Справа № 640/27164/21
про залишення апеляційної скарги без руху
06 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду Україну в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Україну в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2022 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем ГУ ПФУ у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 09.06.2022 року в порядку письмового провадження (без виклику сторін).
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2022 року судом першої інстанції скеровано на електронну адресу відповідача «kiev _gu@kv.pfu.gov.ua» копію оскаржуваного рішення (а.с.34), а апеляційну скаргу скаржником подано 29.08.2022 року, що підтверджується трекінкгом (0105478130720) на копії конверту, який міститься в матеріалах справи.
Тобто, скаржником пропущено встановлений адміністративним законодавством строк.
Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржуване рішення останнім отримано 20.06.2022 року, проте, вказане спростовується доказами направлення на електронну адресу відповідача (а.с.34).
Також, в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Дослідивши вказані доводи, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не надано, а в матеріалах справи не міститься, жодного належного доказу, що позбавило можливості представника скаржника звернутися з апеляційною скаргою протягом строку встановленого адміністративним судочинством.
У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску.
Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 гривні.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1362,00 грн. (908,00 грн.*150% = 1362,00 грн.).
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Між тим, до апеляційної скарги апелянтом додано клопотання, в якому останній звільнити його від сплати судового збору, або відстрочити/зменшити сплату судового збору, обґрунтовуючи клопотання тим, що використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», забороняється.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом із тим, як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, апелянт не є суб'єктом, на якого поширюються положення вказаного Закону щодо відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні достатні правові підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1362,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду Україну в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль