вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1648/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,
розглянувши заяву Приватного підприємства "Газ Сервіс Плюс"
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Приватного підприємства "Газ Сервіс Плюс", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару в розмірі 263 748, 93 грн.
Представники:
Від позивача (заявника): не з'явився
Від відповідача: не з'явився
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Приватне підприємство "Газ Сервіс Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості за договором про закупівлю товару № 597/002/002/004В від 12.03.2022 у розмірі 263 748, 93 грн., яка складається з:
- 256 814, 93 грн. - основного боргу;
- 6 934, 00 грн. - інфляційних втрат.
Рішенням суду від 29.08.2022 позовні вимоги Приватного підприємства "Газ Сервіс Плюс" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару в розмірі 263 748, 93 грн. задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС" 256 814,93 грн. основного боргу, 6 934,00 грн. інфляційних втрат, 3 956,24 грн. витрат зі сплати судового збору.
07.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
19.09.2022 від Приватного підприємства "Газ Сервіс Плюс" до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з відповідача на його користь 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 21.09.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви Приватного підприємства "Газ Сервіс Плюс" про ухвалення додаткового рішення у справі на 03.10.2022.
16.08.2022 від відповідача надійшли заперечення на заяву.
16.08.2022 сторони в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Приватне підприємство "Газ Сервіс Плюс" уклало договір про надання правової (правничої) допомоги № 27/07 від 27.07.2020 з Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія.
Сторони уклали акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 31.08.2022, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн.
Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти задоволення заяви заперечив, зазначив, що заявником до детального опису витрат на правову (правничу) допомогу не додано документів, які б підтверджували оплату наданих адвокатом послуг (платіжного доручення).
Крім того, відповідач вважає значно завищеним визначений позивачем розмір витрат на правову допомогу, зважаючи на невелику складність справи..
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2020 між Адвокатським бюро Тимофієва Євгенія (виконавець, бюро) та Приватним підприємством "Газ Сервіс Плюс" (замовник, клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 27/07 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а бюро приймає на себе доручення клієнта про надання обумовленої цим договором правової (правничої) допомоги в інтересах клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Правова (правнича) допомога, що надається клієнту, полягає, зокрема, у наступному: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства тощо (п. 1.2 договору).
Додатковою угодою від 30.12.2020 до договору сторони продовжили строк дії цього договору до 31.12.2021 включно.
Додатковою угодою від 30.12.2021 до договору сторони продовжили строк дії цього договору до 31.12.2022 включно.
У додатковій угоді від 10.06.2022 до договору сторони визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові бюро, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги щодо стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за договором № 597/002/002004В про закупівлю товару від 12.03.2022.
Згідно з пунктом 2 цієї додаткової угоди бюро зобов'язується виконати роботу та надати таку правову (правничу) допомогу клієнту: ознайомлення з документами, пов'язаними з договором № 597/002/002004В про закупівлю товару від 12.03.2022; надання консультацій; складання заяв по суті (позов, відповідь на відзив (за потребою), пояснення (за потребою); складання заяв та клопотань та інших процесуальних документів (за потребою); представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, у т.ч. участь у судових засіданнях.
При цьому сторонами погоджений фіксований розмір гонорару в сумі 20000,00 грн за надану правову (правничу) допомогу клієнту (п. 3 додаткової угоди).
За змістом пунктів 4 - 6 додаткової угоди розмір гонорару не залежить від затраченого часу бюро на надання правової (правничої) допомоги, зазначеної в пункті 2 цієї додаткової угоди; гонорар сплачується протягом 30 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
Ця додаткова угода є підставою для оплати гонорару. (п. 8 додаткової угоди).
31.08.2022 сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги, відповідно до якого сторони визначили зміст та обсяг фактично наданої правової (правничої) допомоги та факт належного отримання клієнтом послуг відповідно до договору, а саме виконавець надав, а клієнт прийняв наступну правову (правничу) допомогу за договором № 27/07 від 27.07.2020:
- ознайомлення з документами, пов'язаними з договором № 597/002/002/0004 про закупівлю товару від 12.03.2022;
- надання консультації щодо стягнення боргу в судовому порядку;
- складання позову. Складання розрахунку заборгованості за договором та інфляційних збитків;
- складання заяви про ухвалення додаткового рішення (щодо витрат на професійну правничу допомогу).
Загальна вартість виконаних робіт складає 20 000,00 грн.
Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому виконавцем у межах додаткової угоди до договору про надання правової (правничої) допомоги від № 27/07 від 27.07.2020, на момент розгляду справи суду не надано, про що зазначив відповідач.
Суд відхиляє заперечення відповідача, з огляду на наступне.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши поданні матеріали та поданий заявником акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 31.08.2022, господарський суд зазначає, що детальний опис виконаних адвокатом робіт та наданих послуг відповідає умовам договору та обставинам розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн. є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.
Так, зважаючи на те, що позовна заява не є складною та такою, що потребує великих зусиль та часу, практика по справах цієї категорії є сталою, до стягнення заявлена сума за двома видатковими накладними, враховуючи заперечення відповідача, суд частково задовольняє заяву позивача зі стягненням з відповідача 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
17 000,00 грн. витрат на правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись статтями 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Приватного підприємства "Газ Сервіс Плюс" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Приватного підприємства "ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40 корп.35, код ЄДРПОУ 36511498) 3 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, про що видати наказ.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
В частині стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "ГАЗ СЕРВІС ПЛЮС" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн. -відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.10.2022.
Суддя Н.Г. Назаренко