06 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/4905/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Барсук М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)
від 05.07.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел"
до Міністерства оборони України
за участю Офісу Генерального прокурора
про стягнення 162 044 317, 00 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство, відповідач) про стягнення 162 044 317,00 грн.
2. Позов мотивований наявністю підстав для стягнення вартості майна в сумі 162 044 317,00 грн, оскільки таке майно було передано Міністерству за укладеним між сторонами спору договором, який в подальшому визнаний недійсним в судовому порядку.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Міністерства на користь Товариства 104 357 034, 98 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 473 790, 80 грн.
4. Суд виходив з того, що позовна вимога про стягнення з відповідача вартості поставленого майна за договором підлягає задоволенню частково в сумі, визначеній висновком Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 29.06.2021 № 4938/9306-9605/10973-11272/13722-14021/15414-15713/16072-16218, з урахуванням встановленої судом часткової оплати.
Після визнання недійсним Договору в частині нерухомого майна (рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 у справі № 904/2552/15) у позивача не виникало права на витребування майна, поставленого останнім відповідачеві, оскільки Договір в частині поставки медичного обладнання залишався чинним, тому обчислення відповідачем строку позовної давності з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 у справі № 904/2552/15 є помилковим. Право на застосування реституції та витребування майна виникло у позивача з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 28.01.2019 у справі № 910/13603/18 (01.03.2019), яким був визнаний недійсним Договір в іншій частині, тобто в частині поставки позивачем майна відповідачеві. Отже, позивач звернувся з позовом в межах трирічного строку позовної давності.
5. 05.07.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу все одержане за нікчемним договором майно у вигляді його вартості у сумі 104 357 034,98 грн, яка визначена згідно з експертним висновком та з урахуванням встановленої часткової оплати.
Проте, дійшов висновків, що з акта виконання інвестиційного проекта від 23.12.2008 вбачається, що виконання нікчемного договору почалось з 04.06.2007 (акт прийому-передачі медичного обладнання від 04.06.2007), тому саме з цієї дати почався перебіг позовної давності для захисту прав, порушених нікчемним правочином.
Твердження позивача, що фактично договір був визнаний недійсним за рішенням суду від 28.01.2019 у справі № 910/13603/18, а тому відповідно з моменту набуття даним рішенням законної сили у позивача виникло право на реституцію суд відхилив, оскільки, факт нікчемності договору був встановлений Харківським апеляційним господарським судом у постанові від 28.03.2016 у справі № 60/158-08.
Позивач не навів обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, тому позовні вимоги позивача про стягнення 104 357 034,98 грн не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності за заявою відповідача про її застосування.
7. 08.08.2022 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
8. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2022 касаційну скаргу залишено без руху на підставі пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України та надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
9. 25.09.2022 скаржник подав до суду нову редакцію касаційної скарги, в якій на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу зазначає, що суд апеляційної інстанції:
- неправильно застосував норми статей 204, 228, частини першої статей 213 та 626, частин першої та другої статті 628 ЦК України, оскільки дійшов помилкового висновку, що Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 28.03.2016 у справі № 60/158-08 визнав нікчемним весь договір в силу імперативних норм статті 228 ЦК України, як такого, що порушує публічний порядок та не застосував норми частини 1 статті 217 ЦК України щодо оцінки дійсності окремих елементів змішаного за соєю правовою природою договору, і не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (щодо застосування презумпції правомірності правочину), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.04.2020 у справі № 583/3343/19, від 15.03.2021 у справі № 361/392/20, від 21.10.2020 у справі № 194/1387/19, від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц (щодо застосування наслідків недійсності частини правочину (окремих пунктів кредитного договору));
- порушив норми частини третьої статті 75 та пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки надавши перевагу одному судовому рішенню над іншим при оцінці дійсності договору в частині поставки медичного обладнання, фактично залишив поза увагою обов'язковість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 у справі № 910/13603/18 та необхідність його застосування при вирішенні спірних правовідносин, чим грубо порушив принцип res judicate (вирішена справа), відповідно до якого остаточне рішення, яке вступило в силу, є обов'язковим і не може переглядатися, та не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2020 у справі № 916/2828/18, від 04.10.2018 у справі № 910/17763/17 щодо дотримання принципу юридичної визначеності та остаточності судового рішення.
10. Також скаржник визначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо однакового застосування наслідків недійсності правочинів, укладених у вигляді змішаних договорів (стаття 628 ЦК України) з урахуванням особливостей застосування норм статті 217 ЦК України, оскільки визнання недійсним частини істотних умов змішаного договору не призводить до автоматичної недійсності усіх інших його умов та договору в цілому, з огляду на те, що у складі такого правочину можуть залишатися інші істотні умови, які складають повноцінну договірну конструкцію, здатну реалізувати частину прав та інтересів сторін правочину, що залишився дійсним.
11. У касаційній скарзі Товариство стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 256, 257, 261 ЦК України, оскільки помилково дійшов висновку щодо застосування строків позовної давності, з огляду на неправильну оцінку судом правової природи договору, незастосування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, та як наслідок, неправильне визначення моменту визнання недійсності його частин в умовах наявності декількох судових рішень щодо такого предмета спору, і відсутні висновки Верховного Суду щодо питань застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, які полягають у правильному визначенні початку перебігу позовної давності за вимогами про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину у випадку визнання правочину недійсним не в цілому, а лише в частині відповідно до статті 217 ЦК України.
12. При цьому, скаржник зазначає, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 31.10.2017 у справі № 826/8465/14, Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 та Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325 «б», від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, на які посилався суд апеляційної інстанції, не підлягають врахуванню, оскільки правовідносини в них не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
13. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
14. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
15. Крім того, в прохальній частині касаційної скарги скаржник просить зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 910/4905/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
16. Розглянувши це клопотання, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
17. Абзацом другим частини четвертої статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
18. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
19. Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
20. Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але суд вирішив питання про їх права та обов'язки) і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.
21. Однак заявлене скаржником клопотання наведеним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних належних обґрунтувань і доказів на їх підтвердження, які Суд міг би оцінити. Водночас касаційний суд не може ставити під сумнів законність судового рішення суду апеляційної інстанції тільки через те, що таке судове рішення оскаржено і скаржник вважає його незаконним.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, пунктами 1, 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/4905/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел" у справі № 910/4905/20 на 01 листопада 2022 року об 11:10 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріального забезпечення "Райвел" про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 910/4905/20.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 25 жовтня 2022 року.
6. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7. Роз'яснити позивачу, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
8. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/4905/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань з викликом сторін має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи, навіть, за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;
- за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Касаційний господарський суд