ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 вересня 2022 року м. Київ № 640/31129/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,
вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку та виплаті пенсії на підставі нової довідки, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 29 червня 2021 року №1594 «Про розмір грошового забезпечення» за листопад 2019 року для перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі нової довідки від 29 червня 2021 року №1594 «Про розмір грошового забезпечення» станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» з розрахунку 91 % від розміру грошового забезпечення, без обмеження будь-яким строком, з урахуванням проведених виплат, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 року;
- стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначила, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, визначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним рішенням суду в справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 29 листопада 2019 року, саме з 01 грудня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №988, №260 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що внаслідок визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, винесеним в справі №826/3858/18, неможливо здійснити жодні перерахунки.
На думку представника відповідача, вимоги позивача щодо здійснення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати йому пенсії з урахуванням грошового забезпечення в розмірі 91 %, які діяли на час призначення позивачу пенсії, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме редакція Закону №2262-ХІІ від 13 березня 2018 року, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13).
Додатково представник пенсійного органу зазначив, що відповідно до пункту 3 Порядку №45 довідки про розмір грошового забезпечення видаються уповноваженим органом, яким є державний орган, з якого особу було звільнено зі служби, якщо інше не передбачено Порядком №45. При цьому, позивачем не надано доказів того, що саме ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» є уповноваженим органом з видачі довідок особам, які звільнялися з даного органу.
Представник позивача подала суду відповідь на відзив, у якій стверджувала, що алгоритм дій, що мають вчинятися, зокрема і відповідачем, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
При цьому, суд враховує подане позивачем клопотання про прискорення розгляду та вирішення даної справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 , який є пенсіонером МВС України та з 01 березня 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2262-ХІІ), звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 29 червня 2021 року №1594 «Про розмір грошового забезпечення» за листопад 2019 року.
За результатами розгляду звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 05 жовтня 2021 року №2600-0304-8/158601 повідомило, що після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови №103, Урядом України акти, які визначають механізм перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців не приймалися. Повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій військовослужбовців до Головного управління не надходили, відтак підстави для проведення перерахунку пенсії - відсутні.
Незгода позивача із відмовою у здійсненні перерахунку пенсії зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Наведеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII).
Цим Законом статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Частина 2 статті 51 Закону №2262-XII передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Кабінетом Міністрів України Постановою №988 затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, згідно з додатками 3-10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок №260).
Згідно з пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 розділу ІІ Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку розділу ІІ №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку розділу ІІ №260); доплата за вчене звання (пункт 10 розділу ІІ Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).
Крім того, пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 260 розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Виходячи зі змісту приписів статті 63 Закону №2262-XII Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку, а підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи осіб, прирівняних до них.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, що набрало законної сили 19 листопада 2019 року, встановлено, що п. 3 постанови №103 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовує надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримували пенсіонери органів внутрішніх справ (міліції) під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, тому змінює умови і норми пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) або за прирівняними до них посадами, а тому є протиправним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Оскаржуваний пункт постанови фактично зменшує виплати пенсії у відсотковому вимірі та звужує складові грошового забезпечення пенсіонерів внутрішніх справ, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам. П. 3 постанови №103 зменшує права пенсіонерів органів внутрішніх справ у порівнянні з їх попереднім становищем, а Кабінет Міністрів, приймаючи оскаржуваний пункт постанови діяв не в інтересах осіб, без урахування усіх існуючих обставин, без дотримання принципу пропорційності, необґрунтовано, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів широкого кола осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Відтак, скасування судовим рішенням, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, пункту 3 Постанови №103, надає позивачу підстави на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №988, Порядком №260, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №553/3619/16-а, у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в справі №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Судом встановлено, що Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» підготовлено довідку від 29 червня 2021 року №1594 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського - заступник командира полку СПП ГУПН у м. Київ, для перерахунку пенсії.
Згідно вказаної довідки встановлено розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за відповідною посадою за листопад 2019 року, до складу якого входить: посадовий оклад - 3 050,00 грн.; оклад за спеціальним званням полковник поліції - 2 400,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції (50 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 2 725,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (70 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стуж служби) - 5 722,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10 % посадового окладу) --305,00 грн.; премія (52,31 % нарахованого грошового забезпечення) - 7 429,33 грн., усього - 21 631,83 грн.
Таким чином, підготовлена Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» довідка про розмір грошового забезпечення позивача, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, відповідає вимогам статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови №988.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Враховуючи викладене, з огляду на виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, враховуючи те, що Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» підготовлена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, виникає обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
При цьому, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що довідка про розмір грошового забезпечення видана неуповноваженим органом, оскільки як визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року №129, зі змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 квітня 2021 року №291, уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення визначено в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально - гуманітарних питань цих державних установ. Тобто, секторам (відділам) із соціально-гуманітарних питань при Державних установах «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областям та місту Києву, відповідно до норм вищезазначеного наказу, доручено здійснювати оформлення відповідних довідок.
Пенсіонерам МВС, довідки про розмір грошового забезпечення оформляються територіальними медичними об'єднаннями Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву з урахуванням рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в у справі № 826/3858/18 (набрало законної сили 05 березня 2019 року) та від 14 травня 2019 року в справі № 826/12704/18 (набрало законної сили 19 листопада 2019 року), а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року в зразковій справі №160/8324/19.
Таким чином, довідку про розмір грошового забезпечення від 29 червня 2021 року №1594 оформлено уповноваженим на те органом, а саме Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києві».
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року в справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене листом від 05 жовтня 2021 року №2600-0304-8/158601 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29 червня 2021 року №1594 не відповідає критерію правомірності, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є протиправним та підлягає скасуванню, тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29 червня 2021 року №1594 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно вимоги позивача щодо здійснення виплати перерахованої суми пенсії без обмеження будь-яким строком, суд зазначає, що нормами частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Щодо вимоги про здійснення виплати пенсії позивачу у розрахунку 91 % грошового забезпечення, суд вказує наступне.
Так, довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 29 червня 2021 року №1594 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року не вказано розмір відсоткового відношення грошового забезпечення пенсії позивача.
При цьому, листом від 22 липня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надало представнику позивача у відповідь на адвокатський запит копії розрахунків пенсії позивача за 01 січня 2016 року та 01 липня 2021 року, а також грошового атестату, з яких вбачається, що розмір призначеної та виплачуваної пенсії ОСОБА_1 становив 91 % грошового забезпечення та пенсійним органом не зменшувався.
Також, згідно листа відповідача від 19 серпня 2021 року №2600-0202-8/133668 після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2008 року, обчислено виходячи з 91 % відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України розмір пенсії ОСОБА_1 за вислугу років обчислювався, виходячи з 91 % сум грошового забезпечення як звільненій у відставку особі, яка під час служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесена до 1 категорії.
Тобто, матеріали справи не містять доказів зменшення відсоткової ставки грошового забезпечення (91 %), що підтверджується представником позивача у відповіді на відзив.
В той же час, суд звертає увагу, що в межах адміністративного судочинства захисту підлягає лише порушене право позивача, наявність якого має підтверджуватися належними доказами.
В адміністративному позові позивач зазначає, що таке обмеження ймовірно матиме місце при здійсненні перерахунку пенсії на підставі виданої 29 червня 2021 року довідки №1594, однак такий перерахунок відповідачем не здійснено, адже бездіяльність пенсійного органу є предметом оскарження в межах даного спору.
Відтак, вимога позивача в даній частині, на думку суду, заявлена на майбутнє, за відсутності факту порушення прав позивача, а тому не підлягає задоволенню станом на дату вирішення даної справи.
З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не виконано обов'язок щодо доказування правомірності прийняття спірної відмови.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частинами 6, 7 вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує, що відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену в справі №922/2604/20, згідно якої відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, на підтвердження надання правової допомоги позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги №75 від 21 жовтня 2021 року, згідно умов якого Адвокатське бюро зобов'язується надати усіма законними методами та способами правових захист Клієнта щодо ведення судової справи стосовно перерахунку пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 29 червня 2021 року №1594, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачено цим договором.
Порядок здійснення розрахунків врегульовано пунктом 4 даного договору.
Вартість наданих послуг за цим Договором визначається за домовленістю сторін та становить 20 000,00 грн. Оплата здійснюється частинами шляхом внесення двох платежів у розмірі 10 000,00 грн. Перший платіж вноситься в день підписання даного договору, другий - через 2 (два) місяці з дати укладення даного договору, тобто до 22 грудня 2021 року.
Позивачем не надано до суду крім копії договору про надання правової допомоги жодних інших належних доказів надання правової допомоги, зокрема, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо.
При цьому, згідно наведеного в позовній заяві орієнтовного розрахунку понесених витрат за послуги адвоката, загальна сума становить 20 000,00 грн., в них 5 000,00 грн. - аналіз документів щодо можливого перерахунка пенсії ОСОБА_1 ; 10 000,00 грн. - підготовка, формування та подання позовної заяви до суду; 5 000,00 грн. - підготовка та подання (за необхідності) клопотань з приводу процесуальних питань, відповіді на відзив та інше (заплановане подання відповіді на відзив на жовтень 2021 року реалізоване у червні 2022 року).
З огляду на те, що факт надання правничої допомоги підтверджується наявними матеріалами справи та знайшов своє відображення шляхом подання адміністративного позову, відповіді на відзив, враховуючи, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, враховуючи позицію Верховного Суду, що відсутність доказів понесення витрат на дату вирішення спору не є підставою для відмови у їх відшкодуванні, суд з урахуванням висновку про часткове задоволення позовних вимог приходить до висновку про можливість відшкодування на користь позивача судових витрат у розмірі 12 000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у здійсненні перерахунку з 01 грудня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 29 червня 2021 року №1594 «Про розмір грошового забезпечення» за листопад 2019 року для перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки від 29 червня 2021 року №1594 про розмір грошового забезпечення, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання» Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» без обмеження будь-яким строком, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01 грудня 2019 року.
В іншій частині адміністративного позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук