про залишення позовної заяви без руху
04 жовтня 2022 року Справа № 360/1815/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання наказу про звільнення зі служби протиправним,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання наказу про звільнення зі служби протиправним.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другої статті 177 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши вказану заяву та додані матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, служба в поліції.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків у адміністративному процесі стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вказує позивач, він проходив службу за контрактом у Департаменті патрульної поліції Національної поліції України у званні старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора взводу № 2 роти № 5 батальйону та наказом Управлінням патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції № 592 о/с «Про особовий склад» від 10.03.2022 звільнений відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі рапорту від 09.03.2022.
24.05.2022 позивач прибув до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, де отримав військовий квиток, трудову книжку та копію наказу про звільнення № 592 о/с «Про особовий склад» від 10.03.2022.
Отже, оскільки у матеріалах наразі відсутні будь-які інші докази, з яких можливо встановити іншу дату ознайомлення позивача з наказом про звільнення, суд обраховує початок перебігу строку саме з дати отримання позивачем трудової книжки та копії наказу, тобто з 24.05.2022.
У такому випадку останнім днем для подачі позову є 24.06.2022.
При цьому позовну заяву подано до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 30 вересня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Такої заяви та доказів, що підтверджують поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач до позову не додав.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
Суд роз'яснює заявнику, що у відповідності до частини другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, сама позовна заява містить недоліки.
Так, відповідно до пунктів 4,5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
При цьому, згідно частин першої, другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином процесуальним законодавством чітко визначені способи захисту порушених прав, які ототожнені в статті 245 КАС Україні, якою керується суд при вирішенні справи по суті.
Судом встановлено, що позивач подав позов, в якому відсутні обґрунтування порушеного права, підстави звернення до суду та взагалі не сформовано прохальну частину позову, що унеможливлює подальший її розгляд.
Також в порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не зазначено поштовий індекс; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи у позивача - клопотання про його витребування.
Разом з тим, в порушення зазначених норм, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у позовній заяві, доказів порушення відповідачем його прав, а також не додано сам наказ про звільнення або засвідчений витяг з нього, який позивач оскаржує, а у разі відсутності - клопотання про його витребування.
Також суд роз'яснює позивачу, що згідно частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
У позові позивач вказує третю особу - Головне управління Національної поліції в Луганській області.
При цьому, не зазначає, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, на якому боці та яким чином рішення у справі може вплинути на її права, інтереси або обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 та надати йому строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Керуючись статтями 5, 49,159, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання наказу про звільнення зі служби протиправним - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд":
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення у період з 24.06.2022 по 30.09.2022;
- позовної заяви, яка має узгоджуватись з вимогами статті 160, 161 КАС України з визначенням предмету оскарження, підставами, змістом позовних вимог до відповідача та прохальною частиною разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, наказом про звільнення або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності - клопотання про його витребування та доказами надіслання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів (або квитанцій про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС);
- обґрунтованої заяви про залучення третьої особи - Головного управління Національної поліції в Луганській області.
У разі не виконання вимог ухвали суду, позовна заява підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяН.М. Басова