Постанова
Іменем України
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 501/3678/18
провадження № 61-13456св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - державний нотаріус Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Манахова Елла Володимирівна
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 липня 2019 року у складі судді Петрюченко М. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Цюра Т. В., Сегеда С. Н.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Чорноморської міської державної нотаріальної контори Одеської області Манахової Е. В. про усунення спадкоємця від права на спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,8 кв. м, яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 грудня 1999 року № 152 зареєстрована в рівних долях за ОСОБА_3 та позивачем.
За час життя її мати не склала заповіт, а тому спадкування всіх прав та обов'язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_1 , та син ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцем першої черги є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Інших дітей у нього не було.
В період з 2010 року ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_5 та трьома дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аби не створювати дискомфорт матері ОСОБА_3 , проживали окремо у найманих квартирах, оскільки її третя дитина мала як раз народитися, а друга донька ще була дуже маленькою.
На протязі останнього року, а саме у 2017 році, позивач проживала разом із матір'ю ОСОБА_3 аж до її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , так як мати останній рік дуже погано себе почувала і потребувала стороннього догляду.
Увесь цей час позивач доглядала за померлою, а саме купувала їй продукти харчування, ліки, сплачувала за комунальні послуги, за лікування та необхідні обстеження. Така ситуація склалась, оскільки мати не могла самостійно забезпечувати своє життя та достатні умови для існування з огляду на похилий вік та вікові хвороби, не мала змоги самостійно без сторонньої допомоги зробити життєво важливі дії, внаслідок чого знаходилася у безпорадному стані.
Протягом всього часу перебування у безпорадному стані бабусі, її онука ОСОБА_2 мала можливість їй допомагати, адже ОСОБА_2 працювала та проживала зі спадкодавцем у одному місті - Чорноморську, але категорично відмовлялася навіть навідати бабусю, не кажучи вже про догляд та допомогу їй, жодного разу не прийшла та не зателефонувала. Останні 10 років ніхто з родичів її не бачив та не зустрічався, за весь час життя її батька - померлого ОСОБА_4 , вона з ним спілкувалася лише маленькою, а у дорослому віці з батьком зв'язок не підтримувала, аж доки він не помер, ніякої участі не приймала у похованні та інших матеріальних витратах, тобто ухилялася від надання спадкодавцю необхідної допомоги, не давала грошей на життєві потреби.
Позивач просила суд:
усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від права на спадкування за законом спадщини, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_7 , внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка є її бабусею, до складу якої ввійшли всі її права та обов'язки, які існували на момент смерті.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області Манахова Е. В. про усунення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_7 внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка є її бабусею, до складу якої ввійшли всі її права та обов'язки, які існували на момент смерті, відмовлено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів на підтвердження того, чи перебувала ОСОБА_3 за життя у безпорадному стані та потребувала допомоги від спадкоємця ОСОБА_2 за умови отримання її від інших осіб (в тому числі і від того ж позивача), чи мала спадкоємець ОСОБА_2 матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу та чи ухилялась (умисно ухилялась) ОСОБА_2 від надання такої допомоги.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, щопояснення допитаних під час розгляду справи свідків не містять інформації щодо предмету доказування та не можуть вважатись належними, достовірними та достатніми доказами ухилення відповідача ОСОБА_2 від умисного надання допомоги спадкодавцю, оскільки вони не містять відомостей, які б характеризували стан ОСОБА_3 як безпорадний, а пояснення про придбання для неї ліків та продуктів, сплату комунальних послуг на її прохання свідками, навпаки, підтверджує її стан, в якому вона свідомо турбувалася сама про себе.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не правильно виходили з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення відповідача від права на спадкування за частиною п'ятою статті 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки позивачем доведено, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані (була особою похилого віку, часто хворіла, останні роки свого життя не могла себе обслуговувати, не могла самостійно пересуватися, потребувала постійної сторонньої допомоги), у зв'язку з чим потребувала допомоги ОСОБА_2 , а остання свідомо ухилялася від надання такої допомоги спадкодавцю. Оцінюючи докази, зокрема покази свідків, суд апеляційної інстанції порушив принцип рівності сторін, змагальності, об'єктивності та неупередженості судового процесу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
УхвалоюВерховного Суду від 13 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.
УхваламиВерховного Суду від 15 вересня 2021 року, 15 листопада 2021 року, 14 рудня 2021 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 501/3678/18, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.
У травні 2022 року матеріали цивільної справи № 501/3678/18 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах № 607/14707/17, № 442/8069/17, № 337/6000/15-ц, № 404/2163/16-ц, № 357/6927/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ») є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50, 8 кв. м, яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 грудня 1999 року № 152 зареєстрована в рівних долях за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про що Іллічівським бюро технічної інвентаризації зроблено відповідний запис в реєстровій книзі № ПР-19 за реєстровим номером 178.
Син померлої - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Після смерті ОСОБА_3 до Чорноморської міської державної нотаріальної контори звернулись донька померлої ОСОБА_1 та онука померлої ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_3 перебувала на диспансерному обліку у сімейного лікаря поліклініки № 1 Державного закладу «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» з 2016 року з діагнозом - артеріальна гіпертензія, з 2017 року - бронхіальна астма, хронічний пієлонефрит, висновок ЛКК про необхідність стороннього догляду ОСОБА_3 не надавався.
За життя ОСОБА_3 отримувала лікування у кардіологічному відділенні Іллічівської Басейнової лікарні на водному транспорті з 2011 року по 2018 рік та викликала службу невідкладної медичної допомоги.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК Україниза рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 442/8069/17 (провадження № 61-21401св19), на яку посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, зроблено висновок, що: «тлумачення частини п'ятої статті 1224 ЦК України свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц (провадження № 61-1302св18) та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18), на які посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, зроблено висновок, що «ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій».
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Належних та допустимих доказів на підтвердження фактів безпорадного стану ОСОБА_3 , її потреб в отриманні допомоги від онуки ОСОБА_2 та ухилення її від надання допомоги ОСОБА_3 , позивач суду не надала.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, із урахуванням наведених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належним чином оцінивши письмові докази, показання свідків та пояснення учасників справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення онуки спадкодавця ОСОБА_2 від права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справ, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук