06 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/7099/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г.М., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни
до Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери"
про визнання договору суборенди недійсним та стягнення грошових коштів,
27.09.2022 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21.
Подана касаційна скарга Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті четвертої Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позовну заяву з вимогами майнового та немайнового характеру у цій справі подано у 2021 році.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.
Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/7099/21 ухвалено скасувати рішення першої інстанції в частині відмови у стягненні з Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни грошових коштів у сумі 182 056,00 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни грошові кошти в сумі 127 500,00 грн, а в частині стягнення 54 556,00 грн у задоволенні позову відмовити. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/7099/21 залишено без змін та визначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Оскаржуючи судові рішення попередніх інстанцій у справі № 910/7099/21 заявник касаційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 в частині задоволення позову про визнання договору суборенди недійсним, а також скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у цій справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а витрати, понесені відповідачем у зв'язку з розглядом справи у судах всіх інстанцій, покласти на позивача.
Відтак, за звернення з касаційною скаргою, в якій заявник просить скасувати рішення апеляційного суду та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, з урахуванням майнового та немайнового характеру позовних вимог, скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 10 001,68 грн (2 270,00 + 182 056,00 грн х 1,5 %) х 200%).
До касаційної скарги Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" додані квитанції від 28.06.2022 № 524 та від 04.08.2022 № 561 про сплату заявником судового збору у розмірі 7 690,00 грн та 2 311,68 грн, які не можуть вважатися документами, що підтверджують сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги з огляду на таке.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21, Адвокатське об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" 29.06.2022 звернулося з касаційною скаргою на вказані судові рішення, а також подало докази сплати судового збору за подання цієї скарги, а саме квитанції від 28.06.2022 № 524 та від 04.08.2022 № 561 про сплату 7 690,00 грн та 2 311,68 грн.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 20.09.2022 касаційне провадження за касаційною скаргою Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21 закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Колегія суддів звернула увагу, що для розгляду касаційної скарги у межах підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно встановити, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму права, всупереч наявним висновкам Верховного Суду щодо застосування такої норми у правовідносинах, які є подібними зі справою, яка розглядається.
Однак Верховний Суд в ухвалі від 20.09.2022 про закриття касаційного провадження у справі № 910/7099/21 зауважив, що справи, на які посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, стосуються інших обставин, які не можна вважати релевантними щодо відносин у справі № 910/7099/21.
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Підстави для закриття провадження у справі визначені статтею 231 ГПК України.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Наведене підтверджує різне значення понять "закриття провадження у справі" та "закриття касаційного провадження".
Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 29.05.2019 у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19).
Ураховуючи наведене, повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження не передбачене пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", що унеможливлює прийняття касаційної скарги, поданої цією ж особою на ті ж судові рішення після закриття касаційного провадження за попередньо поданою скаргою, без дотримання вимог статті 290 ГПК України, у тому числі щодо сплати судового збору в передбаченому законодавством порядку та розмірі.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази доплати судового збору у розмірі 10 001,68 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду.
За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 складено 09.06.2022, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 29.06.2022.
Однак, скаржником вже подавалася касаційна скарга на вказане судове рішення, провадження за якою було закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Звертаючись повторно із касаційною скаргою 27.09.2022, заявник порушив встановлений строк на касаційне оскарження.
Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у цій справі, яке обґрунтоване введенням на території України воєнного стану через військову агресію Російської Федерації, що є форсмажорними обставинами (обставин непереборної сили), засвідченими листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, які перешкоджали скаржнику належним чином підготувати касаційну скаргу з відповідним обґрунтуванням.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок з доведення яких покладено на скаржника.
Доказів поважності причин пропуску строку касаційного оскарження через введення воєнного стану заявником не додано.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( частина третя статті 13 ГПК України).
Отже, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними для поновлення вказаного строку, оскільки відсутні докази їх непереборності та того, що залежали від об'єктивно існуючих обставин, а не від суб'єктивної волі скаржника.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження через воєнний стан не додано відповідних доказів, вказані підстави визнаються судом неповажним.
Посилання скаржника на підставу поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, передбачену частиною четвертою статті 293 ГПК України, не приймаються судом до уваги, оскільки вказана норма передбачає виключні випадки розгляду поважності причин пропуску цього строку, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.
У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21 та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не підтверджуються доказами, а тому не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до положень частини третьої вищезазначеної статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу на постанову апеляційного суду у цій справі подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження поважності вказаних причин пропуску, з огляду на що вказані підстави поновлення строку визнані судом неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду доказу сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 10 001,68 грн та відповідної заяви з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови з відповідними доказами.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 287-290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 910/7099/21 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити Адвокатському об'єднанню "Гапоненко Роман і партнери", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Г. М. Мачульський
О. В. Случ