Справа №443/886/21
Провадження №2/443/147/22
іменем України
07 жовтня 2022 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Сливки С.І.,
за участю секретаря Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Жидачівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу житлового будинку,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Жидачівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу житлового будинку.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 04.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представники повторно (втретє) не з'явилися у судове засідання без поважних причин, хоча належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
При цьому від представника позивача - адвоката Луки Т.М. надійшло клопотання у додатку до якого також міститься клопотання представника позивача - адвоката Войціховського А.Б., зі змісту яких випливає, що останні фактично просять відкласти розгляд справи, у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання та зайнятістю в іншому судовому процесі. Однак, суд розцінює такі дії позивача та представників позивача як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
Так, у судове засідання, призначене на 14.07.2022, позивач та її представник - адвокат Войціховський А.Б. не з'явились без поважних причин, оскільки не надали доказів неможливості прибути в судове засідання, та більше того подані від їх імені клопотання було направлено на електронну адресу суду без дотримання вимог п.7 ч.1 ст.183, ч.8 ст.43 ЦПК України, а тому, виходячи із приписів ч.4 ст.183 ЦПК України, такі до уваги судом не беруться. В судове засідання, призначене на 16.08.2022, позивач та її представник - адвокат Войціховський А.Б. також не з'явились, не повідомили про неможливість прибути та не подали жодних доказів поважності причин неявки, а подане від імені позивача клопотання було направлено на електронну адресу суду без дотримання вимог п.7 ч.1 ст.183, ч.8 ст.43 ЦПК України, а тому до уваги судом не береться.
Одночасно, той факт, що представник позивача - адвокат Лука Т.М. на вищевказані дати подавав клопотання про відкладення розгляду справи та надавав докази поважності причин неявки, не свідчить про неможливість явки в судові засідання позивача та її представника - адвоката Войціховського А.Б., а зайнятість в іншому судовому процесі не може вважатись поважною причиною неявки в судове засідання по даній справи, зважаючи на те, що це повторне клопотання про відкладення з цієї підстави та сторони були завчасно повідомленні про дату та час слухання справи, а саме 16.08.2022, тоді як дата судового засідання у справі №460/4169/17 (на зайнятість у якій покликається адвокат Лука Т.М). була визначена 26.08.2022 (згідно відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті Яворівського районного суду Львівської області).
Відповідачі, представник відповідача та треті особи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про час і місце слухання справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, про причини неявки суд не повідомили.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.5 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Матеріалам справи встановлено, що позивач та її представники про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, але до суду повторно (втретє) не з'явилися без поважних причин. Заяв про проведення розгляду справи у їх відсутності не надходило.
Таким чином, згідно ст. 257 ЦПК України, даний позов належить залишити без розгляду.
При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як вони не втрачають права знов звернутися до суду з таким самим позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст.ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.
Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Каракуця проти України» від 16.05.2017 року, відхилив скаргу заявника на порушення права доступу до правосуддя, оскільки він не виявив належної зацікавленості у розгляді своєї справи про що, зокрема, свідчило те, що він протягом тривалого проміжку часу не звертався до суду за інформацією щодо стану її розгляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Слід відзначити, що положення щодо дотримання розумних строків визначені як ЦПК України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов'язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що позивач та її представники повторно (втретє) не з'явилися в судове засідання без поважних причин, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, суд вважає, що даний позов слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права повторного звернення до суду з аналогічним позовом.
Керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 258-260 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Жидачівська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу житлового будинку- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Жидачівський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий суддя С.І. Сливка