я та по батькові особи, щодо якої приймається рішення);
перебігу виступів та обговорення Слухали: ( посада, прізвище, ім'я та по батькові, пропозиції);
результатів голосування: "За" (кількість осіб), "Проти" (кількість осіб);
висновку щодо прийнятого рішення: Вирішили: (прізвище, ім'я та по батькові осіб, щодо яких приймалося рішення, і прийняті рішення);
підписів голови та секретаря комісії (прізвище, ім'я та по батькові).
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів комісії, присутніх на засіданні.
Відсутність будь-якого з реквізитів свідчить про порушення порядку складання протоколу, отже рішення, оформлені таким протоколом, не є повною мірою обґрунтованими і правомірними.
Суд звертає увагу на те, що надані відповідачем протоколи засідання районної комісії щодо прийняття рішень про надання одноразової допомоги Ярмолинецької районної державної адміністрації від 18.03.2020 та 27.08.2019 не містять інформацію про осіб, які доповідали або виступали щодо порушеного питання ( кого слухали, зміст доповіді або виступу, обговорення питання), щодо ходу голосування ( невідомо хто з членів комісії проголосував "За" або "Проти") Зазначене вказує на те, що у протоколах, якими були оформлені відповідні рішення, відсутнє зрозуміле обґрунтування або мотивація комісії при вирішенні питання виплати допомоги одним особам і відмови у виплаті іншим.
Також слід звернути увагу на те, що надані протоколи являють собою саме повні тексти документів, а не витяги з них, відтак відсутність вказаної інформації свідчить про недотримання вимог до форми та змісту, вказаних у Наказі Міністерства соціальної політики України від 31 серпня 2017 № 1381.
Враховуючи це, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості рішення органу соцзахисту про відмову у виплаті позивачці вказаного виду допомоги у 2019 та 2020 роках.
У той же час, судом не встановлені ознаки протиправності дій або рішень відповідача ( правонаступника), оскільки як вбачається зі змісту звернень позивачки у 2022 році, які подавались Управлінню соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації, у цих заявах вона не ставила питання щодо виплати їй вказаної допомоги, а просила надати відповідну інформацію та попередньо прийняті рішення.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача ( який є правонаступником органу соцзахисту, який приймав рішення про виплату коштів у 2019-2020 роках) допомоги на користь позивачки, суд виходить з наступного.
Недотримання органом соцзахисту процедури прийняття рішення у 2019-2020 роках у даному конкретному випадку саме по собі не є підставою для безспірного стягнення коштів на користь позивачки або зобов'язання їх виплатити.
Як вбачається зі змісту вищезгаданих протоколів, рішення про відмову у виплаті коштів приймалось не лише стосовно ОСОБА_1 , але і щодо значної кількості інших громадян, кожен з яких так чи інакше відповідає або міг відповідати вимогам до одержувача допомоги.
З урахуванням того, що на зазначену мету органу соцзахисту передбачалось обмежене фінансування, яке з об'єктивних причин не здатне задоволити потребу у виплаті коштів усім бажаючим, саме до компетенції комісії з розгляду питань, пов'язаних з отриманням відповідної допомоги, і належить визначення тих осіб, яким така допомога може бути виплачена першочергово.
Водночас, приймаючи таке рішення, комісія повинна достатньо добросовісно та зрозумілим чином обґрунтувати свій вибір, а також причини відхилення заяв тих осіб, яким ця допомога виплачена не буде.
Відтак, з метою захисту прав позивачки суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 щодо виплати їй одноразової матеріальної допомоги за 2019 - 2020 роки.
Що стосується стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн., суд виходить з такого.
Встановлено, що вимогу про стягнення моральної шкоди позивачка мотивує тим, що дії відповідача призвели до душевних страждань, перенесених внаслідок зазначених протиправних дій.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Згідно з п. 4, 5 цієї Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
У той же час, сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 804/6922/16.
Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 25.10.1993 у справі «Гольм проти Швеції», від 29.11.1996 у справі «Саундерс проти Сполученого Королівства», від 25.07.2001 у справі «Перна проти Італії», від 13.07.2006 у справі «Сілін проти України» визнання порушення прав особи неправомірними діями інших осіб саме по собі є достатньою справедливою сатисфакцією за моральну шкоду спричинену такими діями.
Відтак, сам факт порушення прав позивачки не може слугувати достатньою підставою для стягнення моральної шкоди у бажаному нею розмірі, оскільки моральна шкода повинна бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами. Оскільки позивачка не надала суду доказів спричинення їй моральної шкоди на суму 50000 грн. та причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю відповідача та заявленою моральною шкодою, як і не обґрунтувала такий розмір, підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації повторно розглянути заяви ОСОБА_1 щодо виплати їй одноразової матеріальної допомоги (за 2019 -2020 роки) відповідно до Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю № 256.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 жовтня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації (вул. Тернопільська, 4,Хмельницький,Хмельницька область,29016 , код ЄДРПОУ - 03198528)
Головуючий суддя І.С. Козачок