04 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/18404/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Плигун А.І.,
за участю представника позивача Сала О.П., представника відповідача Труби А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
- визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у Чернігівській області у поверненні ОСОБА_1 надміру сплачених податків ФОП ОСОБА_2 по платежу: 18050400 у сумі 113159,35 грн. належні спадкодавцю, що підтверджено повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області № 18472/6/25-01-24-05 від 26.11.2021;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Чернігівській області надати висновок до органів Казначейства щодо повернення на рахунок спадкоємця ОСОБА_1 надміру сплачених коштів ФОП ОСОБА_2 по коду 18050400 у сумі 113159,35 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що надміру сплачене податкове зобов'язання в сумі 113159,35 грн. не є сплаченим податком та сплаченим єдиним внеском, а тому не може бути зараховано на відповідні рахунки як власність держави. Вказані кошти належали померлому ФОП ОСОБА_3 , а тому на момент смерті у нього залишалося право щодо розпорядження ними. Позивач вважає, що надміру сплачене податкове зобов'язання в сумі 113159,35 грн. є спадковим майном. Стверджує, що звертався із заявами до відповідача, однак останній протиправно відмовив у поверненні надміру сплаченої суми грошових зобов'язань та не надав відповідних висновків до органів казначейства, посилаючись на те, що Податковим кодексом України не передбачено повернення сум спадкоємцям померлого платника.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про повернення коштів надміру сплачених її батьком ОСОБА_2 , які складалися з переплати по наступних платежах: 11011001 військовий збір у сумі 1366,00 грн.; 18010300 податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 39,80 грн.; 18050400 єдиний податок у сумі 113159,35 грн.; 11010500 податок на доходи фізичних осіб у сумі 1378,00 грн. Також позивач звернувся із заявою від 09.11.2021 щодо повернення коштів по померлому батьку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про спадщину від 27.08.2021. Заява подана з проханням перерахувати переплату по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн на платіж 11010500, з подальшим поверненням вказаного платежу на рахунок заявника. У свідоцтві про право на спадщину за законом від 27.08.2021 зареєстрованому в реєстрі за № 891, визначено, що спадщина на яку видано свідоцтво складається з переплати по платежу 18050400 - 113159,35 грн., тому повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань можливе лише за вказаним платежем, не по платежу НОМЕР_2 , як того просить заявник. У зв'язку з чим, листом № 18472/6/25-01-24-05 від 26.11.2021 заява позивача від 09.11.2021 залишена без виконання. Крім того, сума переплати по єдиному податку складається частково з 13159,35 грн. перерахованих до бюджету 26.11.2020 та 100000,00 грн., перерахованих до бюджету 30.12.2020, після смерті ФОП ОСОБА_2 .
Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який з 22.06.2020 був зареєстрований фізичною особою підприємцем та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС в Чернігівській області (а.с. 17).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.12.2020 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та 27.01.2021 припинено державну реєстрацію ФОП ОСОБА_4 (а.с. 17, 18).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 891 спадщина ОСОБА_1 складається з переплати по платежам: 11011001 у сумі 1366,00 грн.; 18010300 у сумі 39,80 грн.; 18050400 у сумі 113159,35 грн.; 11010500 у сумі 1378,00 грн., належні спадкодавцю, що підтверджено повідомленням Головного управління ДПС у Чернігівській області від 18.08.2021 № 12608/6/25-01-13-05 (а.с. 19).
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Чернігівській області із заявою від 09.11.2021 щодо повернення переплати по платежу (код платежу 18050400) у сумі 113159,35 грн., померлого батька ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про спадщину від 27.08.2021 (а.с. 52).
Листом від 26.11.2021 вих. № 18472/6/25-01-24-05 Головне управління ДПС у Чернігівській області відмовило позивачу у повернення вказаних коштів, посилаючись на те, що у свідоцтві про право на спадщину за законом від 27.08.2021 зареєстрованому в реєстрі за № 891, визначено, що спадщина, на яку видано свідоцтво складається з переплати по платежу 18050400 - 113159,35 грн., тому повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань можливе лише за вказаним платежем, не по платежу 11010500 (а.с. 27-28).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
У відповідності до пунктів 43-1 - 43.4 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Пунктами 43.5 та 43.6 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 року № 60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені» (далі - Порядок № 60).
За приписами абзацу першого пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 Розділу ІІІ Порядку № 60).
Встановлені обставини справи, з урахуванням наведених законодавчих норм свідчать, що позивач скористався своїм правом та в межах встановленого строку подав до податкового органу заву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, після смерті ФОП ОСОБА_2 , в сумі 113159,35 грн. та просив вказану суму перерахувати на відповідний рахунок.
При цьому відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження наявності податкового боргу, що б унеможливлювало повернення коштів позивачу.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань. При цьому позивач виконав усі умови, передбачені чинним законодавством для повернення надміру сплачених сум.
За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення коштів з бюджету позивачу, сплачених ФОП ОСОБА_2 по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн., на підставі поданої заяви від 09.11.2021; зобов'язання відповідача підготувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення позивачу з бюджету надміру сплачених ФОП ОСОБА_2 грошових зобов'язань по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ № 1022753 від 13.12.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000856; акт виконаних робіт від 13.12.2021; квитанцію про оплату правової допомоги від 13.12.2021 на суму 6000,00 грн. (а.с. 9, 10, 29, 30).
Відповідач у відзиві заперечує щодо суми витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що розмір витрат є завищеним, не відповідає складності справи та належним чином не обґрунтований.
Відповідно до акту виконаних робіт від 13.12.2021 адвокатом надано клієнту правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги від 09.12.2021. Вартість послуг становить 6000,00 грн., а саме: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, складення заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Аналіз змісту акту виконаних робіт від 13.12.2021 на загальну суму 6000,00 грн., в яку включено надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, складення заяв, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення адміністративного судочинства, дає підстави для висновку про відсутність чітко визначеної суми оплати за зазначені адвокатом послуги.
Також в даному акті не визначено ціну кожної з послуг та не обґрунтовано, які умови та чинники вплинули на визначений розмір оплати за надання послуг і скільки коштувала одна година роботи адвоката в цьому випадку.
Крім того, послуги щодо представництва інтересів в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами не відносяться до витрат, які пов'язані з розглядом справи.
Отже, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідачів, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Дана справа є справою незначної складності, цей спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката.
Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 2000,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо ненадання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення коштів з бюджету ОСОБА_1 , сплачених ФОП ОСОБА_2 по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн., на підставі поданої заяви від 09.11.2021.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Чернігівській області підготувати та надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 з бюджету надміру сплачених ФОП ОСОБА_2 грошових зобов'язань по платежу 18050400 в сумі 113159,35 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.10.2022.
Суддя В.О. Непочатих