Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
07.10.2022
394/391/21
07 жовтня 2022 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді: Партоліної І.П.
при секретарі: Довгій С. В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Новоархангельську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває зазначена цивільна справа.
Позивач в підготовчому засіданні заявив клопотання про призначення по даній справі повторної почеркознавчої експертизи, на вирішення експертів просив поставити наступні запитання:
- рукописний текст у заповіті від 07.02.2017 року «Цей заповіт прочитаний мною вголос, суть і значення мені зрозуміло та підписано при здоровому розумі та ясній пам'яті власноручно», запис « ОСОБА_3 » виконаний громадянкою ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 ?
- підпис ОСОБА_3 у заповіті від 07.02.2017 виконано громадянкою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 чи іншою особою?
До заявленого клопотання додав ряд додатків по списку, зазначивши, що всі додатки до його клопотання написані його матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , просив проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз оскільки експерту Петрову С. він не довіряє.
Представник відповідача заперечив проти заявленого клопотання, оскільки позивачем не доведено ту обставину, що висновок експерта є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
І, крім того, в ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, хоча позивач жодними доказами ці обставини не довів.
Заслухавши думку учасників розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Згідно частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
25 листопада 2021 року у справі була призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої були поставлені питання:
1. Чи виконано рукописний текст : «Цей заповіт прочитаний мною вголос, суть і значення мені зрозуміло та підписано при здоровому розумі та ясній пам'яті власноручно» та запис « ОСОБА_3 » у заповіті складеному від імені ОСОБА_3 07 лютого 2017 року та посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк А. В. за реєстровим номером 94, ОСОБА_3 чи іншою особою?
2. Чи виконано підпис у заповіті складеному від імені ОСОБА_3 07 лютого 2017 року та посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк А. В. за реєстровим номером 94, ОСОБА_3 чи іншою особою?
Провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.
17 серпня 2022 року на адресу суду надійшов висновок експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 02.08.2022 року № 1183/22-27 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 394/391/21. Експертом зазначено, що питання чи виконано рукописний текст у заповіті померлою не вирішувалось, оскільки не було надано вільних зразків почерку.
По другому питанню експерт дійшов категоричного висновку, що підпис у оспорюваному заповіті виконаний самою ОСОБА_3 .
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 23.08.2022 року провадження у справі було поновлено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
У відповідності до ч. 2 ст. 113 ЦПК України встановлено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.
Як роз'яснено у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Таким чином, згідно аналізу наведених норм, повторна судова експертиза призначається лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.
Згідно роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2021 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, експерт був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов'язків у відповідності до ст.ст. 384, 385 КК України, про що також вказано у висновку експерта.
Жодних доказів, які б свідчили про завідому неправдивість висновку експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 02.08.2022 року № 1183/22-27 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 394/391/21, проведеної на підставі вищевказаної ухвали, наданого в межах компетенції експертів, матеріали справи не містять.
У висновку експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 02.08.2022 року № 1183/22-27 експертом надані відповіді на поставлені в ухвалі суду питання, твердження представника позивача та самого позивача про наявність сумнівів щодо висновку експерта не підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Також варто зауважити, що в судовому засіданні 25.11.2021 року під час вирішення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, позивачем не було запропоновано її проведення будь-якій іншій експертній установі через наявність сумнівів щодо компетентності та неупередженості експертів Кропивницького відділення КНДІСЕ, у самому ж клопотанні позивач зазначав саме цю установу.
Питання підготовки та призначення судової почеркознавчої експертизи врегульоване Розділом І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 року № 1950/5 (далі Рекомендації).
Пунктом 1.1 Рекомендацій передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.
Згідно п. 1.3 Рекомендацій, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Відповідно до п. 1.8 Рекомендацій, як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
Наведені вище положення законодавчо закріплених Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових почеркознавчих експертиз встановлюють порядок зібрання, в тому числі, вільних зразків підписів з метою забезпечення експерту передумов для належного виконання покладених на нього зобов'язань з приводу докладного опису проведених досліджень, наданих за їх результатами висновків та обґрунтованих відповідей на питання, поставлені експерту.
Тобто, обсяг наданих для експертного дослідження вільних зразків підписів, насамперед, має бути достатнім для складення відповідно висновку.
При цьому слід зауважити, що положення п. 1.8 Рекомендацій, в частині надання для дослідження вільних зразків підпису в кількості не менше ніж на 15 документах, не є імперативною вимогою та не позбавляє можливості судового експерта провести почеркознавче дослідження на підставі меншої кількості документів, у разі, якщо наявність таких дає останньому змогу беззаперечно та безумовно виконати покладені на нього обов'язки та надати відповідні висновки.
Як встановлено судом, висновок експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 02.08.2022 року № 1183/22-27 містить чіткі та однозначні відповіді на поставлені на дослідження питання, не допускає їх двозначне сприйняття, є вичерпними та носять конкретний характер.
Крім того, у відповідності до вимог п.1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що в графі про підтвердження спадкодавцем згоди із змістом заповіту, на думку позивача, запис виконаний іншою особою, а не спадкодавцем. Тому позивач вважає, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її внутрішній волі.
Таким чином, поставлення на вирішення експерту питання чи виконаний рукописний текст в оспорюваному заповіті ОСОБА_2 виходить за межі підстав, з якими звернувся позивач на підтвердження своїх позовних вимог та різниться з питанням, яке вирішувалось первинною експертизою.
Також, під час первинної експертизи досліджувались ті об'єкти, які були надані у розпорядження експерта.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 103, 104,113, 252 ЦПК України,
В задоволенні клопотання позивача про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: