Справа № 640/32093/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
06 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві у здійсненні перерахунку його пенсії на підставі нової довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №9817 від 16 вересня 2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №9817 від 16 вересня 2021року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказано про протиправність не перерахунку позивачу пенсію з 01 квітня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення, згідно із новою довідкою № 9817 від 16 вересня 2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9817 від 16 вересня 2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9817 від 16 вересня 2021 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплаченого.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у постановi Кабінету Міністрів України №704 не передбачено нi порядку, нi умов здiйснення перерахунку пенсiй особам, звiльненим з вiйськовоi служби та деяким iншим особам, відтак наявнiсть довiдки, наданої пенсiонером, не с пiдставою для перерахункy його пенсiї.
На думку апелянта, право на звернення до суду не с абсолютним i може бути обмеженим, в тому числi i встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом свої прав, свобод та iнтересів, тому позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Листом від 16 вересня 2021 року №9816 ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача № 9817 від 16 вересня 2021 року.
Відповідно, 20 вересня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9817 від 16 вересня 2021 року.
Однак, станом на час розгляду справи відсутні докази щодо проведення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не доведено правомірність відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
У відповідності до статті 8 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 51 зазначеного Закону визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, стаття 63 Закону №2262-ХІІ делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Так, порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», у якій Кабінет Міністрів України визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
За змістом пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, на час призначення пенсії позивачу) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою, крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахування пенсії не враховуються.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачав включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У подальшому, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Відповідно до пункту 5 Порядку №45 зі змінами, внесеними Постановою №103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Відтак, перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у рішенні від 13 березня 2019 року за наслідками розгляду зразкової справи № 240/6263/18.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
У той же час, порядок дій (щодо перерахунку пенсій на підставі довідок, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку), передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
Так, Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.
У свою чергу, відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
При цьому, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
У свою чергу, підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відтак, з 05 березня 2019 року, тобто, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 та підтримана колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 складено довідку від 16 вересня 2021 року №9816, про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії позивача.
Листом від 16 вересня 2021 року №9816 вказану довідку надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, проте станом на час розгляду справи відсутні докази щодо проведення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.
При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно вимог статті 51 Закону № 2262-ХІІ пенсія підлягає перерахунку саме з 01 квітня 2019 року, тобто першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії перерахунку основного розміру пенсії позивача, з огляду на набрання законної сили 05 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року.
Вказане узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.
Враховуючи, що у пенсійного фонду була наявна довідка від 16 вересня 2021 року №9816 із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, тому відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру її пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9817 від 16 вересня 2021 року та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі вказаної довідки з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплаченого.
Посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів оцінює критично, так як строки, за які підлягає виплаті пенсія, врегульовані також нормами законодавства у сфері соціального захисту, які є спеціальними відносно правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем та є спірними у цій справі.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
За правилами частини третьої cтатті 51 №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 55 цього Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Отже, норми спеціального законодавства у сфері соціального захисту, які виключають застосування обмеження строком, стосуються саме нарахованих сум пенсій за минулий час, які не виплачені з вини пенсійного органу.
При цьому, в Україні відносно осіб, звільнених зі служби внутрішніх справ не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Відтак, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18, а також у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 635/7878/16-а та від 26 січня 2021 року у справі № 520/11178/20.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук