Справа № 1323/4315/2012 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.
Провадження № 22-ц/811/2201/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
04 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Назар Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія» Інвестохіллс Веста» на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2021 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. звернувся до суду з поданням, у якому просив звернути стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Дутко О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1600.
В обґрунтування заявленого клопотання покликався на те, що ним відкрито виконавче провадження № 64603873 на виконання виконавчого листа № 1323/4315/2012 від 10.10.2012, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» 509 698,21 грн заборгованості за кредитним договором.
При вчинені виконавчих дій було встановлено, що боржник ОСОБА_1 23.05.2008 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу квартири від 23.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Дутко О.В., зареєстрованим у реєстрі №1600. Однак, на час придбання даного нерухомого майна нотаріус не був наділений повноваженнями державного реєстратора на внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, таке внесення здійснювалося на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 15.07.2004, який передбачав, що державна реєстрація права власності здійснюється за заявою особи - сторони правочину поданої до органу державної реєстрації.
Однак боржник до органу державної реєстрації не звертався, тому на даний час згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником зазначається попередній власник квартири ОСОБА_2 .
У разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Тому, оскільки виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому просить суд задовольнити заявлене подання.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2021 року в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовлено.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Фінансова компанія» Інвестохіллс Веста».
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини справи, що квартира АДРЕСА_1 , звернути стягнення на яку просив у суду приватний виконавець, є предметом іпотеки, а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спеціального закону, який регулює правовідносини іпотеки, а саме Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV. Вважає, що у суду першої інстанції були усі достатні законні підстави для задоволення поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно, однак в порушення норм матеріального та процесуального права оскаржуваною ухвалою було відмовлено в його задоволенні. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким подання про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться в їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.
Відповідно до ч.10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Судом установлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. перебуває виконавче провадження №64603873 з примусового виконання виконавчого листа Стрйського міськрайонного суду Львівської області №1323/4315/2012 від 10.10.2012 про стягнення з ОСОБА_1 у користь ПАТ «Банк Форум» 506 479, 21 грн заборгованості за кредитним договором та 3 219 грн судового збору.
Як убачається з постанови про відкриття виконавчого провадження №64603873 від 22.02.2021, стягувачем у даному виконавчому провадженні є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», боржником - ОСОБА_1 (а.с.134).
22.01.2021 за вих. № 588 приватним виконавцем Білецьким І.М. за адресою боржника скеровано повідомлення про відкриття виконавчого провадження (а.с.132).
До матеріалів подання приватним виконавцем долучено копію договору купівлі - продажу від 23.05.2008, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Дутко О.В., зареєстрований у реєстрі за № 1600, згідно якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,1 м.кв. (а.с.146147).
Вказана квартира була передана в іпотеку для забезпечення кредитного договору №0002/08/6.10-Nv від 23.05.2008, згідно іпотечного договору від 23.05.2008, укладеного між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Дутко О.В., зареєстрованим у реєстрі №1603 (а.с.142-145).
Судом також установлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 27.05.2013 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження ВП № 35069228.
Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 Закону).
Згідно з ч.5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частиною 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Відповідно до порядку примусового стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що нормами Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, можливе тільки за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та встановлення відсутності у боржника коштів чи іншого рухомого чи нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача. Приватним виконавцем не надано суду жодних доказів вчинення заходів примусового виконання направлених на стягнення заборгованості та вчинення дій для достовірного з'ясування наявності у боржника коштів, іншого рухомого майна чи нерухомого майна, яке за ним зареєстровано станом на час звернення до суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія» Інвестохіллс Веста» залишити без задоволення.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 04.10.2022
Головуючий
Судді