П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/22834/21
Головуючий в І інстанції: Глуханчук О.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 23.06.2022 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Вознюк Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Альфа Люкс» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 3319809/37351098 від 02.11.2021 року, № 3319810/37351098 від 02.11.2021 року, № 3319811/37351098 від 02.11.2021 року, № 3319812/37351098 від 02.11.2021 року, № 3319813/37351098 від 02.11.2021 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні датою їх первинної реєстрації: № 319 від 08.10.2021 року, № 454 від 12.10.2021 року, № 199 від 06.10.2021 року, № 145 від 05.10.2021 року, № 92 від 04.10.2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 3319809/37351098 від 02 листопада 2021 року, № 3319810/37351098 від 02 листопада 2021 року, № 3319811/37351098 від 02 листопада 2021 року, № 3319812/37351098 від 02 листопада 2021 року, № 3319813/37351098 від 02 листопада 2021 року. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 92 від 04 жовтня 2021 року, № 145 від 05 жовтня 2021 року, № 199 від 06 жовтня 2021 року, № 319 від 08 жовтня 2021 року, № 454 від 12 жовтня 2021 року, складені Приватним підприємством «Альфа Люкс», датою їх направлення на реєстрацію. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області та з Державної податкової служби України солідарно за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Альфа Люкс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11350 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області та з Державної податкової служби України солідарно за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Альфа Люкс» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Приватне підприємство «Альфа Люкс», код ЄДРПОУ 37351098, зареєстроване у якості юридичної особи, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.10.2010 року, номер запису: 15561020000040293, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 22, корп. 2, офіс 3.
Видами економічної діяльності підприємства є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Приватне підприємство «Альфа Люкс» є платником податку на додану вартість.
На підставі нотаріально посвідчених договорів найму від 14.01.2021 року, від 07.10.2020 року та договору оренди транспортних засобів від 23.06.2021 року, ПП «Альфа Люкс» орендовані вантажні транспортні засоби.
Про вказані транспортні засоби, як об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться господарська діяльність, ПП «Альфа Люкс» повідомило контролюючий орган за формою № 20-ОПП.
Згідно штатного розпису на 2021 рік, затвердженого наказом директора ПП «Альфа Люкс» від 06.10.2021 року № 25/Ш, а також табелю обліку робочого часу підприємства, у штаті підприємства обліковується дев'ять водіїв автотранспортних засобів.
01 червня 2021 року між ПП «Альфа Люкс» (перевізник) та ТОВ «Картіс Білдінг» (замовник) укладений договір № 321 на надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого, перевізник надає замовникові автопослуги автомобілями відповідно до умов даного договору, а також виділяє замовникові необхідний автотранспорт із водієм.
У межах виконання вказаного господарського договору, сторонами підписані акти надання послуг (доставка) № 13873 від 04.10.2021 року, № 13790 від 05.10.2021 року, № 13829 від 06.10.2021 року, № 13862 від 08.10.2021 року, № 13914 від 12.10.2021 року.
Згідно виписки по рахунку ПП «Альфа Люкс», ТОВ «Картіс Білдінг» проведено оплату наданих послуг.
На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ПП «Альфа Люкс», як постачальником послуг, складені на користь покупця послуг ТОВ «Картіс Білдінг» податкові накладні, а саме: № 92 від 04.10.2021 року; № 145 від 05.10.2021 року; № 199 від 06.10.2021 року; № 319 від 08.10.2021 року; № 454 від 12.10.2021 року.
27.10.2021 року ПП «Альфа Люкс» направлено вказані податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та згідно з отриманими квитанціями, податкові накладні прийняті, однак, їх реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Підстава зупинення: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач до контролюючого органу направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, від 28.10.2021 року № 9, де в графі «Пояснення» зазначено: ПП «Альфа Люкс» та ТОВ «Картіс Білдінг» заключили договір про надання послуг № 321 від 01.06.2021 року. ПН виписані по першій події - надання виконаних послуг по перевезенню (акти додаються). ТОВ «Картіс Білдінг» було оплачено послуги згідно банківської виписки (додається). ПП «Альфа Люкс» має в наявності транспортні засоби та штат водіїв (договори оренди та штатний розпис додаються).
До повідомлення позивачем додано: договір про надання послуг по перевезенню № 321 від 01.06.2021 р.; витяг з ЄДР від 25.06.2021 р.; акти наданих послуг №№ 13790, 13829, 13873, 13862, 13914; рахунки на оплату №№ 7978, 8046, 8084, 8113, 8241; договір оренди транспортних засобів б/н від 14.01.2021 р.; договір оренди транспортних засобів б/н від 27.10.2021 р.; договір оренди транспортних засобів № 12 від 20.06.2021 р.; штатний розпис від 06.10.2021 р.; банківська виписка від 28.10.2021 р.
Згідно квитанції № 2, повідомлення про подання пояснень і копій документів надійшло 28 жовтня 2021 року та прийнято до розгляду.
За результатами розгляду повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2021 року №№ 3319809/37351098, 3319810/37351098, 3319811/37351098, 3319812/37351098, 3319813/37351098.
У графі прийнято рішення у зв'язку з відмічено: ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано не підкреслено).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрання чинності 01.02.2020 року, далі - Порядок № 1165).
Згідно пп. 5, 7 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до вимог пп. 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
В свою чергу, додатком 3 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема, п. 1: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, колегія суддів зазначає, що порядок подання до ДПС таблиці даних платника податку визначений п.п. 12-23 Порядку № 1165, згідно яких платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
У направлених позивачу квитанціях підставою зупинення реєстрації ПН вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41.19 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
Разом з цим, у наведених квитанціях не визначено, коли позивачем була подана відповідна таблиця даних платника податку на додану вартість, коли вона була врахована податковим органом та взагалі не вказано щодо якої таблиці даних податковим органом здійснювалось співставлення даних з даними поданих на реєстрацію податкових накладних.
В ході розгляду справи відповідачем-1 так само не вказано, коли позивачем подавалась таблиця даних платника ПДВ, які дані такої таблиці (щодо кодів товарів), а також відповідачем-1 не надано копії відповідної таблиці на підтвердження своїх доводів щодо відсутності у цій таблиці кодів послуг, що визначені у направлених на реєстрацію ПН.
Також, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання послуг, зазначених у податкових накладних, які подані для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Крім того, встановлена у квитанціях обставина - підстава зупинення реєстрації податкових накладних «обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання» об'єктивно не відповідає (не узгоджується) з описом (номенклатурою) товарів/послуг продавця: доставка на підставі договору по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.
Також, колегія суддів враховує, що до видів діяльності позивача згідно кодів КВЕД відноситься, зокрема, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що за правилами пп. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пп. 3, 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем-1, після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, для прийняття рішення про реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем були подані до Комісії пояснення із зазначенням, на підставі якого договору надавались послуги згідно ПН, які документи підтверджують умови виконання договору та оплату, які документи підтверджують матеріально-технічні можливості для надання послуг, а також надано, зокрема: договір про надання послуг по перевезенню № 321 від 01.06.2021 р.; витяг з ЄДР від 25.06.2021 р.; акти наданих послуг №№ 13790, 13829, 13873, 13862, 13914; рахунки на оплату №№ 7978, 8046, 8084, 8113, 8241; договір оренди транспортних засобів б/н від 14.01.2021 р.; договір оренди транспортних засобів б/н від 27.10.2021 р.; договір оренди транспортних засобів № 12 від 20.06.2021 р.; штатний розпис від 06.10.2021 р.; банківська виписка від 28.10.2021 р.
Однак, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН фактично було лише процитовано положення пунктів 5, 11 Порядку № 520, тобто, викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає для здійснення реєстрації ПН, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача-1 про правомірність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з огляду на зазначення у таких рішеннях переліку документів, які не надані для реєстрації ПН, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення прийняті з підстав не надання позивачем усіх первинних документів без підкреслення, яких саме документів не надано (хоча форма рішення надає таку можливість).
Також, як вже зазначалось колегією суддів, відповідач-1 визнав встановлені судом обставини стосовно того, що після зупинення реєстрації спірних ПН позивачем були подані до Комісії документи для реєстрації податкових накладних, однак, відповідачем-1 не визначено підстав для не прийняття до уваги наведених первинних документів позивача щодо господарських операцій згідно поданих на реєстрацію податкових накладних, а також останній не вказує про невідповідність цих первинних документів вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, оскільки відповідач-1, при прийнятті оскаржуваних рішень, без будь-яких обґрунтувань не прийняв до уваги пояснення та первинну документацію позивача щодо спірних ПН, тобто, фактично не дослідив цю документацію, колегія суддів відхиляє наведені доводи апелянта.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на ненадання позивачем до комісії бухгалтерського документу, наприклад оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахунках, які б свідчили про зміну актів та пасивів підприємства внаслідок проведення господарських операцій, оскільки ненадання позивачем наведених відповідачем-1 в апеляційній скарзі документів не було підставою для відмови у реєстрації ПН.
Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, не виконання відповідачем-1 обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішень (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядками №№ 1165, 520 підстав), є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Що стосується доводів апеляційної скарги в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто, не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката
У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п. 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Задовольняючи вимоги позивача в частині відшкодування правової допомоги у повній сумі, яка заявлена позивачем, суд першої інстанції зазначив, що її розмір є обґрунтованим і співмірним наданим послугам, а також суд першої інстанції послався на те, що податковим органом не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, оскільки в будь-якому випадку, суд зобов'язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, що прямо передбачено ч. 9 ст. 139 КАС України.
Однак, у даній справі суд першої інстанціях не надав оцінку відповідності розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134, ч. 9 ст. 139 КАС України, зокрема, чи заявлена представником позивача до відшкодування сума витрат є співмірною із наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, критеріям їх реальності та розумності, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.
В свою чергу, досліджуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, який визначений в договорі про надання правової допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що оцінка дій, що полягали в формуванні правової позиції, підготовці та поданні позову та всього пакету необхідних документів, в захисті та представленні інтересів замовника в суді першої інстанції (загальна вартість 16000 грн.), не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та його ціни, оскільки дана справа є справою незначної складності та стосується лише питання реєстрації податкових накладних.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що дана справа віднесена до справ незначної складності, з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом (представником позивача складено позовну заяву та відповідь на відзив, прийнято участь у підготовчому і судовому засіданнях та в подальшому заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності), пов'язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. В свою чергу, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргу підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року - змінити, виклавши абзац п'ятий його резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) та з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Альфа Люкс» (код ЄДРПОУ 37351098) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 06.10.2022 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька