79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.2022 Справа № 914/2530/19 (914/2253/21)
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс»
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1
про:стягнення 194000 грн. 00 коп.
в межах справи:№ 914/2530/19
про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс»
Суддя: Цікало А. І.
При секретарі: Пукач М. В.
Представники:
Позивача:не з'явився
Відповідача:не з'явився
Третьої особи:не з'явився
23.07.2021 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2442 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс» про стягнення 194000 грн. 00 коп.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, 28.09.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс», як постачальник (продавець), виписало Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс», як отримувачу (покупцю), податкову накладну № 5 на послуги «Організація та здійснення перевезення вантажів до ст. Самарівка (Придніпровська залізниця, Україна)», в кількості 1 шт., вартістю 194000,00 грн., в тому числі ПДВ 32333,33 грн. Кошти в розмірі 194000,00 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» не поступали, отже у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 194000,00 грн.
Ухвалою суду від 27.08.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2530/19 про банкрутство ТзОВ «Укртрансальянс»; підготовче засідання призначено на 23.09.2021 р.; задоволено клопотання ТзОВ «Укртрансальянс» про витребування доказів; витребувано у відповідача документи на підставі яких складено податкову накладну № 5 від 28.09.2018 р.
23.09.2021 р. до суду за вх. № 22126/21 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що ТзОВ «Альтаір карго транс» свої зобов'язання перед ТзОВ «Укртрансальянс» з оплати вартості організації та здійснення перевезення вантажів до ст. Самарівка виконало шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. До зазначеного відзиву долучено заяву щодо виконання ухвали суту від 27.08.2021 р., в якій зазначено, що відповідач визнає отримання від позивача послуг з організації та здійснення перевезень вантажів, а тому відповідач вважає, що у наданні суду витребуваних документів відпадає необхідність. Також, до відзиву на позовну заяву додано копію акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 р.
23.09.2021 р. до суду за вх. № 3813/21 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про залучення ОСОБА_1 до участі у даній справі в якості третьої особи.
Ухвалою суду від 23.09.2021 р. задоволено заяву представника ОСОБА_1 про залучення ОСОБА_1 до участі у даній справі в якості третьої особи; залучено ОСОБА_1 до участі у справі № 914/2530/19 (914/2253/21) в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; підготовче засідання відкладено на 12.10.2021 р.
12.10.2021 р. до суду за вх. № 23894/21 від позивача надійшла відповідь на відзив.
12.10.2021 р. до суду за вх. № 23895/21 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати у відповідача оригінал акту про зарахування однорідних зустрічних вимог від 30.11.2018 р. та оригінали документів, на підставі яких він підписаний.
Ухвалою суду від 12.10.2021 р. задоволено клопотання ТзОВ «Укртрансальянс» про витребування доказів; витребувано у ТзОВ «Альтаір карго транс» оригінал Акту про зарахування однорідних зустрічних вимог від 30.11.2018 р. та оригінали документів, на підставі яких він підписаний; встановлено ТзОВ «Альтаір карго транс» строк у 10 календарних днів з дня отримання ухвали для надання витребуваних доказів; підготовче засідання відкладено на 16.11.2021 р.
18.10.2021 р. до суду за вх. № 24136/21 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача.
16.11.2021 р. до суду за вх. № 27129/21 від позивача надійшло клопотання від 15.11.2021 р. про витребування доказів, у якому позивач просить витребувати у ГУ ДПС у Львівській області інформацію про декларування відповідачем в податковій декларації з податку на додану вартість податкове зобов'язання ТзОВ «Укртрансальянс» та інформацію про реєстрацію відповідачем податкових накладних, відповідно до яких ТзОВ «Альтаір карго транс» надало послуги, роботи, тмц ТзОВ «Укртрансальянс» протягом 31.10.2018 р. - 30.11.2018 р. на загальну суму 560027 грн. 97 коп.
16.11.2021 р. до суду за вх. № 27137/21 від третьої особи надійшло клопотання від 16.11.2021 р. про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 16.11.2021 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 21.12.2021 р.; повторно витребувано у ТзОВ «Альтаір карго транс» оригінал Акту про зарахування однорідних зустрічних вимог від 30.11.2018 р. та оригінали документів, на підставі яких він підписаний; задоволено клопотання ТзОВ «Укртрансальянс» від 15.11.2021р. про витребування доказів; витребувано у ГУ ДПС у Львівській області інформацію про те, чи декларувало ТзОВ «Альтаір карго транс» в податковій декларації з податку на додану вартість податкове зобов'язання на ТзОВ «Укртрансальянс» та чи реєструвало податкові накладні на ТзОВ «Укртрансальянс» протягом 31.10.2018 р. - 30.11.2018 р. на суму 560027,97 грн.
20.12.2021 р. до суду за вх. № 30603/21 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 21.12.2021 р. підготовче засідання відкладено на 10.02.2022р.; повторно витребувано у ТзОВ «Альтаір карго транс» оригінал Акту про зарахування однорідних зустрічних вимог від 30.11.2018 р. та оригінали документів, на підставі яких він підписаний; повторно витребувано у ГУ ДПС у Львівській області інформацію про те, чи декларувало ТзОВ «Альтаір карго транс» в податковій декларації з податку на додану вартість податкове зобов'язання на ТзОВ «Укртрансальянс» та чи реєструвало податкові накладні на ТзОВ «Укртрансальянс» протягом 31.10.2018 р. - 30.11.2018 р. на суму 560027,97 грн.
01.02.2022 р. до суду за вх. № 2709/22 від ГУ ДПС у Львівській області надійшла витребувана судом інформація.
09.02.2022 р. до суду за вх. № 3827/22 від представника відповідача надійшли витребувані судом документи.
09.02.2022 р. до суду за вх. № 3834/22 від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.
Ухвалою суду від 10.02.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2022 р.
14.03.2022 р. до суду за вх. № 6058/22 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 15.03.2022 р. розгляд справи відкладено на 14.04.2022 р.
Ухвалою суду від 14.04.2022 р. розгляд справи відкладено на 07.06.2022 р.
Ухвалою суду від 07.06.2022 р. розгляд справи відкладено на 21.06.2022 р.
Ухвалою суду від 21.06.2022 р. розгляд справи відкладено на 19.07.2022 р.
18.07.2022 р. до суду за вх. № 15341/22 від представника третьої особи надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності
Ухвалою суду від 19.07.2022 р. розгляд справи відкладено на 20.09.2022 р.
Ухвалою суду від 20.09.2022 р. розгляд справи відкладено на 04.10.2022 р.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, хоча були належно повідомлені про дату, час і місце цього засідання. Причин неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:
27.06.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс» (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» (виконавець, позивач у справі) укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг № 8/2018 (надалі - Договір № 8/2018), відповідно до умов якого виконавець бере на себе обов'язок щодо організації надання транспортно-експедиційних послуг замовнику наземним (залізничним та авто) транспортом на підставі замовлення, згідно додатку № 1, який оформлюється на кожне окреме замовлення та є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити дану послугу в повному обсязі (п. 1 Договору № 8/2018).
Відповідно до п.2.1 Договору № 8/2018, вартість послуг формується в Акті наданих послуг, та є остаточною вартістю послуги.
Згідно з п. 3.2.7 Договору № 8/2018, замовник зобов'язаний своєчасно підписати документи, що були представлені виконавцем, для засвідчення належним чином факту надання послуг з перевезення та сплатити суму за надані послуги з перевезення вантажу.
За змістом заявки від 27.06.2018 р. № 1, яка є додатком № 1 до Договору № 8/2018, ТзОВ «Альтаір карго транс» замовило у ТзОВ «Укртрансальянс» перевезення вантажу за маршрутом Іллічівський рибний порт (Україна) до залізничної станції Самарівка (Придніпровська залізниця, Україна). Порядок та форму розрахунку сторони погодили як 100% по факту доставки вантажу на залізничну станцію призначення. Вартість перевезення становить 194000,00 грн., в тому числі 32333,33 грн. ПДВ 20%.
Актом надання послуг від 28.09.2018 р. № 7 сторони підтвердили надання ТзОВ «Укртрансальянс» замовнику ТзОВ «Альтаір карго транс» послуг з організації та здійснення перевезень вантажів до станції Самарівка (Придніпровська залізниця, Україна) на суму 194000,00 грн., в тому числі 32333,33 грн. ПДВ, що визнається відповідачем.
У зв'язку з чим, 28.09.2018 р. ТзОВ «Укртрансальянс» виписало ТзОВ «Альтаір карго транс» податкову накладну № 5 щодо організації та здійснення перевезень вантажів до станції Самарівка (Придніпровська залізниця, Україна) вартістю 194000,00 грн. на загальну суму податку на додану вартість за ставкою 20% у розмірі 32333,33 грн.
Однак, відповідач (замовник) свої зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 194000,00 грн., що не заперечувалося відповідачем.
Разом з тим, 21.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківспецтяжтранс» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» (орендар) укладено договір оренди № 23/17 (надалі - Договір № 23/17), предметом якого була передача орендарю в строкове платне користування: причіп-ваговоз, реєстраційний № ТО02495, марка SCHEUERLE SOPE4M (з комплектом допоміжного обладнання); причіп-ваговоз, реєстраційний № ТО02496, марка SCHEUERLE SOPE4M; причіп-ваговоз, реєстраційний № 04252АХ, марка SCHEUERLE SOPE2M; причіп-ваговоз, реєстраційний № 04253АХ, марка SCHEUERLE SORE6M; зчіпний пристрій, марка SCHEUERLE SOHUE 1350 2750, строком до 31.01.2020 р. (п. 1.1, п. 1.2, п. 1.4 Договору № 23/17)
31.10.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківспецтяжтранс» (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс» (новий орендар) укладено договір № 28/18 про заміну сторони у договорі оренди від 21.07.2017 р. № 23/17 (надалі - Договір № 28/18), відповідно до якого первісний орендар передає, а новий орендар приймає на себе всі права, обов'язки первісного орендаря та стає стороною договору оренди від 21.07.2017 р. № 23/17 (п. 1, п. 2 Договору № 28/18).
При цьому, сторони підтвердили, що станом на 31.10.2018 р. сума заборгованості первісного орендаря перед орендодавцем за Договором № 23/17 складає 560027,97 грн., яка переводиться на нового орендаря (п. 4 Договору № 28/18).
30.11.2018 р. ТзОВ «Альтаір карго транс» та ТзОВ «Укртрансальянс» склали акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі якого та в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України здійснили часткове зарахування зустрічних грошових зобов'язань на суму 388800,00 грн.
При цьому, сторони підтвердили безспірність заборгованості, а саме, що ТзОВ «Альтаір карго транс» є кредитором, а ТзОВ «Укртрансальянс» є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 560027,97 грн. за договором від 31.10.2018р. № 28/18.
Водночас ТзОВ «Укртрансальянс» є кредитором, а ТзОВ «Альтаір карго транс» є боржником:
- при виконанні грошового зобов'язання в сумі 194800,00 грн. за договором від 19.10.2018 р. № 20181019, укладеним між ТзОВ «Укртрансальянс» (позикодавець) та ТзОВ «Альтаір карго транс» (позичальник) про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги у розмірі 205000,00 грн.;
- при виконанні грошового зобов'язання в сумі 194000,00 грн. за договором з організації перевезень від 27.06.2018 р. № 8/2018.
В результаті зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання ТзОВ «Альтаір карго транс» перед ТзОВ «Укртрансальянс» щодо сплати 194000,00 грн. за на надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2018 р. № 8/2018 припинено зарахуванням.
При цьому, ТзОВ «Укртрансальянс» підтвердило, що після зарахування зустрічних однорідних вимог, борг перед ТзОВ «Альтаір карго транс» за договором від 31.10.2018 р. № 28/18 становить 171227,97 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Статтями 202, 203 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 р. у справі № 910/11116/19.
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (ст. 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк їх виконання має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2022 р. у справі № 922/1689/21.
Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
У постанові від 22.01.2021 р. у справі № 910/11116/19 Верховний Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
Суд враховує, що позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін за договором на дату вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою ніж та, яка зазначена в акті про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 р., не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості.
При цьому не надано доказів, які підтверджують існування будь-якої з обставин, котрі, згідно зі ст. 602 Цивільного кодексу України, унеможливлювали б зарахування зустрічних однорідних вимог.
Виписку АТ «Райфайзен Банк Аваль» у м. Києві по рахунку ТзОВ «Укртрансальянс» НОМЕР_1 за період 19.10.2018 р. - 30.11.2018 р. суд не бере до уваги, оскільки така не відображає усього руху коштів по вказаному рахунку за цей період та не стосується предмета спору.
Також, у матеріалах справи відсутні докази оспорювання в судовому порядку правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 р.).
Враховуючи викладене, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що станом на дату складання акта про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами існували зустрічні однорідні вимоги на суми, котрі вказані у цьому акті, зокрема: у відповідача існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 194000,00 грн. за договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2018 р. № 8/2018, а у позивача існувала зустрічна грошова заборгованість перед відповідачем на суму 560027,97 грн., яка виникла із Договору про заміну сторони у договорі від 31.10.2018 р. № 28/18 укладеного між ТзОВ «Харківспецтяжтранс», ТзОВ «Укртрансальянс» і ТзОВ «Альтаір карго транс».
За таких обставин, слід дійти висновку про безспірність зазначеної заборгованості, оскільки подання позову про стягнення заборгованості не спростовує висновок про безспірність заборгованості, а наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відтак, суд дійшов висновку, що зобов'язання ТзОВ «Альтаір карго транс» перед ТзОВ «Укртрансальянс» із оплати послуг з організації та здійснення перевезень вантажів до станції Самарівка (Придніпровська залізниця, Україна) за договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2018 р. № 8/2018 у розмірі 194000,00 грн., припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.11.2018 р.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Посилання позивача на спірний характер правовідносин не підтверджені будь-якими доказами, а посилання позивача про наявність боргу у ТзОВ «Альтаір карго транс» перед ТзОВ «Укртрансальянс» за Договором № 8/2018 не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 27.06.2018 р. №8/2018 припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 194000,00 грн., а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України -
1. В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансальянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір карго транс» про стягнення 194000 грн. 00 коп. - відмовити.
Повне рішення складено 06 жовтня 2022 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.