ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 вересня 2022 року м. Київ № 640/33260/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години»
доНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення
провизнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 10.12.2020 №1606 «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новини 24 години», м. Київ (НР №00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: «NEWSONE»)».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Національною радою всупереч положенням Інструкції без дослідження належних доказів ознак порушення було прийняте необ'єктивне рішення про призначення позапланової виїзної перевірки, з огляду на те, що будь-які документи, зокрема акти моніторингу Національною радою не досліджувались, жодні відеозаписи передач позивача не переглядались, акти моніторингу та інші результати моніторингу до оскаржуваного рішення не долучено.
На думку позивача, відповідачем зроблено незаконний та необґрунтований висновок без посилання на належні докази та норми законодавства щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення», тому призначення позапланової виїзної перевірки позивача є незаконним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено для сторін строки подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому позовні вимоги відповідач не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому представник відповідача посилається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало, зокрема, виявлення ознак порушення під час здійснення моніторингу, що в свою чергу, є законною підставою для призначення позапланової перевірки. В свою чергу, відповідач стверджує, що форма акту моніторингу телерадіопрограм не затверджена жодним нормативно-правовим актом, а сам акт моніторингу містить всі передбачені Інструкцією про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 № 115. Зауважено, що, виходячи з приписів частини 5 статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» призначення Національною радою перевірок не входить до кола питань, які розглядаються на засіданні за участю ліцензіатів, тому відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Національною радою в повному обсязі дотримано вимог Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та з дотриманням Регламенту Національної ради.
Крім того, представником відповідача зазначено, що на підставі оскаржуваного рішенням вже проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №177 та прийнято рішення № 1698 від 23.12.2020.
Не погоджуючись з доводами, викладеними представником відповідача у відзиві на позовну заяву, представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено належних обґрунтованих заперечень щодо правових підстав позову та не містить посилань на допустимі докази або правові норми, які спростували б твердження позивача.
Представником відповідача подано заперечення, в якому останній, категорично не погоджуючись з доводами та аргументами наведеними представником позивача, зазначив, що доводи позивача, викладені у позові, необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «Новини 24 години» є юридичною особою, якій Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення видала ліцензію на мовлення серії HP №00034-м від 26.06.2016 (логотип: «NEWSONE»).
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, за результатами моніторингу мовлення ТОВ «Новини 24 години», м. Київ (ліцензія на мовлення НР № 00034-м від 26.06.2016, логотип: «NEWSONE»), за 20.11.2020 зафіксовано трансляцію у телеефірі сюжеті (о 10:38 год., 11:17 год.), що містить приховану передвиборну агітацію, що є ознаками порушення ліцензіатом вимог:
- частини четвертої статті 51 Виборчого кодексу України (Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів виборчих фондів кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів виборчого процесу, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Підтримка кандидатами (кандидатом), партією (організацією партії) - суб'єктом виборчого процесу від свого імені чи від імені висунутого ним кандидата (кандидатів) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів, телепередач, проведення інших публічних заходів, а також проведення зазначених публічних заходів на підтримку кандидата (кандидатів), суб'єкта їх висування може здійснюватися лише у разі повного фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідного суб'єкта виборчого процесу);
- частини п'ятої статті 51 Виборчого кодексу України (Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації, не позначеної відповідно до вимог цього Кодексу, забороняються. Реклама друкованих видань (газет, журналів, книг), інших товарів та послуг з використанням прізвищ чи зображень (портретів) кандидатів, назв чи символіки політичних партій - суб'єктів виборчого процесу вважається передвиборною агітацією. До передвиборної агітації також належить використання символіки (гімну, прапора, розпізнавального знака, девізу) або логотипів партії - суб'єкта відповідного виборчого процесу, використання передвиборних слоганів, гасел кандидатів, партій (організацій партій) - суб'єктів відповідного виборчого процесу, а так само повідомлення про проведення видовищних чи інших публічних заходів на підтримку партії, кандидата або про підтримку зазначених заходів кандидатами, партіями (організаціями партій) - суб'єктами відповідного виборчого процесу, а також привернення уваги до участі у таких заходах партій чи певних осіб як кандидатів);
- частини четвертої статті 57 Виборчого кодексу України (Засобам масової інформації, їх посадовим та службовим особам і творчим працівникам під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами, укладеними відповідно до вимог частини третьої статті 55 і частини другої статті 56 цього Кодексу, забороняється агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій), оцінювати їхні передвиборні програми або надавати їм перевагу в будь-якій формі);
- частини восьмої статті 57 Виборчого кодексу України (Включення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів кандидатів, партій (організацій партій) або політичної реклами забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і позначена як така);
- пункту а) частини 1 статті 59 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» (Телерадіоорганізація зобов'язана: дотримуватись законодавства України та вимог ліцензії).
Зокрема, моніторингом зафіксовано 20.11.2020 о 10:38 в інформаційній передачі «LIVE» трансляція інтерв'ю народного депутата України Юрія Павленка та суб'єкта виборчого процесу - кандидата на посаду Миколаївського міського голови від партії «Опозиційна платформа - За життя» Владислава Чайки, а також об 11:17 трансляцію (наживо) промови суб'єкта виборчого процесу - кандидата на посаду Слов'янського міського голови від партії «Опозиційна платформа - За життя» Павла Придворова та депутата Слов'янської міської ради Нелі Штепи, що містять приховану передвиборну агітацію.
В подальшому, 10.12.2020 Національна рада, керуючись частиною першою статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статтею 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», часиною четвертою статті 49 Виборчого кодексу України, абзацом третім пункту 3 розділу III Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 № 115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.02.2012 за № 313/20626 (у редакції рішення Національної ради від 09.11.2017 № 2127 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2017 за № 1468/31336) прийняла оскаржуване рішення №1606, яким вирішено призначити позапланову виїзну перевірку діяльності ТОВ «Новини 24 години», м. Київ (HP №00034-м від 26.06.2016), з метою перевірки дотримання вимог пункту частини четвертої статті 51 Виборчого кодексу України, частини п'ятої статті 51 Виборчого кодексу України, частини четвертої статті 57 Виборчого кодексу України, частини восьмої статті 57 Виборчого кодексу України, а) частини 1 статті 59 Закону України «Про телебачення та радіомовлення».
Не погоджуючись з вищевикладеним діями та рішенням уповноваженого органу щодо призначення позапланової виїзної перевірки позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 №3759-ХІІ регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
Дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами (ч.1 статті 2 Закону).
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 №538/97-ВР Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Статтями 13 та 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено, що Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.
Приписами статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» передбачено, що Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення та застосовує в межах своїх повноважень санкції відповідно до закону.
Відповідно до статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
В межах здійснення цих повноважень Національна рада має право приймати рішення про проведення перевірок у встановленому законодавством порядку.
Реалізація наглядових повноважень Національної ради здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 № 115, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 24.02.2012 за № 313/20626 (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 09.11.2017 № 2127) (далі - Інструкція).
Згідно з частини п'ятої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що виключно питання про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада. У той же час, питання призначення перевірки наведеними законодавчими положеннями не підлягає обов'язковому розгляду як виключно на засіданнях Національної ради, так і з обов'язковим повідомленням ліцензіата.
Вказане свідчить про необґрунтованість посилань представника позивача щодо того, що призначення перевірки відбулось без повідомлення позивача про таке засідання, оскільки такі питання можуть розглядатися без присутності ліцензіата чи його представника.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції акт моніторингу - службовий документ, складений уповноваженою особою Національної ради, в якому відображаються результати моніторингу; моніторинг - комплекс заходів, спрямованих на фіксацію і аналіз мовлення або програмної послуги, який здійснюється шляхом запису, перегляду (прослуховування) телерадіопрограм, що розповсюджуються ліцензіатами.
Пунктом 1 розділу II Інструкції передбачено, що об'єктами моніторингу є телерадіопрограми, які транслюються (ретранслюються) на території України, та телерадіопрограми, що надаються у складі програмної послуги.
Відповідно до пункту 1 розділу III Інструкції Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних).
Пунктом 3 розділу III даної Інструкції чітко визначені підстави для здійснення позапланових перевірок, серед яких, зокрема, виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм, а також програм, що надаються у складі програмної послуги, ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.
Згідно з пунктом 4 розділу II Інструкції моніторинг телерадіопрограм телерадіоорганізацій передбачає:
запис та збереження телерадіопрограм спеціалізованим технологічним обладнанням для приймання, запису і зберігання телерадіопрограм;
перегляд (прослуховування) записаних телерадіопрограм;
аналіз отриманих результатів і складання акта моніторингу;
зберігання записів телерадіопрограм (за необхідності).
Тобто, пункт 4 розділу II Інструкції передбачає складові елементи моніторингу, у тому числі аналіз отриманих даних, однак не містить вимоги щодо зазначення такого аналізу безпосередньо в акті моніторингу.
Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні моніторингу мовлення ТОВ «Новини 24 години» за.20.11.2020 зафіксовано трансляцію передач під назвою «LIVE» трансляція інтерв'ю народного депутата України Юрія Павленка та суб'єкта виборчого процесу - кандидата на посаду Миколаївського міського голови від партії «Опозиційна платформа - За життя» Владислава Чайки, а також трансляцію (наживо) промови суб'єкта виборчого процесу - кандидата на посаду Слов'янського міського голови від партії «Опозиційна платформа - За життя» Павла Придворова та депутата Слов'янської міської ради Нелі Штепи.
Аналіз отриманих даних полягав у вивченні та виокремленні з трансльованого ефіру TOB «ТРК « 112-ТВ» окремих висловлювань, що мають ознаки порушення Законів України «Про телебачення і радіомовлення» та Виборчого кодексу України.
За результатами моніторингу складено акт моніторингу телерадіопрограми ТОВ «Новини 24 години», м. Київ, ліцензія на мовлення НР №00034-м від 26.06.2016, супутникове ТБ, логотип: «NEWSONE».
Відповідно до частини четвертої статті 49 Виборчого кодексу України нагляд за дотриманням вимог цього Кодексу в частині участі засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів, а також при проведенні передвиборної агітації, здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (стосовно електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації) та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах (стосовно друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств).
При здійсненні такого нагляду можуть використовуватися матеріали моніторингу, надані громадськими організаціями, зареєстрованими у встановленому законом порядку, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним.
У разі виявлення порушень за результатами здійснення такого нагляду Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, інформують про це Центральну виборчу комісію або відповідну окружну чи територіальну виборчу комісію, вживають заходів, передбачених законодавством.
Також варто наголосити, що до наглядових повноважень Національної ради статтею 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» віднесено, зокрема: офіційний моніторинг телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки національного аудіовізуального продукту; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, визначених законом; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо обсягу ведення передач державною мовою.
Враховуючи специфіку регулювання сфери телебачення і радіомовлення, а також статус, завдання і повноваження, якими наділено регулятора у даній галузі, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що здійснення моніторингу є одним з основних повноважень Національної ради і відповідно акт моніторингу, який складається уповноваженою особою Національної ради, може бути належним і допустимим доказом наявності чи відсутності в ефірі будь-якого ліцензіата ознак того чи іншого порушення.
З огляду на встановлені обставини, які підтверджені належними доказами, суд відхиляє доводи позивача про те, що неможливо встановити яким чином проводився моніторинг і які саме особи та з яких джерел цей моніторинг здійснювали.
Слід відмітити, що конкретна форма акту моніторингу телерадіопрограм не затверджена жодним нормативно-правовим актом.
Разом з тим, відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції в акті моніторингу телерадіопрограм телерадіоорганізації зазначають: найменування телерадіоорганізації; номер ліцензії; технічні параметри мовлення; вихідні дані (логотип, позивні); дату мовлення ліцензіата, що є предметом моніторингу; час початку програм (передач) (за необхідності); елементи програмного наповнення (за необхідності); назву програм (передач) (за необхідності); мову програм (передач) (за необхідності); жанр (тип) програм (передач) (за необхідності); програми (передачі) власного виробництва (за необхідності); національний/іноземний аудіовізуальний продукт (за необхідності); хронометраж програм (передач) (за необхідності); посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, яка здійснила моніторинг; дату складання акта моніторингу; іншу інформацію залежно від предмета та виду моніторингу.
Дослідивши зміст акту моніторингу ефіру ТОВ «Новини 24 години» за 20.11.2020, суд зазначає, що останній містить: найменування телерадіоорганізації: ТОВ «Новини 24 години»; номер ліцензії: HP № 00034-м від 26.06.2016;вихідні дані (логотип) «NEWSONE» технічні параметри мовлення: супутниковий ретранслятор - «ASTRA-4A», оператор супутникового ретранслятора - «SES ASTRA АВ», орбітальна позиція - 4,8 градусів Сх.д., частота прийому - 12073 МГц, символьна швидкість - 27500 Ксимв./сек., коефіцієнт кореляції помилок (FEC) - ѕ, поляризація - горизонтальна, дату мовлення ліцензіатом - 20.11.2020, час початку програм - 10:38:15 та 11:17:32, елементи програмного наповнення, які вказані у розділі «Примітки»; назву, мову, жанр (тип) програми (передачі); інформацію про програму власного виробництва та національний/іноземний аудіовізуальний продукт; хронометраж програм (передач), зазначений у розділі «Довжина»; посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, яка здійснила моніторинг: заступник. начальника відділу моніторингу Синицька А.А.; дату складання акта моніторингу: 25.11.2020.
Таким чином, акт моніторингу ефіру позивача за 20.11.2020 містить всі передбачені Інструкцією реквізити, інформацію про програму та інформацію про особу, яка провела такий моніторинг.
В силу положень частин першої-третьої статті 17 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада, в межах своїх повноважень, приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.
Згідно статті 23 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради.
Відповідно до Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради від 29.04.2015 № 581 (далі - Регламент) матеріали до проектів рішень містять інформацію, достатню для всебічного та повноцінного розгляду питання на засіданні Національної ради.
Проекти рішень, що виносяться на розгляд Національної ради структурними підрозділами апарату Національної ради, реєструються відділом організаційної роботи.
Розгляд питання починається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що розглядається.
Доповідач викладає зміст питання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради.
Головуючий на засіданні у разі потреби надає слово членам Національної ради, начальникам структурних підрозділів апарату Національної ради, а також може надати право запрошеним особам висловитися по суті питання, що розглядається.
У разі необхідності головуючий визначає час для обговорення відповідного питання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.
Згідно частини п'ятої статті 7 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» член Національної ради має право, зокрема, пропонувати для включення до порядку денного засідання Національної ради питання, що належать до її компетенції.
Розділом 3 Регламенту передбачено процедуру підготовки проектів рішень та матеріалів до них на засідання Національної ради.
Пунктом 3.3.3 Регламенту визначено, що проект рішення, підготовлений структурним підрозділом апарату Національної ради та завізований членом Національної ради, реєструється відділом протокольно-організаційної роботи.
Згідно з пунктом 3.3.6. Регламенту матеріали до проектів рішень повинні містити інформацію, достатню для всебічного та повноцінного розгляду питання на засіданні Національної ради.
Відповідно до пункту 3.3.11 Регламенту підготовлені для розгляду на засіданні Національної ради проекти рішень та матеріали до них мають бути надані для ознайомлення голові Національної ради, членам Національної ради не пізніше ніж за три робочих дні до дати проведення засідання. У виняткових випадках проекти рішень можуть надаватися безпосередньо на засіданні Національної ради.
Як вбачається зі змісту пункту 3.5.5. Регламенту, розгляд питання починається з виступу члена Національної ради або посадової особи Національної ради, які доповідають по суті питання, що розглядається. Доповідач викладає зміст питання, представляє проект рішення та зауваження (пропозиції), що надійшли під час його підготовки, відповідає на запитання голови Національної ради та членів Національної ради.
Пунктом 3.5.6. Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні у разі потреби надає слово членам Національної ради, начальникам структурних підрозділів апарату Національної ради, а також може надати право запрошеним особам висловитися по суті питання, що розглядається. У разі необхідності головуючий визначає час для обговорення відповідного питання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, дослідивши витяг з протоколу засідання від 10.12.2020 № 32, вбачається, що проект рішення та матеріали до нього були надані членам Національної ради, досліджені, за результатами одноголосно вирішено призначити позапланову виїзну перевірку.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення, Національна рада діяла відповідно до процедури визначеної чинним законодавством.
Оскаржуване рішення Національної ради містить посилання на норму чинного законодавства України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії та посилання на обставини, з настанням яких закони України пов'язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин та конкретизації яке саме висловлювання містить ознаки порушення, оскільки в рішенні від 10.12.2020 № 1606 конкретно вказано, які саме висловлювання під час здійснення моніторингу містять ознаки порушення чинного законодавства.
При цьому, позивач не погодився з результатами офіційного моніторингу.
Водночас, матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності виявлених Національною радою порушень.
Суд також зазначає, що системний аналіз положень Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», Закону України «Про телебачення і радіомовлення» дає змогу дійти висновку, що Національна рада є конституційним, постійно діючим, колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України «Про національну раду з питань телебачення і радіомовлення» передбачено, що Національна рада здійснює, зокрема, офіційний моніторинг телерадіопрограм.
Таким чином, виходячи з встановлених судом обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване рішення Національної ради прийняте з метою реалізації законних повноважень щодо нагляду за дотриманням ліцензіатом умов ліцензій та недопущення порушення законодавства про телебачення і радіомовлення, відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у спосіб, визначений Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та з дотриманням Регламенту Національної ради.
Більш того, з урахуванням встановлених вище судом обставин та висновків, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що за результатами моніторингу позивача за 20.11.2020 Національною радою зафіксовано лише ознаки порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, а не зафіксовано факт порушення. А тому при призначені позапланової виїзної перевірки Національною радою не порушено прав позивача, оскільки вказане рішення не містить жодних правових наслідків для нього.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Позивачем у справі не наведено обґрунтованих тверджень щодо того, яким чином оскаржуване рішення порушує права позивача, тобто породжує, змінює або припиняє його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Додатково до вищезазначеного, суд також акцентує увагу на тому, що на виконання рішення Національної ради від 10.12.2020 № 1606 та наказу голови Національної ради від 11.12.2020 № 5а/246 Національною радою 17.12.2020 проведено позапланову виїзну перевірку діяльності ТОВ «Новини 24 години», за результатами якої 17.12.2020 складено акт №177 та прийнято рішення від 23.12.2020 №23.12.2020 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новини 24 години», м.Київ (НР №00034-м від 26.06.2016, супутникове мовлення, логотип: «NEWSONE»).
Водночас, в межах даної справи предметом спору є рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення №1606 від 10.12.2020 року «Про призначення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новини 24 години», м.Київ (НР №00034-м від 26.06.2016, супутникове мовлення, логотип: «NEWSONE»).», яке, в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, є індивідуальним актом (ненормативним правовим актом).
У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Підсумовуючи викладене, рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення №1606 від 10.12.2020, як акт одноразового застосування, вичерпав свою дію фактом свого виконання, а тому він не може бути скасований судом після його виконання, що узгоджується з висновками Верховного Cуду, які викладені в постанові Верховного Cуду від 21.02.2019 у справі №807/2062/17.
Отже, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу є вичерпаними, та за результатами перевірки складено акт, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки права позивача порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки
Враховуючи вищевикладене в сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новини 24 години» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук