29 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 676/108/21
Провадження № 22-ц/4820/1385/22
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю прокурора, представника відповідача Канцірука Б.З.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Бондара О.О. від 08 червня 2022 року, -
В січні 2021 року заступник керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури звертаючись в суд з цим позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністраціїдо відповідачів, вказував, що рішенням Кам'янець - Подільської РДА від 22.02.2012 року ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,60 га, яка розташована за межами с. Велика Слобідка Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ Кам'янець-Подільського району.
18.05.2012 року Управлінням Держкомзему у Кам'янець-Подільському районі на підставі заяви ОСОБА_1 присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 6822489100:12:021:0004. В подальшому, 15.01.2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 передала у власність вказану земельну ділянку ОСОБА_2 .
За результатами опрацювання даних із Публічної кадастрової карти України, матеріалів геозйомки, перевірки Держгеокадастру у Хмельницької області та враховуючи картографічні матеріали Кам'янець - Подільської РДА, на вказаній земельній ділянці розташований ставок площею 0,60 га, та лісонасадження.
Ставок є штучно створеним природним об'єктом і передача його у власність чинним законодавством не передбачена. Тому вказане рішення Кам'янець-Подільської РДА прийняте з порушенням норм водного і земельного законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконними.
З цих підстав позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам'янець-Подільської РДА від 22.02.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 », згідно якого ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Кам'янець-Подільської РДА Слобідсько-Кульчівецької ОТГ та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 6822489100:12:021:0004, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту с. Велика Слобідка Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ Кам'янець-Подільського району.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.06.2022 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури просить скасувати рішення суду як незаконне, та задовольнити позов. З врахуванням норм Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX, суд правильно встановив, що з 27.05.2021 усі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад вважаються землями комунальної власності територіальних громад, тому належним позивачем за цим позовом є Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка. Хмельницька ОДА з 27.05.2021 року не володіє правами щодо спірної земельної ділянки.
З врахуванням того, що ці зміни до земельного законодавства не позбавляють прокурора підтримувати заявлені позовні вимоги, оскільки прокурор діє на захист інтересів держави, а не конкретно визначеного органу, суд першої інстанції був зобов'язаний залучити правонаступника Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду на стадії судового розгляду та вирішити спір по суті.
Суд, ігноруючи клопотання прокурора, у порушення ст. 55 ЩІК України та не враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.10.2019 року у справі № 812/1408/16, від 30.06.2020 року у справі № 264/5957/17, не виконав свого обов'язку щодо залучення правонаступника позивача - Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12.01.2021 про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №676/108/21 перевірено та підтверджено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.
У відзиві представник ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. У прокурора не було підстав для представництва інтересів держави у цій справі. Прокурор не довів належними, достовірними та допустимими доказами приналежність спірної земельної ділянки до земель водного фонду. Земельна ділянка, яка відведена ОСОБА_1 і на сьогодні перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , належить до земель сільськогосподарського призначення. Крім того, прокурор обрав неналежний спосіб захисту, заявивши віндикаційний позов, тоді як на захист права власності держави на земельну ділянку водного фонду мав би заявити негаторний позов.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 01.09.2022 року залучено до участі в справі як правонаступника Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду як представника держави у спірних правовідносинах замість Хмельницької ОДА.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, судом встановлено, що рішенням Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 22.02.2012 року № 190/2012-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 » ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,60 га, яка розташована на території Устянської сільської ради.
Фактично спірна земельна ділянка знаходиться за межами села Велика Слобідка на території (зараз) Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради.
18.05.2012 року Управлінням Держкомзему у Кам'янець - Подільському районі на підставі заяви ОСОБА_1 спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 6822489100:12:021:0004.
На підставі розпорядження Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації від 22.02.2012 року №190/2012 ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯМ №524816 від 26.06.2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,6000 га, кадастровий номер 6822489100:12:021:0004.
15.01.2015 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу ОСОБА_1 відчужила вказану земельну ділянку ОСОБА_2 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано його право власності на цю ділянку.
Згідно проекту землеустрою ОСОБА_1 спірна земельна ділянка, що відводиться, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, склад угідь: сіножаті, пасовища. Розташування земельної ділянки у відношенні до навколишньої території - відсутнє (відношення до водних об'єктів, їх водоохоронних зон та прибережних смуг, заплав малих річок.
