06 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/840/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл»
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі № 916/840/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (далі - ТОВ «Софія Ойл»)
до державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - ДП «Морський торговельний порт «Южний»)
про стягнення 261 778,88 грн.,
ТОВ «Софія Ойл» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Софія Ойл» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 916/840/21 про виправлення описки.
Касаційну скаргу від імені ТОВ «Софія Ойл» підписано уповноваженим представником, адвокатом Комахою А.І.
Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2022 зі справи № 916/840/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Софія Ойл» в частині оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 916/840/21 та в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі № 916/840/21; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Софія Ойл» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 зі справи № 916/840/21 та постановлено здійснити перегляд зазначеної ухвали в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2022 касаційну скаргу ТОВ «Софія Ойл» задоволено частково; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 про виправлення описки в мотивувальній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 зі справи № 916/840/21 скасовано в частині викладення абзацу 3 на сторінці 17 постанови в такій редакції: «Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправомірно не прийнято в якості вірогідного доказу наявний у матеріалах справи визначений вище опис вкладення у цінний лист № 6548106024100, оскільки останній свідчить про направлення на адресу постачальника двох рознарядок на 2-х аркушах, зокрема, рознарядки № 224-63/14 від 16.12.2020 за спірним договором». В іншій частині ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 зі справи № 916/840/21 про виправлення описки залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.
До Верховного Суду 23.09.2022 електронною поштою від ТОВ «Софія Ойл» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме, ТОВ «Софія Ойл» просить Суд стягнути з ДП «Морський торговельний порт «Южний» на свою користь 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які понесені в суді касаційної інстанції.
При цьому, попередньо заяву у відповідності до приписів частини восьмої статті 129 ГПК України ТОВ «Софія Ойл» зроблено у касаційній скарзі.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано, зокрема:
- копію акта від 22.09.2022 № 2 приймання-передачі наданих послуг до договору від 05.01.2021 № 050121 про надання правової допомоги;
- копію платіжного доручення від 23.09.2022 № 6156 на суму 20 000,00 грн.
Крім того, у матеріалах справи містяться:
- копія договору від 05.01.2021 № 050121 про надання правової допомоги;
- копія додатку від 30.07.2022 № 11-2 до договору від 05.01.2021 № 050121 про надання правової допомоги;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане на ім'я Комахи А.І.;
- ордер від 24.06.2022, виданий ТОВ «Софія Ойл» на ім'я адвоката Комахи А.І.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);
- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).
Згідно з ГПК України:
- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16);
- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 123);
- до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123);
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 126);
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126);
- для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126);
- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126);
- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126);
- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126);
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129);
- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244).
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до умов укладеного позивачем (клієнт) та адвокатом Комахою А.І. договору від 05.01.2021 № 050121 про надання правової допомоги, адвокат взяв на себе зобов'язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні в обсязі та на умовах, передбачених цим договором або додатках до цього договору, а клієнт зобов'язався оплатити послуги у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Згідно з додатком від 30.07.2022 № 11-2 до договору від 05.01.2021 № 050121 про надання правової допомоги клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання щодо надання визначених у додатку послуг з представництва інтересів клієнта в суді касаційної інстанції по справі № 916/840/21.
Зазначеним додатком від 30.07.2022 № 11-2 до договору передбачено, що винагорода за послуги визначається сторонами у фіксованому розмірі, незалежно від кількості наданих послуг та кількості витраченого на надання послуг часу у суді касаційної інстанції і складає 20 000,00 грн.
Загальна вартість послуг згідно з копією акта від 22.09.2022 № 2 приймання-передачі наданих послуг до договору від 05.01.2021 № 050121 про надання правової допомоги склала 20 000,00 грн.
Згідно з актом від 22.09.2022 № 2 приймання-передачі наданих послуг вбачається, що у період з 30.07.2022 по 22.09.2022 за договором адвокат надав, а клієнт прийняв та оплатив належним чином надані послуги, а саме:
- аналіз судового рішення суду апеляційної інстанції. Аналіз судової практики, підстав подання та обґрунтування касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про виправлення описок та постанову суду апеляційної інстанції. Вивчення основних підстав для задоволення касаційної скарги;
- підготовку касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі № 916/840/21 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 916/840/21. Формування та відправку касаційної скарги.
Відповідно до акта від 22.09.2022 № 2 приймання-передачі наданих послуг сторони не мають одна до одної жодних претензій в частині наданих у період з 30.07.2022 по 22.09.2022 послуг за договором.
До Верховного Суду від ДП «Морський торговельний порт «Южний» не надходило клопотання про зменшення заявлених ТОВ «Софія Ойл» витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Натомість у частинах п'ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі № 927/237/20 дійшов висновку, зокрема, про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
З огляду на те, що подана касаційна скарга ТОВ «Софія Ойл» прийнята Судом до розгляду лише в частині оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 про виправлення описки в мотивувальній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 зі справи № 916/840/21, при цьому, касаційну скаргу ТОВ «Софія Ойл» задоволено Судом частково, проаналізувавши детальний опис наданих послуг, а також подані документи, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи задоволення заяви ТОВ «Софія Ойл» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн., а у решті заявленої до стягнення суми суд касаційної інстанції відмовляє.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. У решті заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Одеської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова