Справа № 344/12275/22
Провадження № 1-кс/344/4378/22
03 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12022091010001610 від 02.10.2022, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилався на те, що солдат ОСОБА_5 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України на посаді гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 , 01.10.2022 приблизно о 22 годині 35 хвилин, в нічний час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW», модель «X5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись ділянкою автодороги по вулиці Грушевського в місті Івано-Франківську у напрямку регульованого перехрестя вулиць Василіянок-Мулика-Грюнвальдська із двохстороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку та знаходиться поблизу будівлі № 24 по вулиці Грушевського в місті Івано-Франківську, тобто в межах населеного пункту, у порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1.5 Розділу 1, пп. «б» п. 2.3 Розділу 2, пп. «д» п. 2.3 Розділу 2, пп. «а» п. 2.9 Розділу 2, п. 12.3 Розділу 12, п. 13.1 Розділу 13 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, маючи об'єктивну можливість виявити ОСОБА_6 на дорозі, який керував електричним самокатом С24 та прямолінійно рухався правим відносно руху автомобіля краєм проїзної частини в попутному з ним напрямку, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не дотримав безпечного бокового інтервалу до ОСОБА_6 , внаслідок чого, без причин технічного характеру, вчинив наїзд на останнього, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток лицевого черепа, лонної кістки, передньої стінки лобної пазухи, стінок гайморових пазух, відкритого перелому кісток носа зі зміщенням кісткових відростків, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Броди, Львівської області, українець, громадянин України, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не одружений, з середньою спеціальною освітою, депутатом та інвалідом не являється, не судимий.
01.10.2022 о 22 год. 45 хв. ОСОБА_5 , затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
02.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 підтверджується зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколах оглядів місць події, медичній довідці КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 01.10.2022, висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, протоколах допитів свідків, протоколі допиту потерпілого та іншими доказами в їх сукупності.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 286-1 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років.
В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, усвідомлює про неминучість реального покарання за вчинення кримінального правопорушення, так як застосування ст. 75 КК України до вказаної категорії злочинів - недопустиме. Більше того, наявність вказаного ризику обґрунтовується поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 після вчинення злочину - останній залишив місце ДТП та намагався втекти від працівників поліції;
- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час потерпілий проходить лікування в медичному закладі та саме подальше вилучення медичних документів буде мати ключове значення при кваліфікації діяння підозрюваного;
- п. 3 - незаконно впивати на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки про них йому відомо;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема не з'являтися на виклики, посилаючись на ніби-то форс мажорні чи поважні обставини, враховуючи той факт, що злочин вчинений в стані алкогольного сп'яніння;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема військовий злочин (нез'явлення на військову службу або дезертирство), так як у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту, солдат ОСОБА_5 повинен з'явитися до розташування військової частини НОМЕР_1 та продовжити проходження військової служби.
Слідчим зазначається, що враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не являється за можливе. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на неї обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Окрім цього, для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно врахувати суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При цьому, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби, оскільки військовослужбовець ОСОБА_5 не може в нічний час перебувати за місцем проживання в м. Івано-Франківську, а в денний час виконувати обов'язки з військової служби за місцем дислокації військової частини.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_5 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.
Просить суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці та заборонити йому цілодобово залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця служби; утримуватися від спілкування з усіма свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов”язання.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з ч. 1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання вбачається, що 01.10.2022 о 22 год. 45 хв. ОСОБА_5 , затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
02.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч.2 ст. 286-1 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а сааме: відомостями, які містяться в протоколах оглядів місць події, медичній довідці КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» від 01.10.2022, висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, протоколах допитів свідків, протоколі допиту потерпілого та іншими доказами в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак прокурором жодним чином не доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 вказаного злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, раніше не судимий.
Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти Болгарії зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи, обставини вчиненого кримінального правопорушення та те, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло та покладення на нього додаткових обов'язків в межах строку досудового розслідування, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця служби;
3) утримуватися від спілкування з усіма свідками та потерпілим в даному кримінальному провадженні;
4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Ухвала слідчого судді діє до 01 грудня 2022 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення в порядку п.1 ч.3 ст.202 КПК України.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного, а контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1