Справа № 308/12263/22
1-кс/308/3779/22
22 вересня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у рамках кримінального провадження № 12022071060000249, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2022 року, -
05.07.2022 близько о 20.37 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на березі річки Боржава, що в с.Квасово Берегівського району, побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який там відпочивав разом із своєю сім'єю, після чого на ґрунті існування неприязних відносин між ними, розпочали з останнім суперечку, в ході якої усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень, фізичного болю та мучення ОСОБА_7 , бажаючи настання таких наслідків, маючи єдиний злочинний умисел, узгодивши між собою свої дії, у невстановленій органом досудового розслідування послідовності, почали здушувати останнього за шию та почали руками, затиснутими у кулак та предметом схожим на дерев'яну битку, наносити численні удари у різні частини тіла ОСОБА_7 , у тому числі у життєво важливі органи, а саме в область голови. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому основи черепа та множинні забійні рани волосистої частини голови, ступінь тяжкості яких встановлюється.
Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, силоміць, незаконно позбавивши волі та вільного пересування потерпілого ОСОБА_7 , тримаючи за руки та ноги помістили його до легкового автомобіля марки «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , та поїхали з місця скоєння ними кримінального правопорушення, однак не впоравшись з керуванням, допустили зіткнення із огорожею.
Під час перебування потерпілого в салоні автомобіля, у ОСОБА_7 текла кров, у зв'язку з чим в салоні автомобіля могли залишитись сліди крові.
06.07.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст.208 КПК України.
06.07.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто «умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб».
Слідчий вказує, що вина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю підтверджується комплексом зібраних у провадженні доказів, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколами затримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 безпосередньо після скоєння кримінального правопорушення, протоколами допитів підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 висновками судових експертиз.
Клопотання мотивоване тим, що 15.09.2022 від потерпілого ОСОБА_7 надійшло клопотання про звернення до суду з відповідним клопотанням та накладення арешту на майно підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). А тому, орган досудового розслідування вважає за доцільне накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 видане Берегівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області за ОСОБА_6 зареєстровано наступний автомобіль, а саме: ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску, зеленого кольору, об'єм двигуна 1,6 бензин, номер шасі № НОМЕР_3
На підставі наведеного просив накласти арешт, із забороною відчуження, користування та розпорядження, на автомобіль марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску, зеленого кольору, об'єм двигуна 1,6 бензин, номер шасі № НОМЕР_3 , який перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 .
Слідчий на розгляд даного клопотання не з'явився. Однак, надав суду заяву, в якій просить розгляд даного подання провести за його відсутності.
Інші учасники судового провадження повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення не надходила, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України: арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як встановлено у судовому засіданні, ГУНП в Закарпатській області, здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071060000249, відомості про яке 05.07.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121 КК України.
У рамках даного кримінально провадження, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слід накласти арешт на вищевказане майно належне ОСОБА_6 .
Частиною 6 статті 170 КПК України, визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Разом з тим, клопотання не містить даних щодо заявлення цивільного позову у даному кримінальному провадженні № 12022071060000249.
Крім того, слідчий суддя враховує, що слідчим не надано доказів вартості майна на яке він просить накласти арешт, у зв'язку з чим не можливо встановити чи є співмірною його вартість розміру шкоди,зазначеної у цивільному позові.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні внесеного клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 175, 309 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на на автомобіль марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , у рамках кримінального провадження № 12022071060000249, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2022 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1