1Справа № 335/9864/20 1-кп/335/480/2022
05 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 07.10.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
12 жовтня 2020 року, приблизно о 14 годині 25 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку № 53 по вул. Каховській в м. Запоріжжя, маючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спини та шляхом ривку, відкрито з правої руки викрав мобільний телефон марки «Meizu-M3s» в корпусі сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 на праві власності, вартістю 1499 гривень 00 копійок.
Після чого ОСОБА_4 , утримуючи зазначений телефон в своїй руці та маючи реальну можливість ним розпорядитись, почав бігти в бік будинку № 51 по вул. Каховській в м. Запоріжжя, тим самим віддалився від малолітньої ОСОБА_6 , та усвідомлюючи що його дії є відкритими для останньої, тримаючи в руці вищезазначений телефон, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
Судовий розгляд проведено в межах пред'явленого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив суду, що в жовтні 2020 року на вул. Каховській в м. Запоріжжя вирвав з рук у неповнолітньої дівчини телефон, який забрав собі та розпорядився ним.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочину також підтверджується дослідженими в ході судового розгляду наступними доказами:
-показами потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що восени 2020 року прийшла додому з роботи, зателефонувала своїй неповнолітній доньці ОСОБА_6 , яка повідомила що йде зі школи додому. Після цього сама лягла відпочивати, а про викрадення телефону дізналася від працівників поліції та зі слів доньки. В наступному працівники поліції повернули викрадене майно;
-показами неповнолітнього свідка ОСОБА_6 , яка пояснила суду, що в жовтні 2020 року поверталася зі школи додому. Біля будинку АДРЕСА_2 невідомий чоловік спочатку йшов попереду, потім зупинився, почекав поки вона пройшла повз нього, потім з-за спини вихопив з її рук мобільний телефон і побіг у зворотньому напрямку. Поряд інших людей не було, вона злякалася. Дома повідомила близьких про те що сталося, викликали працівників поліції. Згодом працівники поліції телефон повернули.
Окрім показань потерпілої та свідка, винуватість ОСОБА_4 у фактично скоєному злочині за встановлених судом обставин, повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду.
Таким чином, за встановлених судом обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи характер та спосіб вчинених дій, суд приходить до висновку, що умислом обвинуваченого ОСОБА_4 охоплювалась направленість на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При визначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується вимогами ст.65 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, та враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, що він визнав свою вину, є особою раніше судимою, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, опікується хворою бабусею, офіційно не працевлаштований, на спеціальних обліках не перебуває, збитки від спричиненого кримінального правопорушення потерпілій стороні відшкодовані в повному обсязі, його сімейне і матеріальне становище, а також поведінку після скоєного злочину.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, відшкодування спричиненої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні та корисливі злочини, знову вчинив злочин, а тому єдино адекватним і достатнім для його виправлення є покарання у вигляді позбавлення волі з фактичним відбуттям такого і його неможливо виправити без ізоляції від суспільства.
Тому, із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 статі 186 КК України.
Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 раніше судимий 07.10.2021 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України.
Тому, з огляду на те, що ОСОБА_4 вчинив вказаний злочин до постановлення у відношенні нього попереднього вироку, остаточне покарання має бути призначено на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 остаточного покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У кримінальному провадженні потерпілими цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Арешт на майно не накладався.
Судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
На час розгляду справи, ОСОБА_4 з 13.10.2020 року відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2021 року у вигляді позбавлення волі.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 на досудовому слідстві у вказаному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту його фактичного затримання за попереднім вироком, а саме з 13.10.2020 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період знаходження в місцях попереднього ув'язнення з часу затримання 13.10.2020 року до набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні відсутній.
Речові докази:
- мобільний телефон «Meizu-М3s» в корпусі сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , - переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - залишити власнику ОСОБА_7 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй копії вироку, до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1