26.09.2022 Справа № 757/42106/21-ц
Унікальний №757/42106/21-ц
Провадження №2/756/2934/22
26 вересня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.,
при секретарі - Марценюк А.І.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У серпні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 196 763,47 грн., 3 % річних у розмірі 12 582,08 грн. та суми сплаченого судового збору.
В обґрунтування вимог позивач вказувала, що 12.12.2018 року уклала з ОСОБА_3 нотаріально посвідчений договір позики, за яким надано відповідачу у борг грошові кошти в сумі 196 763,47 грн., що є еквівалентом 7 100 (сім тисяч сто) доларів США виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на день укладання договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору, відповідач взяла у позивача в борг 196 763,47 гривень із зобов'язанням здійснити остаточний розрахунок щодо повернення суми позики не пізніше 12.06.2019 року. Розрахунок у розмірі 48 498,04 грн., мав бути здійсненим шляхом щомісячної сплати суми у розмірі 9 699,61 грн. до 12 числа кожного місяця, у строк до 12.05.2019 року. Остаточну суму, у розмірі 148 265,43 грн. відповідач зобов'язувалась сплатити до 12.06.2019 року.
Однак, станом на день подання цієї позовної заяви, відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором позики та не здійснено жодного розрахунку із позивачем.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, надала суду чергове клопотання про відкладення розгляду справи. Більше того, в одному з клопотань підтверджувала факт існування боргових зобов'язань, однак зазначала про неможливість на даний час їх виконувати, вказувала про часткову сплату заборгованості.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.
12.12.2018 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_3 нотаріально посвідчений договір позики, за яким надано відповідачу у борг грошові кошти в сумі 196 763,47 грн., що є еквівалентом 7 100 (сім тисяч сто) доларів США виходячи з встановленого НБУ офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на день укладання договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору, відповідач взяла у позивача в борг 196 763,47 грн. із зобов'язанням здійснити остаточний розрахунок щодо повернення суми позики не пізніше 12.06.2019 року. Розрахунок у розмірі 48 498,04 грн., мав бути здійсненим шляхом щомісячної сплати суми у розмірі 9 699,61 грн. до 12 числа кожного місяця, у строк до 12.05.2019 року. Остаточну суму, у розмірі 148 265,43 грн. відповідач зобов'язувалась сплатити до 12.06.2019 року.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, за період з 13.06.2019 року по 30.078.2021 року 3 % річних від простроченої суми заборгованості становлять 12 582,08 грн.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести чи спростувати, ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
ОСОБА_3 не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 196 763,47 грн. та 3 % річних у розмірі 12 582,08 грн. підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати.
З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 215, 259, 263, 264, 280 ЦПК України, ст. ст. суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі 196 763 (сто дев'яносто шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 47 копійок, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 12 582 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) гривні 08 копійок та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 093 (дві тисячі дев'яносто три гривні) 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Шевчук