Справа № 761/6089/22
Провадження № 2/161/3399/22
05 жовтня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, -
Від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачі поширили неправдиву інформацію про те, що позивач в стані алкогольного сп'яніння внаслідок ДТП убив двох дітей, яка вплинула на репутацію ОСОБА_5 як судді, громадянина та науковця, та на аналогічні немайнові права його близьких осіб. Обвинувативши позивача публічно та безпідставно у скоєнні тяжкого злочину перед великою кількістю громадян України, що ознайомилися та продовжують ознайомлюватися з цією інформацією через Інтернет, відповідач тим самим заподіяв шкоду честі, гідності та діловій репутації позивача.
Відповідачі не вилучають, а тільки примножують ці публікації, та своїми діями продовжують завдавати шкоди діловій репутації позивача, а недостовірна інформація, викладена у них, продовжує здійснювати довготривалий негативний вплив на ділову репутацію позивача протягом всього судового розгляду цієї справи, а отже, існує висока ймовірність, що у разі задоволення позову необхідно буде докласти значних зусиль для усунення наслідків вказаного негативного впливу. Незабезпечення позову, призводить до того, що власники цих сайтів публікують спірну інформацію за новими посиланнями.
Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд, заборонити усім постачальникам електронних комунікаційних мереж та послуг, які надають послуги з постачання інтернету на території України та включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, розпорядником якого є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радічастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, здійснювати доступ до веб-посилання, на якому розміщена спірна публікація з недостовірною інформацією про позивача та яка є предметом спору, а саме:ІНФОРМАЦІЯ_3
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтю 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У заяві позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.
У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При встановлені зазначеної відповідності слід врахувати, що суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року у справі № 504/1028/16-ц (провадження № 61-46750св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Виходячи з характеру заявлених вимог, суд, вважає доводи заявника обґрунтованими та такими, що не порушують принципу змагальності і процесуального рівноправ'я сторін. Вжиття заявлених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення справи по суті у суді, а у подальшому у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Кравця Ростислава Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію - задовольнити.
Заборонити усім постачальникам електронних комунікаційних мереж та послуг, які надають послуги з постачання інтернету на території України та включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, розпорядником якого є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радічастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, здійснювати доступ до веб-посилання, на якому розміщена спірна публікація з недостовірною інформацією про позивача та яка є предметом спору, а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_3
Дані позивача: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Дані відповідачів:ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Інші дані:
Веб-посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3
Копію ухвали направити сторонам до відома та державному (приватному) виконавцю до виконання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта