ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
28 вересня 2022 року м. Київ № 640/16108/22
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку від 15 вересня 2022 року прийняте заступником начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби «ІНФОРМАЦІЯ_2» старшим лейтенантом ОСОБА_2;
- стягнути понесену позивачем матеріальну шкоду з ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса АДРЕСА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань сумі 5871,26 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 26 коп.) на користь позивача;
- стягнути понесену позивачем моральну шкоду з ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса АДРЕСА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань сумі 100 000,00грн (сто тисяч гривень 00 коп.) на користь позивача;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса АДРЕСА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. (немайновий характер позову) на користь позивача;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса АДРЕСА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.(майновий характер позову) на користь суду;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_3 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса АДРЕСА_4, ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1000 (одна тисяча гривень) грн. 00 коп.(моральне відшкодування) на користь суду.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
За результатами дослідження поданої позовної заяви суд встановив, що у її вступній частині відсутні повні відомості щодо місця проживання (перебування) позивача, а саме, відсутній поштовий індекс та місто місцепроживання, а також відсутній документ, який засвідчить відомості про реєстрацію місця проживання позивача.
За таких обставин, позивачу слід подати позовну заяву із зазначення інформації про місце проживання чи перебування позивача, потовий індекс разом з документами, які підтверджують таку інформацію.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щодо вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Наведене вище положення Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди незаконність вказаних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень повинна бути визнана судовим рішенням.
Разом з тим, матеріали адміністративного позову справи не містять доказів, які б підтверджували, що рішення, дії, бездіяльність відповідача визнано незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд немає можливості встановити, що спірна матеріальна та моральна шкода, завдана незаконними діями, бездіяльністю відповідача.
За змістом ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
З аналізу позовних вимог вбачається, що вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Виходячи з того, що на даний час не встановлено прийняття відповідачем незаконного рішення чи вчинення дій або бездіяльності по відношенню до позивача, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди (упущеної вигоди) позивачу необхідно сплачувати судовий збір.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.
Тож, позивачу за вимогу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно сплатити судовий збір, виходячи з ціни матеріальних вимог.
Окрім того, щодо вимоги позивача про виплату йому суму у розмірі 100 000, 00 грн. у вигляді моральної шкоди, суд зазначає наступне, що у відповідності до статті 23 Цивільного кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За приписами статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Виходячи з аналізу норм статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, які регулюють загальні підстави і порядок відшкодування моральної шкоди, під останньою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння щодо її заподіяння, наявність причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №826/887/16 (адміністративне провадження №К/9901/12213/18).
У той же час, позивачем у позовній заяві не зазначено чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Також суд стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача коштів на користь суду зазначає, що статтею 5 КАС України визначено право на звернення до суду та способи судового захисту.
Так, згідно приписів частин 1-3 даної статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
До того ж главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України закріплено правове регулювання справляння судового видових витрат, їх види, порядок їх роподілу, повернення судового збору.
Однак, положень щодо стягнення будь-яких витрат на користь суду за рахунок сторін у визначеній позивачем формі процесуальним законодавством не передбачено.
Враховуючи закріплений частиною 2 статті 9 КАС України принцип розгляду адміністративних справ не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, суд вважає за необхідне надати позивачу можливості приведення прохальної частини позову у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд приходить до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:
- позовної заяви, оформленою у відповідності до статей 160, 161 КАС України, а саме: з відображенням інформації про місце проживання чи перебування позивача, поштовий індекс, разом з підтверджуючими документами; уточненим змістом позовних вимог; обґрунтуванням вимог заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору;
- оригіналу документа про сплату суми судового збору у визначеному розмірі за позовні вимоги майнового характеру (стягнення майнововї та моральної шкоди) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/).
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Федорчук