Згідно повідомлення Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області від 05.05.2020 року водний об'єкт, який знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6822489100:12:021:0004, в базі Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області не обліковується. Інформація стосовно гідротехнічної споруди вказаного водного об'єкта (її будівництво та балансоутримувача) в Регіональному офісі водних ресурсів у Хмельницькій області відсутня.
Наведене підтверджується матеріалами справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IXз 27.05.2021 усі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад вважаються землями комунальної власності територіальних громад, тому представляти державу у спірних правовідносинах має Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка. Підстави представництва прокурором інтересів Хмельницької ОДА не є підставами для представництва іншою юридичної особи - Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради, у справі відсутні докази наявності підстав подачі позову прокурором в інтересах цієї сільської ради, а тому суд не вирішував питання про залучення до участі в справі правонаступника. Хмельницька ОДА з 27.05.2021 року не здійснює повноваження власника земельних ділянок за межами населених пунктів, тому позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з цим не дається оцінка законності оспорюваного розпорядження.
Проте з такими мотивами відмови у позові не можна погодитися, зважаючи на таке.
На момент звернення із даним позовом до суду, а саме 29.12.2020 року спірна земельна ділянка площею 0,60 га, розташована за межами населених пунктів с. Велика Слобідка, Слобідсько-Кульчієвецької ОТГ Кам'янець-Подільського району, перебувала у державній власності.
Згідно приписів п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності водного фонду від імені держави на території Хмельницької області була Хмельницька ОДА.
Прокурор правомірно звернувся із вказаним позовом до суду в інтересах Хмельницької ОДА, яка на момент незаконного вибуття спірної земельної ділянки виконувала від імені держави повноваження її власника.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12.01.2021 року відкрито провадження у справі № 676/108/21 та зазначено, що позовна заява прокурора подана із додержанням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Отже, судом першої інстанції підтверджено наявність підстав представництва прокурором інтересів держави в суді.
Під час розгляду справи № 676/108/21 у суді першої інстанції набрав чинності з 27.05.2021 року Закон України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
Цим Законом Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Отже, після 27.05.2021року повноваження власника земель усіх категорій (у тому числі сільськогосподарського призначення), що розташовані за межами населених пунктів, належать органам місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 5 ст. 56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, з урахуванням зазначених змін законодавства суд першої інстанції під час розгляду справи № 676/108/21 був зобов'язаний вирішити питання щодо процесуального правонаступництва, оскільки повноваження власника такої категорії земель на даний час належать Слобідсько-Кульчієвецькій територіальній громаді.
Однак суд першої інстанції, ігноруючи клопотання прокурора, у порушення вимог ст. 55 ЦПК України та не враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, не виконав свого обов'язку щодо залучення правонаступника позивача Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду.
Обговорюючи доводи апеляційної скарги по суті спору, апеляційний суд приймає до уваги таке.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 ЗК України). До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм (стаття 58 ЗК України та стаття 4 Водного кодексу України (далі - ВК України)).
До земель комунальної власності, які не можна передавати у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених ЗК України (пункт «ґ» частини третьої статті 83 цього Кодексу). Частина друга статті 59 ЗК України передбачає можливість передання земель водного фонду у приватну власність тільки у випадку безоплатного передання громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів).
Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).
Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22.05.2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28.11.2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 70); від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 80); від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 96); від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 45), від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17).
Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.
Отже, у випадку, якщо власник земельної ділянки залишається її володільцем, для захисту його права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.
Відтак позовна вимога прокурора про витребування земельної ділянки не є належним способом захисту права власника на земельну ділянку водного фонду.
Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, наявні підстави для відмови у задоволенні цієї вимоги саме у зв'язку з обранням неналежного способу захисту порушеного права.
Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду (постанови від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14-ц (абзац п'ятий пункту 143), від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46), від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17) власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку.
Разом з тим, зважаючи на те, що оспорюване розпорядження вже реалізоване і вичерпало свою дію, а також за наведених підстав для відмови у позові в частині витребування земельної ділянки, вимога про визнання незаконним і скасування цього розпорядження не є ефективним способом захисту порушеного права, тобто, не забезпечує реальне поновлення права держави, за захистом якого прокурор звернувся до суду.
Обрання неналежного і неефективного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69), тому апеляційний суд не дає оцінки аргументам апеляційної скарги щодо доведеності заявлених позовних вимог.
З врахуванням наведеного оскаржуване судове рішення слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на зміст ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та залишення без змін резолютивної частини рішення про відмову у позові, відсутні правові підстави для стягнення понесених судових витрат на користь прокуратури.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 рокузмінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 жовтня 2022 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк