СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10692/22
пр. № 2/759/4254/22
22 вересня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судових засідань Радзівіл А.Б.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, що продовжує навчання,-
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного відку, щомісячно.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва, справа № 760/2727/17 від 10.02.2017 року присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 заробітної плати. На даний час їх син є повнолітнім та продовжує навчатись у Першому фаховому медичному коледжі за спеціальністю 223 "Медсестринство", на денній формі та не має змоги повноцінно працювати, щоб сеюе забезпечувати. Позивач зі своїх доходів не може повністю забезпечити повноцінне навчання сина та його утримання. Відповідач має переконання, що після досягнення сином повноліття аліменти сплачувати не потрібно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 19).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 22).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, наполягала на його задоволенні, надала пояснення аналогічні обставинам викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина у визначеному позивачем розмірі, оскільки син перебуває за кордоном, навчається дистанційно та підробляє.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 22.06.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 10.02.2017 року щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на день ухвалення рішення досяг свого повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов'язано з обов'язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно довідки № 789 від 11.08.2022 року ОСОБА_3 є студентом 4 курсу денної форми навчання Закладу фахової передвищої освіти "Перший Київський фаховий медичний коледж" та навчається за спеціальністю 223 "Медсестринство", термін навчання з 01.09.2019 року по 30.06.2023 року (а.с. 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 навчаючись на денній формі навчання не має можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід, у зв'язку з чим перебуває на повному утриманні своєї матері, позивача у справі.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи питання, чи потребує повнолітній син ОСОБА_3 матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням, суд виходить із того, що, враховуючи стаціонарну форму навчання у навчальному закладі, відсутність інших джерел доходів, останній в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.
Як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі №622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов'язано з обов'язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
Судом встановлені обставини, що дають змогу дійти висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно ч. 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує матеріальний стан сторін, повнолітнього сина ОСОБА_3 , потреби особи даного віку, потреби по навчанню, часткового визнання відповідачем позову, та вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 01.09.2022 року до 30.06.2023 року.
Суд вважає, що саме такий розмір аліментів, спрямований на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, в зв'язку з навчанням, що потребує коштів на проїзд до навчального закладу, харчування, купівлю приладдя для навчання, тощо.
З урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 992,20 грн.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Суд приходить до висновку, що позивачем доведені позовні вимоги, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 191, 198-201 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина, що продовжує навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 01.09.2022 року і до припинення його навчання у Закладі передвищої освіти "Перший Київський фаховий коледж", тобто до 30.06.2023 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992 гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 26.09.2022.
Суддя Твердохліб Ю.О.