07.10.2022 Справа № 908/1981/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; адреса для листування: вул. Волгоградська, буд. 25 м. Запоріжжя, 69035)
до відповідача: Державного підприємства “Українська авіаційна транспортна компанія” (вул. Мельникова, буд. 24, корп. 3, м. Київ, 04050)
про стягнення 19 394,89 грн.
03.10.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 191/82 від 28.09.2022) Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства “Українська авіаційна транспортна компанія” (ідентифікаційний код 24964464) про стягнення 19394,89 грн. боргу за послуги оператора системи розподілу (незаплановані втрати електричної енергії). Позов обґрунтовано умовами договорів від 01.12.2010 № 11983 про постачання електричної енергії, від 01.09.2011 № 2-248 про спільне використання технологічних мереж.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1981/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність направлення їх за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва, виходячи з такого.
Відповідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
На підставі зазначеного можна виокремити такі складові поняття «суд, встановлений законом», як: інституційна, процесуальна та компетенційна. При цьому, порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.
Так, компетенційна складова відбиває, з одного боку, правильне застосування правил юрисдикції, а з іншого - використання судом при розгляді та вирішенні справ виключно повноважень, передбачених процесуальним законодавством. Суд має дотримуватися норм законодавства щодо правил предметної і суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції. Тобто, суд, який розглядає справу, повинен бути належним з точки зору наявності у нього повноважень на розгляд конкретної справи.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення підсудності за місцезнаходження чи місцем проживання відповідача (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
Судом встановлено, що на розгляді у Господарському суді міста Києва знаходиться справа № 910/9741/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Залар" про визнання Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" банкрутом (ідентифікаційний код 24964464).
У позовній заяві (вих. № 191/82 від 28.09.2022) ПАТ “Запоріжжяобленерго” посилається на ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, при цьому, не обґрунтовує звернення з позовом до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно ч.ч. 2, 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Частиною 9 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, враховуючи, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/9741/13 про визнання Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" банкрутом, розгляд даної справи має відбуватись в межах справи про банкрутство.
Враховуючи викладене, матеріали позовної заяви (вих. № 191/82 від 28.09.2022) Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства “Українська авіаційна транспортна компанія” про стягнення 19394,89 грн. боргу за послуги оператора системи розподілу (незаплановані втрати електричної енергії), слід передати за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Відповідно ч. 3 ст. 31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Матеріали позовної заяви (справа № 908/1981/22) слід передати (направити) до Господарського суду міста Києва протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Передати матеріали позовної заяви (вих. № 191/82 від 28.09.2022) Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж до Державного підприємства “Українська авіаційна транспортна компанія” про стягнення 19394,89 грн. боргу за послуги оператора системи розподілу (незаплановані втрати електричної енергії), за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа № 910/9741/13 про визнання Державного підприємства "Українська авіаційна транспортна компанія" банкрутом.
Здійснити передачу матеріалів позовної заяви (справа № 908/1981/22) до Господарського суду міста Києва протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 07.10.2022.
Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко