06 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 926/953/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 (головуючий суддя - Зварич О.В., судді: Гриців В.М., Малех І.Б.) та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2022 (суддя Миронюк С.О.)
у справі №926/953/22
за позовом Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Міністерства освіти і науки України,
2. Західного офісу Держаудитслужби
3. Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут"
про відшкодування шкоди у сумі стягнення заборгованості в сумі 1020991,26 грн,
Перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури звернувся до господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі: Міністерства освіти і науки України, Західного офісу Держаудитслужби, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (далі - ТОВ "Чернівцігаз Збут") про стягнення на користь Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича безпідставно отриманих коштів в сумі 1020991,26 грн.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 14.06.2022 у справі №926/953/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, позов Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури задовольнив; стягнув з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича безпідставно отримані кошти в сумі 1020991,26 грн; стягнув з ТОВ "Чернівцігаз Збут" на користь Чернівецької обласної прокуратури суму сплаченого судового збору - 15314,87 грн.
ТОВ "Чернівцігаз Збут" звернулося 30.09.2022 (згідно з поштовою накладною) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2022 у справі №926/953/22 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом позову у цій справі є стягнення 1020991,26 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.
ТОВ "Чернівцігаз Збут" в якості підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій зазначає, що при прийняті оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а також вказав не врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України не є доводом, який, у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
У пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
При цьому, незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Чернівцігаз Збут" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2022 у справі №926/953/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження, Верховний Суд не розглядає клопотання про зупинення виконання судового рішення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.06.2022 у справі №926/953/22.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. Р. Кібенко
Л. В. Стратієнко