Іменем України
06 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/598/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл",
код ЄДРПОУ 31852954, вул. Базова, 3-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69014
Відповідач: Приватне підприємство "Промінь Озерне",
код ЄДРПОУ 38049084, вул. Набережна, 35, с. Озерне, Чернігівський район, Чернігівська область, 17072
Предмет спору: про стягнення 42 645,67 грн,
не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Промінь Озерне", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 42 645,67 грн заборгованості, з яких 32 699,46 грн боргу, 3041,70 грн пені, 822,41 грн 3 % річних та 6082,10 грн інфляційних втрат.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Також ухвалою від 19.08.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачам відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг процесуальний документ засобами поштового зв'язку не направлявся сторонам у справі.
Судом зроблено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), у якій зазначено інформацію для здійснення зв'язку з юридичною особою - Приватним підприємством «Промінь Озерне»: 80975702456, agro.invest@ukr.net.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи та інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти (ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відомості щодо зміни інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою - Приватним підприємством «Промінь Озерне» у Єдиному державному реєстрі відсутні.
Згідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, судом були вжиті заходи з метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду від 19.08.2022 була направлена 22.08.2022 на електронну адресу позивача 318852954_2412706659@mail.gov.ua та електронну адресу відповідача agro.invest@ukr.net, яка зазначена в ЄДР.
22.08.2022 на електронну адресу суду з електронної адреси позивача надійшло повідомлення про отримання ухвали суду від 19.08.2022.
Крім того, 22.08.2022 на номер телефону відповідача (0975702456), який зазначений у ЄДР як засіб зв'язку з цією юридичною особою, за допомогою мобільного додатку Viber направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.08.2022. Вказане повідомлення було доставлено адресату, про що свідчить відмітка «??» під цим повідомленням. Такий статус повідомлення «доставлено» у додатку Viber є загальновідомою обставиною.
Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 19.08.2022 є 22.08.2022.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 06.09.2022.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 34/132-ОС від 04.01.2021 в частині своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 32 699,46 грн, на яку позивачем нараховано 3041,70 грн пені, 822,41 грн 3 % річних та 6082,10 втрат від інфляції.
Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Юкойл» (далі - Постачальник) та Приватним підприємством «Промінь Озерне» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 34/132-ОС (далі - Договір) (а.с. 4-5).
Відповідно до п. 1.1 Договору на умовах, викладених в цьому Договорі, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити масла, мастила та технічні рідини, іменовані в подальшому товар.
Постачання товару здійснюється партіями. Постачальник і покупець погоджують можливість постачання кожної партії товару, при цьому узгоджується найменування, асортимент, ціна і кількість передбачуваного до поставки товару (п. 1.2 Договору).
Згідно п. 1.3 Договору найменування, асортимент, ціна, кількість товару вказуються у видаткових накладних, виданих постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, і завірених підписом повноважного представника покупця. У кожній видатковій накладній в обов'язковому порядку вказується номер і дата цього Договору. На вимогу однієї із сторін, умови щодо найменування, асортименту, ціни і кількості товару, що поставляється, фіксуються в специфікаціях, належно оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2.1 - 2.3 Договору ціна товару за цим Договором встановлюється в гривнях і вказується в рахунку, що пред'являється до оплати постачальником на кожну узгоджену, поставлену партію товару, з відображенням її у відповідній видатковій накладній. Ціна товару включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України (п. 2.1). Ціна товару, зазначена в рахунках на оплату, що виставляються постачальником, і відображена у відповідних видаткових накладних, визначається з урахуванням умов поставки, передбачених цим Договором (п. 2.2). Загальна вартість Договору визначається як сумарна вартість товару, поставка якого здійснена відповідно до умов цього договору та підтверджена видатковими накладними.
Згідно п. 3.1 Договору оплата за товар, поставлений за цим Договором, здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника у порядку і строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред'явленого до оплати постачальником, протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.
Товар за цим Договором постачається на умовах DDP, склад покупця/вантажоодержувача. Адреса складу покупця/вантажоодержувача зазначається у відповідній товарно-транспортній накладній. Умови поставки розуміються у відповідності з правилами «Інкотермс» в редакції 2010 року, які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також особливостей, що випливають з умов цього Договору (п. 4.1 Договору).
Згідно з п. 4.4 Договору датою поставки вважається дата передачі товару, зазначена у відповідній видатковій накладній, що видана постачальником і завірена підписом повноважного представника покупця.
Відповідно до п. 7.2 Договору при недотриманні покупцем строків оплати, встановлений п. 3.2 та п. 3.5 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Цей договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2021 року, або до належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором, в залежності від того, яка з цих подій настане раніше.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар по видатковим накладним № 045506 від 29.09.2021 на суму 8100,00 грн, № 045507 від 29.09.2021 на суму 9087,66 грн, № 045508 від 29.09.2021 на суму 15 511,80 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 32 699,46 грн (а.с. 6, 8, 10).
Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 052012 від 28.09.2021 на суму 8100,00 грн, № 052014 від 28.09.2021 на суму 9087,66 грн, № 052016 від 28.09.2021 на суму 15 511,80 грн (а.с. 7, 9, 11).
Відповідач в обумовлений строк не розрахувався за поставлений по Договору товар.
Сума заборгованості відповідача за поставлений по Договору товар становить 32 699,46 грн.
09.12.2021 позивачем направлено відповідачу претензію № 27/21 від 08.12.2021, в якій просив перерахувати борг в сумі 32 699,64 грн та 860,64 грн пені. Повідомив, що в разі незадоволення претензії протягом 30-ти календарних днів буде змушений звернутися до суду (а.с. 14-15). Позивачем також додано докази направлення претензії. Також додано витяг з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 69001600687246, тобто претензії, направленої на адресу відповідача, з якого вбачається, що остання отримана відповідачем 14.12.2021.
Звертаючись до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати товару по Договору № 34/132-ОС в сумі 32 699,46 грн, а тому позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3041,70 грн пені, 822,41 грн 3 % річних та 6082,10 грн індексу інфляції.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.
Як встановив суд, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 699,46 грн по видатковим накладним від 29.09.2021 № 045506 на суму 8100,00 грн, №045507 на суму 9087,66 грн та №045508 на суму 15 511,80 грн.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату № 052012 від 28.09.2021, № 052014 від 28.09.2021 та № 052016 від 28.09.2021.
За умовами п. 3.2 Договору покупець здійснює оплату вартості узгодженої партії поставленого товару, на підставі рахунку, пред'явленого до оплати постачальником, протягом 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару.
Тобто, з урахуванням п. 5.1 Договору видаткові накладні мали бути оплачені відповідачем у строк до 13.10.2021.
Прострочення виконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару починається з 14.10.2021.
Відповідач доказів оплати за поставлений товар в обумовлений строк та в повному обсязі не надав.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив кошти за поставлений товар у встановлений у Договорі строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32 699,46 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару по Договору № 34/132-ОС, позивач нарахував та заявив до стягнення в прохальній частині позовної заяви 3041,70 грн.
До позовної заяви позивачем додано розрахунок пені, згідно якого пеня становить 7256,01 грн за період з 14.10.2021 по 15.08.2022.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що при недотриманні покупцем строків оплати, встановлених п. 3.2 та п. 3.5 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, здійснив перевірку розрахунку пені, дійшов висновку про неправомірне її нарахування.
Позивачем при нарахуванні пені не взято до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, здійснено нарахування більш ніж за шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, отже судом визначається строк нарахування пені з 14.10.2021 по 14.04.2022 з урахуванням обмеження шестимісячним строком нарахування.
За розрахунком суду розмір пені має становити 3050,46 грн з урахуванням встановленого судом строку для нарахування пені.
Разом з тим, розмір пені, заявленої до стягнення в прохальній частині позовної заяви, є меншим, ніж наведено позивачем у розрахунку та обраховано судом.
Згідно ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі 3041,70 грн, в межах заявлених позовних вимог, які викладено в прохальній частині позовної заяви.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача 822,41 грн 3 % річних за період з 14.10.2021 по 15.08.2022 та 6082,10 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2021 року по червень 2022 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Перерахований судом розмір інфляційних втрат є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.
За приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог та не може самостійно змінювати предмет позову в частині ціни позову, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, тобто у розмірі 6082,10 грн.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про їх правомірне нарахування.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Промінь Озерне" (код ЄДРПОУ 38049084, вул. Набережна, 35, с. Озерне, Чернігівський район, Чернігівська область, 17072) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" (код ЄДРПОУ 31852954, вул. Базова, 3-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69014) заборгованість у сумі 32 699,46 грн, пеню в сумі 3041,70 грн, інфляційні втрати в сумі 6082,10 грн, 3 % річних в сумі 822,41 грн та 2481,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун